Об’єднання Кіпру: переговори у Женеві як новий «історичний шанс»

У 1974 році військове втручання Туреччини на територію Кіпру стало причиною тривалого конфлікту.

12 січня 2017 року, майже 44 роки потому, відбудуться перемовини про припинення територіальної суперечки на острові в Середземному морі.

Громадське пропонує короткий історичний огляд Кіпрської проблеми та спроб вирішення одного із найстаріших заморожених конфліктів Європи.

Кіпрський конфлікт має тривалу історію

Етнічна мапа острова Кіпр у 1973 році. Жовтий колір – територія проживання греків-кіпріотів, фіолетовий – анклави кіпріотів турецького походження, червоним – військові бази Великої Британії

У 1960 році острів, розташований за 50 км на південь від Туреччини, отримав незалежність від Великої Британії.

Здобуття Кіпром суверенітету, втім, не вирішило проблему етнічного і релігійного протистояння. Сутички між греками-кіпріотами, що складають близько 80% населення острова, і меншиною турецького походження продовжувалися до 1974 року.

Тоді на Кіпрі відбулася спроба державного перевороту – його метою було приєднати острів до колишньої метрополії Греції.

Туреччина у відповідь на дії греків ввела на територію країни війська. Аргументувала рішення Анкара намаганням захистити етнічних турків.

Конфлікт забрав тисячі життів, ще 200 тисяч осіб стали біженцями

Третина всіх греків-кіпріотів втратила домівки.

Водночас 50 тисяч кіпріотів турецького походження опинилася на територіях, підконтрольних Республіці Кіпр. Це відбулося після оголошення режиму припинення вогню і встановлення ООН так званої «зеленої лінії».

У 1983 році Турецька Республіка Північного Кіпру проголосила незалежність

Турецька Республіка Північного Кіпру, Wikipedia.org

Визнала самопроголошену республіку тільки одна держава – Туреччина. Регіон із близько 150 тисячами жителів залежить від фінансування Анкари. Його площа складає понад третину загальної території острова Кіпр. Турецький військовий гарнізон у ТРПК налічує понад 40 тисяч осіб.

Окремі спалахи протистояння врешті почали чергуватися зі спробою налагодити процес мирних перемовин. Чисельні спроби знайти вирішення конфлікту, втім, не досягли успіху.

Кіпрське питання почали називати «кубиком Рубіка» міжнародної дипломатії.

Конфлікт на Кіпрі намагалися вирішити п’ять генеральних секретарів ООН

Кофі Аннан, Facebook.com

Найбільший прогрес у проблемі здійснив Кофі Аннан. Генсек запропонував створити Об’єднану Республіку Кіпр на федеративних засадах.

План Аннана отримав схвалення Організації Об’єднаних Націй, проте останнє слово повинні були сказати громадяни Кіпру – у 2004 році у двох окремих регіонах одночасно провели референдум.

Переважна частина представників Північного Кіпру схвалила пропозицію, але греки-кіпріоти ухвалили негативне рішення – проти пропозиції ООН висловилися три чверті громадян Республіки Кіпр.

Спробу розморозити конфлікт здійснював і 8-й генсек ООН Пан Ґі Мун. Наприкінці минулого року представник Південної Кореї заявляв, що вирішення Кіпрського питання «перебуває в межах досяжності».

Перемовини в січні 2017 стануть першим прямим контактом лідерів країн за понад 40 років

Лінія розмежування територій Південного і Північного Кіпру

Зустріч відбудеться у швейцарському місті Женева, в європейському представництві ООН.

12 січня розпочнеться багатостороння міжнародна конференція за участю трьох гарантів безпеки Кіпру, Греції, Туреччини, Великої Британії, а також Європейського Союзу.

Конференції передуватиме зустріч між президентом Республіки Кіпр Нікосом Анастасіадісом і представником Північного Кіпру Мустафою Акинджи. Дипломатичні установи готували зустріч упродовж останніх 18 місяців.

Саміт називають найкращою можливістю вирішити заморожений конфлікт

На підтвердження цієї тези у європейській пресі наводять два аргументи.

По-перше, Кіпр як ніколи раніше потребує об’єднання. У 2011 році у східній частині Середземного моря знайшли значні поклади нафти і природного газу. Обидві сторони конфлікту зацікавлені у розробці родовищ. Понад те, вони усвідомлюють, що заморожений конфлікт може завадити Кіпру стати середземноморським енергетичним хабом.

Нікос Анастасіадіс, Wikipedia.org

По-друге, вкрай високий рівень нині має і політична воля до об’єднання Кіпру – з обох боків. Прихильником об’єднання є і Анастасіадіс, і Акинджи, котрий здобув у 2015 році перемогу на президентських виборах саме на платформі встановлення миру. Обоє лідерів виросли у місті Лімасол на півдні острова.

Женевський процес може стати останнім шансом об’єднати Кіпр

Антоніо Гутерреш, Wikipedia.org

Новий генеральний секретар ООН Антоніо Гутьєрреш назвав майбутні перемовини «історичним шансом». «Це можливість гарантувати стабільність Кіпру і цілому Середземноморському регіону», – підсумувала прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей. У телефонній розмові погодився з нею президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

У випадку провалу Женевського процесу перемовини можуть зайти у глухий кут.

Раніше ООН уже заявляла про те, що Кіпр може об'єднатися до кінця 2016 року. Проте в листопаді 2016 року переговори про об'єднання Кіпру завершилися невдало.