ENRU
Чи стане Львів українською Кремнієвою Долиною? RE:ФОРМА
21 липня, 2016

«Прийнято вважати, що ІТ-галузь в україні — супер-пупер. Але це міф», — каже Роман Семенуха з комітету Верховної Ради України з питань інформатизації і зв’язку. На підтвердження своїх слів депутат наводить статистику: в Естонії з населенням трохи більше мільйона близько 100 тисяч працюючих зайняті в ІТ-галузі. Тобто кожен десятий. В Україні «айтішників» назбирається не більше 150 тисяч. Семенуха знає, про що каже. До того як стати політиком, він сам розвивав ІТ-бізнес в рідному Харкові. 

За показником кількості зайнятих в галузі ІТ в Україні лідирує Львів — кожен 17-й працюючий львів’янин — айтішник. Щоб зрозуміти, чому це місто помалу стає українським Пало Альто — треба в ньому побувати.

Відкритий для ІТ

«Хочеш покажу меджик?» (магію — ред.) 

Степан Веселовський, директор львівського кластеру ІТ, наводить свій айфон на аркуш паперу, де зображений стилізований хробачок. Зображення на екрані оживає і стає об`ємним. Хробак починає рухатися. Степан бере рожевий маркер і починає малювати на папері. Хробак на екрані теж стає кольоровим. Це одна з розробок львівських ІТ-стартаперів. Так звана «доповнена реальність» — перспективний напрямок електронної комерції і більше ніж 3D розмальовка для дітей. Уявляєте собі меблі з каталогу, які можна віртуально «приміряти» у власній квартирі ще до покупки?

За допомогою доповненої реальності можна віртуально «приміряти» меблі з каталогу у власній квартирі

Для ІТ-стартапів у Львові міською радою відкритий заклад, який так і називається Startup Depot. Тут є всі умови для амбітних початківців — недорога аренда, креативний простір. Менеджер Роман Зварич, який взявся показати Громадському «Депо», пересипає українську англійським сленгом:

«Наше завдання — дати людям поштовх. Це як старенький львівський трамвай заїжджає в депо, ми його трошки вдосконалюємо, даємо різні класні «фічі». Також ми проводимо тут багато заходів, таких як «Стартап креш-тест», де молоді програмісти можуть отримати фідбек від своєї аудиторії — бізнесу, менторів. Та зарейзити грошей». 

Результат дає стратегія

У Львові працює майже 200 ІТ-компаній, більшість з яких працюють на експорт. Майже 60% продукції експортується в США і Канаду, 35% — в Європу і тільки 2% йде на український ринок. Але частка замовлень на внутрішньому ринку може зрости, якщо народні депутати ухвалять законопроект 4302 щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень. Ним пропонується дозволити органам державної влади зберігати свої дані на віддалених серверах, працюючи з ними через онлайн-сервіси.

Це не тільки дозволить зекономити на закупівлі програмного обладнання, але й збільшить швидкість роботи на місцевому рівні, де комп’ютери дуже часто старі і малопотужні. А для вітчизняних компаній це можливість запропонувати свої рішення.

Але й без того ІТ-сектор Львова демонструє постійне зростання. Ще 5 років тому максимальний об’єм ринку оцінювався в 130 мільйонів доларів. А в 2015 році сягнув позначки у 300 мільйонів. Цієї суми вистачило б місту на два річні бюджети. Що стосується податків, то їх ІТ компанії заплатили минулого року в місцевий бюджет 12 з половиною мільйонів доларів.

На кінець 2015 року кожен 17-й працюючий львів’янин був айтішником. Його портрет: 26 років, знає англійську мову, задоволений своєю роботою і заробляє щомісяця півтори тисячі доларів. 

Для більшої ефективності львівські учасники ринку об’єдналися в окремий ІТ-кластер. Близько 40 компаній, міська влада Львова та університети вирішили спільно розвивати бізнес-середовище, людський капітал, налагоджувати міжнародні зв’язки та залучати інвестиції.

У планах львівських айтішників — побудова цілого містечка, де б зосередились офіси ІТ компаній, житлові корпуси, кампуси, готелі, конференц-зали і так далі. Пілотний проект — побудова житлового будинку виключно для працівників ІТ-індустрії — уже втілюється в життя. 

Будівництво житлового будинку для ІТ-шників

Секрет успіху Львова — в побудові правильної стратегії, переконаний Степан Веселовський. 

«Ще 2008 року місто найняло американську консалтингову компанію Monitor Group. Результатом стала Стратегія розвитку міста, яка визначала дві пріоритетні галузі — туризм та ІТ».

Чому вони? Бо на той момент це були галузі, які найдинамічніше розвивалися. Американські консультанти вирішили, що найрозумнішим рішенням буде віддати управління самим учасникам ринку, які краще знають, що їм потрібно. Так був створений кластер — територіальне об’єднання компаній, що розробляють софт, головних «вишів» та міської ради Львова.

«За минулий рік до Львова переїхали тисяча трудових мігрантів з ІТ-галузі. Це означає, що ставки на освіту, комфорт життя і інфраструктуру дають свої результати».

Люди як головний ресурс

Директор львівського кластеру не випадково предметом гордості вважає притік спеціалістів з інших міст. Головний ресурс ІТ-компаній — люди. Інше джерело кадрів — місцеві університети. Зокрема ЛНУ імені І.Франка, «Львівська політехніка» і Український католицький університет. Останній цього року запускає амбітну програму Computer science.  

Невеличкий робот з механічним маніпулятором спритно обертає яйце навколо маркерів так, що на шкарлупці з’являється напис «Христос Воскрес!». Це робота студентів, майбутніх айтішників. Пасхальне привітання — єдине, що нагадує нам про засновників УКУ — Українську Греко-Католицьку Церкву. У всьому іншому факультет прикладних наук католицького університету радше нагадує суміш офісів ІТ-компаній і антикафе. 

«Це місце, де студенти творять, креативлять, дискутують»  — пояснює, незвичний для традиційних вишів інтер’єр Ярослав Притула, декан факультету прикладних наук УКУ. Ідея кластеру полягає у співпраці науковців і локального бізнесу для того, щоб зробити його конкурентоздатнішим. Для ІТ це означає краще навчені працівники. 

Факультет прикладних наук УКУ

«Ми не чекаємо, що ІТ-компанії прийдуть до нас, — каже Ярослав Притула. — Ми йдемо до них, щоб запитати, що їм треба, які потрібні навчальні програми. І ми дивимося на найновіші світові зразки — як навчають в університетах Стенфорду чи Ватерлу».

Як у них. Кремнієві доки Дубліна

Львів — далеко не єдиний приклад, коли місто ставало центром ІТ-індустрії не спонтанно, як, скажімо, славнозвісний Пало Альто, але завдяки чітко вивіреній стратегії. Так було зі столицею Ірландії — Дубліном. 

Перетворення Дубліна на європейську ІТ-столицю почалося в 2002 році. Тоді Агенція із залучення іноземних інвестицій запропонувала компанії Google відкрити в Ірландії свій офіс. Таке представництво з’явилося через два роки.

Офіс компанії Google у Дубліні, фото Google

А зниження корпоративного податку до 12,5% у 2003 році перетворило Ірландію на податкову гавань для транс-національних корпорацій. В минулому році в країні працювали міжнародні компанії з активами в 523 мільярди євро. Це вдвічі більше, ніж ВВП країни. І саме за рахунок сплачених ними податків Ірландія встановила світовий рекорд за річним зростанням валового внутрішнього продукту — плюс 26,3% в порівнянні із попереднім роком.

Ще одна складова, яка дозволила Дубліну стати лідером ІТ-сектору – людський капітал. Ірландія, за даними Євростату наймолодша країна за віковим складом. Десятки коледжів та університетів столиці притягують до себе місцеву молодь, а міжнародні компанії наймають спеціалістів з різних частин світу. І тут ключову роль відіграє ліберальне візове законодавство. В дублінському офісі Google працюють більше 3 тисяч людей. Також є місцеві представництва таких компаній як Твіттер, Фейсбук, ЛінкедІн, Амазон.

Офіс компанії Facebook в Дубліні

Урядова організація Enterprise Ireland щокварталу виділяє кошти на підтримку місцевих стартапів. Максимальний розмір гранту – 650 тисяч євро. Паралельно працюють і приватні інвестиційні фонди, які «полюють» на перспективні проекти. За 20 років розмір інвестицій склав 130 мільйонів євро, з яких 92 мільйони отримали компанії, які займаються програмним забезпеченням.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА