ENRU
Кому дістанеться майно корупціонерів? RE:ФОРМА
2 серпня, 2016

Ринок арештованого майна в Україні становить близько 50 мільярдів доларів. За приблизними оцінками. Точних – просто не існує. Починаючи від готівки та банківських активів, закінчуючи автомобілями, годинниками і прикрасами. Відслідкувати рух цих коштів, накладені арешти, перехід власності – майже неможливо. Єдиного реєстру, який би показував кількість і вартість арештованих статків немає. В якому стані сьогодні найвідоміші арештовані маєтки України і коли почне працювати новий орган, що має врегулювати цей ринок – в новому випуску програми RE:Форма.

ДАЧА ПШОНКИ. РОЗГРАБУВАЛИ НАКРАДЕНЕ

Для того, щоб наочно зрозуміти, чому потрібно міняти чинну систему управління арештованим майном – їдемо в Гореничі, до будинку колишнього Генерального прокурора Віктора Пшонки. Втікаючи з України у лютому 2014 він залишив майна на сотні тисяч доларів. Фотографії з його будинку вражали небаченою розкішшю.

До будинку веде непримітна рівно асфальтована вулиця. Ззовні його садиба не надто відрізняється від сусідських. Більшість будинків тут — з червоної цегли і на кілька поверхів.

Спочатку ми навіть підходимо не до тих воріт. Але назустріч одразу виходить охоронець і вказує на потрібний дім.

Високий паркан. Зачинені ворота. Але за кілька метрів поруч – прочинена хвіртка. На перший погляд сам будинок, двір і екзотичний сад зберігають доволі пристойний стан, зважаючи на те, що ними ніхто не опікується.

Ялинки до будинку Пшонки змушували привозити прокурорів Київської прокуратури. Фото hromadske.ua

«Ці чудові ялинки, наскільки я знаю, сюди, змушували привозити прокурорів Київської прокуратури. Десь брати, викопувати і привозити. При чому, перші ялинки Пшонці не сподобалися, він сказав вивезти їх назад і привезти йому більші, — розповідає Віталій Касько, колишній заступник Генпрокурора. — Уявіть, чим займалася Київська прокуратура».

Фонтан у дворі не працює. Але в невеличкому озерці досі плавають золоті рибки. На центральному вході в будинок – двоє білих мармурових левів. Навіть дивно, як вони тут вистояли.  Можливо, просто заважкі.

Зайти до будинку спокійно можна з заднього двору. Фото hromadske.ua

Двері зачинені, але офіційних печаток від правоохоронних органів, які мали б опікуватися цим майном немає. Натомість є вицвілі наклейки Самооборони. Зайти до будинку спокійно можна з заднього двору. Там розібрали колишній вихід на терасу.

Перша, кімната, в яку потрапляєш – басейн. Точніше, те, що від нього залишилося. З кімнат повиносили усе. Техніку, меблі, оздоблення. Повиривали мармурові підвіконня. Зняли підлогу. Від дерев’яних сходів, що ведуть нагору залишився металевий каркас. Обірвані шпалери. Навіть електропроводка видерта зі стін.

З кінмнат повиносили все, навіть вирвали електропроводку. Фото hromadske.ua

Віталій Касько, який, будучи заступником Генерального прокурора, займався реформуванням системи управління арештованим майном, каже, що зараз дуже складно проконтролювати цю сферу.

За його словами, слідчі, які накладали арешт на будинок мали описати і опечатати все майно, поставити охорону і забезпечити його збереження. Держава відповідає за все майно, яке арештовується судами.

«Пшонка офіційно не є засудженим. Він може спокійно звертатися в суд і вимагати відшкодування збитків за все це . І держава змушена буде відшкодовувати», — пояснює він.

Віталій Касько: «Пшонка офіційно не є засудженим. Він може спокійно звертатися в суд і вимагати відшкодування збитків за все це»

За словами Каська, дача Пшонки – лише один з прикладів недосконалої системи поводження з арештованим майном в Україні. Якщо це дрібні речі – годинники, прикраси, то найчастіше вони зберігаються у сейфах слідчих. Єдиного реєстру таких речей просто не існує. Як наслідок – цінності «зникають» із кримінальних справ. А потім випадково випливають в іншому місці, як це було в історії  «діамантових прокурорів».

ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ НОВЕ АГЕНТСТВО

Щоб врегулювати ситуацію, Верховна Рада ще в листопаді минулого року ухвалила Закон, яким створила спеціальне Агентство, яке має стати окремим органом для розшуку та управління арештованими активами.

Агентство займається розшуком грошей, майна та майнових прав, арештованих або конфіскованих судами. Береться за управління активами, якщо їхня сума або вартість перевищує 200 мінімальних зарплат. Зараз це 290 тисяч гривень. Передачу в управління ініціює прокурор за відповідної ухвали суду або згоди власника активів.

Вилучені гроші та банківські метали розміщують на депозитних рахунках у державних банках. Процент відсоткової ставки не може бути нижчим за облікову ставку Нацбанку. У разі скасування прокурором або судом рішення про арешт, Національне агентство перераховує кошти і нараховані за депозитом відсотки законному власнику активів.

Рухоме та нерухоме майно, цінні папери, майнові та інші права на конкурсній основі передаються Агентством в управління фізичним та юридичним особам. Головна вимога до управителя – збереження та збільшення вартості активів. На цьому вони заробляють, а також мають право на відшкодування управлінських витрат. Агентство не рідше одного разу на місяць перевіряє наскільки ефективно працює управитель і негайно приймає рішення про його зміну, якщо при перевірці виявлені порушення.

Паралельно про такі факти повідомляються правоохоронні органи.

Майно, яке швидко втрачає свою цінність, або яке через громіздкість або особливі умови занадто дорого зберігати, реалізується за цінами не нижчими за ринкові. Для цього має бути відповідне рішення суду. Згода власника не потрібна. Одержані гроші зараховуються на депозитні рахунки Агентства, а потім йдуть у державний бюджет.

МЕЖИГІР’Я. ЧОМУ МАЙНО ЯНУКОВИЧА ОХОРОНЯЮТЬ ВОЛОНТЕРИ?

Чи не найвідоміший арештований об’єкт в Україні – резиденція президента-втікача Віктора Януковича «Межигір’я». Вона цілком могла повторити долю дачі Пшонки за умови неконтрольованого доступу. Але «Межигір’я» стало своєрідним прикладом того, як може здійснюватися управління подібними об’єктами.

Два з половиною роки охороною і доглядом за Межигір’ям займається Денис Тарахкотелик і створена ним Громадська організація. Фото hromadske.ua

У день втечі Януковича у лютому 2014 тисячі людей вирушили  до найтаємничішого маєтку в державі. Хтось тоді казав, що територію замінували, хтось – що там залишилась озброєна охорона.

Денис Тарахкотелик, який тоді був активістом Автомайдану, одним з перших зайшов всередину. Розуміючи, чим закінчиться для маєтку візит кількох тисяч відвідувачів, майданівці виставили охорону. Денис Тарахкотелик став Межигірським комендантом.  

Відтоді минуло два з половиною роки. А охороною і доглядом за Межигір’ям досі займається Тарахкотелик і створена ним Громадська організація.

Держава догляд чи збереження величезного Межигірського комплексу не фінансує. Відтак, від початку постало питання – що з усім цим робити? Щоб зберегти парк, звіринець, будинки в хорошому стані потрібно було платити працівникам. Їх у Межигір’ї близько двох сотень.

На догляд за Межигір'ям щомісяця витрачаєтся 1,5 млн. грн. Фото hromadske.ua

Вирішили брати гроші за відвідування. Формально продавати квитки Тарахкотелик і його громадська організація не мають права, бо їм тут нічого не належить. Оформлюють їх як добровільно-примусові благодійно внески. Зараз ціна 50 гривень. Для пенсіонерів та студентів – 20. Ще частину грошей дають підприємці, які продають на території їжу чи напої.

Зібраних коштів, за словами коменданта, вистачає на те, аби покрити витрати Межигір’я. А це – 1,5 млн. грн щомісяця. Навіть відкладають на зиму, коли відвідувачів стане менше, а платити зарплати все одно доведеться.

Загалом, прогулявшись Межигір’ям, помітно, що комплекс функціонує, використовується і навіть заробляє. Біда тільки в тому, що все це – не дуже законно. Ніяких прав на усе це майно у нинішніх управителів немає.

Денис Тарахкотелик, комендант Межигір'я. Фото hromadske.ua

«Ми не переживаємо через це. Держава жодного разу не прийшла і не сказала, що буде займатися Межигір’ям чи охороняти його», — каже Тарахкотелик.

Комендант переконує, що якщо Агентство створять і воно готове буде взяти Межигір’я в управління – резиденцію віддадуть.

Водночас, юрист Руслан Рябошапка вважає, що за два роки управління Межигір’ям нинішня команда показала свою спроможність, тож нове Агентство могло б залишити резиденцію нинішнім управителям, але вже на законних підставах.

ЗАПУСК АГЕНТСТВА. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СУПЕРГЕРОЯ

Почати роботу Агентство з управління зможе не раніше, ніж через рік, розповідає юрист Андрій Стельмащук. Зараз він очолює Конкурсну комісію, яка має обрати керівника нового відомства.

Конкурс триватиме до вересня. У жовтні кандидатуру може затвердити уряд. А потім – почнеться найскладніше – новому очільнику доведеться з нуля вибудувати структуру і поставити роботу Агентства.

Але ефективність такої роботи, на думку Стельмащука, буде залежати не тільки від голови Агентства. Але й від того, наскільки інші правоохоронні органи хотітимуть співпрацювати і досягати результатів.

«Бо  що, наприклад, заважає зараз, вже два роки ефективно займатися розслідуванням проваджень щодо колишніх посадовців?», — каже він.

Стельмащук розповідає, що очільником Агентства має стати людина, яка прийде з розумінням того, як в законний спосіб повернути державі активи на десятки мільярдів доларів, маючи спротив зсередини системи.

«Я сам не маю відповідей на питання як повернути усе це майно. Я тому й не подаюся на голову Агентства. Це буде титанічна праця, і людина яка туди встргяне, і зробить цю роботу – їй можна буде ставити пам’ятник в Україні».

Якщо Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами створять і воно готове буде взяти Межигір’я в управління – волонтери резиденцію віддадуть. Фото hromadske.ua

Перестороги з приводу можливого саботажу роботи Агентства має і очільник парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв. Він каже – закон хороший, але питання – як його будуть виконувати, і чи не спробують різні органи на різних рівнях знівелювати суть підзаконними актами. А такий ризик є, адже робота Агентства унеможливить маніпуляції з арештованим майном, як це часто відбувається зараз.

А ЯК У НИХ. ФРАНЦІЯ

1,2 трильйона євро – такий розмір тіньової економіки Франції. З них 500 мільярдів – доходи від наркотрафіку.

У Франції вже 10 років працює правоохоронний підрозділ, який розслідує фінансові та родинні зв’язки і виявляє кримінальні активи. Далі черга за Агенством  з повернення та управління арештованими і конфіскованими активами. Воно існує з 2011 року, і підпорядковується відразу двом міністерствам – юстиції та з питань бюджету. Відповідно підібрана і команда – це фінансисти, юристи та детективи. Причому останні – це лише п’ята частина колективу.

Лише вилученої готівки та заарештованих рахунків на депозити агентства в 2014 зараховано більше 600 мільйонів євро

Завдання Агентства – ефективно управляти цими активами під час досудового слідства, а також максимально вигідно продавати конфісковані активи після судового вироку. Від цього напряму залежить його бюджет, більша частина якого – це відсоток від грошей, отриманих з продажу та управління активами.

Агентство також веде базу даних арештованих та конфіскованих активів. В 2014 році таких налічувалося 86 тисяч – це коштовності, банківські рахунки, автомобілі, човни, нерухомість. Лише вилученої готівки та заарештованих рахунків на депозити агентства в 2014 році було зараховано більше 600 мільйонів євро. Все це брудні гроші, які вже не підуть на фінансування корупційних оборудок, чи, навіть, тероризму.

Загальна ж вартість активів, які перебувають в управлінні Агентства, більше ніж півтора мільярди євро.

З них до бюджету пішло 103 мільйони євро. Ще 7 мільйонів – на міжміністерську програму з протидії наркотикам та наркотичній залежності. За сприяння Агентства громадянам та державі повернули активів на 23 мільйони євро.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА