600 мільйонів євро: коли ЄС зможе їх надати Україні? Інтерв'ю з віце-президентом Єврокомісії

Валдіс Домбровскіс є віце-президентом Європейської Комісії. Кар'єра цього 45-річного колишнього прем'єра Латвії є одним зі свідчень того, що політики зі Східної Європи відіграють сьогодні дедалі більшу роль у Європейському Союзі.

У Єврокомісії Домбровскіс відповідає за питання європейської валюти (євро) та соціального діалогу. Після того, як Єврокомісію залишив Джонатан Гілл, представник Британії, Домбровскіс також взяв на себе питання фінансової стабільності, фінансових послуг та ринків капіталу.

У розмові з Громадським він розповідає про те, як у Брюсселі дивляться на українську економіку та українські фінанси, як оцінюють прогрес у реформах, і за яких умов Україна може отримати наступні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від ЄС. 

Востаннє ми зустрічалися з вами в Ризі, на саміті Східного партнерства. Тоді мова йшла про макрофінансову допомогу Україні: ЄС збирався виділити 1,8 мільярдів євро. Я хотіла б запитати про долю цієї допомоги. Тоді йшлося про два транші. Чи планується їх виплата, чи їх призупинено? Які умови має виконати Україна, щоб їх отримати?

Зараз ми ведемо переговори з урядом України про надання другого траншу макрофінансової допомоги. Йдеться про наступні 600 мільйонів євро. І якщо умови буде виконано, то цілком можливо, що цей транш надійде ще цього року.

Якими саме є ці умови?

Я би сказав, що найважливішим елементом є ухвалення закону про регулятора в енергетичній сфері.

Чи бачите ви готовність української сторони виконати ці умови?

З моїх розмов з представниками уряду, я щойно зустрічався з Міністром фінансів Данилюком, можу сказати, що є готовність урядової сторони рухатися далі. Також ідуть дискусії в українському парламенті про ці питання. Тож цілком можна очікувати, що ця робота теж невдовзі буде завершена.

Україні вдалося забезпечити фінансову стабільність та знизити рівень інфляції. Зменшується дефіцит бюджету. Україна дотрималася своїх цілей щодо рівня бюджетного дефіциту минулого року; цього року вона також може досягти потрібних показників

Коли ми говорили минулого разу, ви казали про те, що однією з важливих умов є початок справжньої антикорупційної роботи в Україні. Запрацювало НАБУ. Але нещодавно відбувся конфлікт між цією інституцією та Генпрокуратурою. Як ви бачити майбутнє нових антикорупційних інституцій в цій ситуації?

Справді, створення Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було одним із важливих умов [для надання макрофінансової допомоги]. Про це згадано у відповідному Меморандумі про порозуміння між ЄС та Україною. Ми знаємо, що НАБУ було створено. Ми також говорили про потребу надання адекватного фінансування та належних ресурсів для роботи цього бюро – і це також зараз робиться. Звісно, дуже важливо зберегти незалежність НАБУ та надати йому можливості для активної роботи.

Наскільки я знаю, були певні непорозуміння з деякими іншими правоохоронними органами. Але, наскільки мені відомо, було здійснено роботу для усунення цих непорозумінь та забезпечення того, щоб ці інституції працювали відповідно до своїх мандатів. Тобто щоб вони доповнювали одна одну, а не конфліктували одна з одною.

Чи правильно я вас розумію – ви бачите певні зусилля для заспокоєння ситуації?

Так, справді. Ми бачимо, що НАБУ було створено, ми також бачимо, що було надано необхідні ресурси для належної роботи Бюро, і ми також бачимо, що здійснюється робота щодо усунення конфліктів навколо НАБУ.

Інше зобов'язання, яке взяла на себе Україна, пов’язане з запуском системи електронного декларування майна чиновників. Але виконання цього зобов'язання було поставлено під сумнів. Чи можна [запуск системи електронного декларування] вважати реальною реформою?

Так, справді, у ситуації з електронним декларуванням була якась тяганина, рух то вперед, то назад. Але нарешті ми бачимо, що систему запущено, що систему верифіковано, тож подання електронних декларацій є зараз юридично обов'язковим. Тому зараз дуже важливо, щоб не відбулося регресу, щоб не відійшли від того, що вже вдалося зробити. Ми стежимо за дискусіями в українському парламенті, за новими ідеями, які обговорюють. Але на цій стадії дуже важливо дозволити новій системі працювати, аби виконувалося те, що було записане в законодавстві, а не починати «топити» систему одразу.

Як ви оцінюєте поступ України в рамках умов, сформульованих Європейським Союзом та, наприклад, Міжнародним валютним фондом?

Якщо подивитися на загальний поступ, можемо сказати, що прогрес був досить-таки значний. Якщо говорити про макроекономічну стабілізацію, то Україна вийшла з рецесії і цього року очікується відновлення економічного зростання – десь 1 — 2% від ВВП на рік. Наступного року зростання може стати інтенсивнішим – можливо, близько 3%. Україні вдалося забезпечити фінансову стабільність та знизити рівень інфляції. Зменшується дефіцит бюджету. Україна дотрималася своїх цілей щодо рівня бюджетного дефіциту минулого року; цього року вона також може досягти потрібних показників. А бюджет наступного року готується відповідно до тих правил щодо дефіциту бюджету, які було погоджено.

Якщо ж говорити про структурні реформи, то тут також є поступ. Попри дуже складну безпекову ситуацію, Україна стала на шлях дуже амбітних структурних реформ. Тож ці речі потрібно визнати. І, я думаю, це визнають: наприклад, МВФ щойно вирішив надати наступний транш Україні; ЄС та Україна зараз ведуть переговори щодо надання наступного траншу нашої макрофінансової допомоги. Тому можна говорити про те, що досягнуто чималого поступу.

Але, звісно, роботу не завершено. Ще багато чого треба зробити, особливо в сфері боротьби проти корупції, у судовій сфері, у покращенні збору податків.

Європейська бізнес-асоціація в Україні дослідила головні перепони для здійснення бізнесу в Україні і для приваблення інвестицій. Серед відповідей — питання верховенства права, передбачуваності правових процедур, судової системи та питання боротьби проти корупції. З перспективи європейського бізнесу ці речі — головні перепони для інвестицій в Україну

Що, на вашу думку, має зробити уряд України для стимулювання економічного зростання? Що Україні слід далі робити, аби уникнути ризику рецесії?

По-перше, важливо звернути увагу на те, що в Україні вже відновилося економічне зростання. Звісно, питання безпеки залишається головною проблемою. І, звісно, цю проблему треба якось вирішувати, зокрема за підтримки міжнародних партнерів. Якщо ж говорити про інші сфери, то, наприклад, нещодавно Європейська бізнес-асоціація в Україні зробила дослідження про головні перепони для здійснення бізнесу в Україні і для приваблення інвестицій в Україну. І серед головних відповідей були питання верховенства права, передбачуваності правових процедур, судової системи та, ширше говорячи, питання боротьби проти корупції. Тож з перспективи європейського бізнесу ці речі є головними перепонами для інвестицій в Україну.

Що ви загалом думаєте про перемир'я на Донбасі? Попри яке цієї ночі продовжувалися обстріли. Що ви думаєте і що відчуваєте з цього приводу – зокрема, щодо виконання Мінських угод?

Зараз ми не бачимо жодної альтернативи [Мінським угодам], і ми вважаємо, що потрібно ці угоди виконувати. Але, звісно, ми розуміємо, як багато існує проблем, що не завжди дотримуються режиму припинення вогню, що є багато порушень. Тож потрібно більше дипломатичних зусиль, аби знайти розв'язання цієї ситуації. У ЄС ми дуже уважно стежимо за цією ситуацією і намагаємося сприяти тому, щоб на Донбасі мало місце справжнє перемир'я, і щоб цього перемир'я дотримувалися обидві сторони.

Була заява Європейської Комісії про те, що вона не визнаватиме результатів виборів у Криму [до Державної думи Росії]. Але чи не означає це, що легітимність самої Держдуми буде послаблено?

ЄС дотримується дуже чіткої політики. Вона полягає в невизнанні анексії Криму та міста Севастополь Росією. Ми вважаємо, що ця анексія є незаконною. Тож ми будуємо свою позицію, зокрема щодо виборів у Криму, на основі цієї політики.

Чи означатиме це, що саму Держдуму Росії в такому разі вважатимуть нелегітимною?

Ми зосереджуємося саме на цій політиці невизнання анексії Криму.