Останній форпост ІДІЛ в Іраку: звільнення Мосула

Зараз триває ключова битва в протистоянні з «Ісламською державою» в Іраку. ІДІЛ контролює місто Мосул два роки – від 2014—го. Цього тижня почалася широкомасштабна операція за участііракської армії, курдських підрозділів та сил міжнародної коаліції.

Заможний Мосул два роки тому легко дався джихадистам. Покинуті іракською армією бази та збройний арсенал швидко привласнили бойовики ІДІЛу, банки міста були розграбовані. Одне з найбільших міст Іраку перетворилося на потужний форпост і столицю халіфату в Іраку. Тепер же бойовики можуть його втратити. Операція зі звільнення, за словами іракської влади, просувається швидше, ніж планувалося.

Що треба знати про цю, можливо, вирішальну битву у протистоянні з ІДІЛ в Іраку. Есклюзивні коментарі Громадському з іракської столиці Багдада, а також самого Мосула — від іракського журналіста, кореспондента AFP у Багдаді, а також  Віри Миронової – дослідниці з Центру Harvard Kennedy School's Belfer в США

Курдські загони не хочуть йти на Мосул

Поки що ІДІЛ чинить мало опору, бо села довкола Мосула, які відвойовуються, давно покинуті людьми. Напередодні іракська армія з Пешмергою (курдськими загонами) усього за 4 години взяли 10 сіл на підступах до міста. «Курдські військові відмовляються йти далі», — повідомляє з Мосула Віра Миронова. Зараз вони ведуть перемовини щодо того, чи вестимуть далі бої за Мосул.

У їхніх лавах щонайменше 5 загиблих. Іракський Курдистан має широку автономію і найбільш боєздатну армію в країні, яка свого часу захистила власну територію від ІДІЛ. Мосул – місто на півночі Іраку неподалік автономії, тому й мотивація у Пешмерги більша, аніж в боях на півдні чи заході Іраку. Водночас, є певна межа у їхньому бажанні допомагати центральній владі. Села навколо Мосула – курдські, тому Пешмерга активно воювала, а сам Мосул – не курдське місто. Більше того, напередодні сусідній Кіркук, який є етнічно курдським (але не входить до складу автономії) атакували принаймні 20 бойовиків угруповання «Ісламська держава». Вони проникли туди, удаючи з себе біженців і взяли під контроль один з районів.

Іноземні війська не задіяні в наземних боях

На фронті Аль-Кіяра іракська армія наступає разом із неурядовими шиїтськими військовими формуваннями, всі вони тією чи іншою мірою підтримуються сусіднім Іраном. Тегеран був ворогом Іраку часів Саддама Хуссейна. Після падіння режиму диктатра у 2004-му Іран домагається максимального впливу на Ірак, де при владі – шиїтська більшість. Іран – шиїтська країна, яка налагоджує тісні стосунки і бореться за контроль над шиїтами, що живуть в інших арабських країнах, більшість з яких сунітські. ІДІЛ в Іраку називає себе ворогом шиїтів, тож агенти Ірану максимально залучені до боротьби з «Ісламською державою».

Стопкадр з відео Reuters

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Чи справді «ІДІЛ» програє в Іраку: 9 тез»

Водночас в наземних військах немає західних військових. Коаліція під керівництвом США завдає ударів з повітря, а американські військові консультують та тренують піхоту.

«Іракські сили не можуть просуватися без попередніх авіаударів коаліції по позиціях ІДІЛ та по оборонних лініях, які вони вже встановили. ІДІЛ використовує смертників, які підриваються в автівках, знищуючи супротивника. Їх важко зупинити без авіаударів чи інтенсивних обстрілів. Задіяні французькі, американські та британські бойові літаки», –  пояснює журналіст з Багдада Аммар Карім.

Цивільні як живий щит. Покинути місто – рівнозначно смерті

Серед цивільного населення загиблих поки що немає, тому що в селах навколо Мосула немає людей, вони полишили їх ще 2 роки тому, – уточнює Громадському з місця американська експерка Миронова.  Існують побоювання за цивільних в самому Мосулі. Нині «Ісламська Держава» переносить всі свої позиції в цивільні будинки і школи, щоб під час бомбардувань використовувати населення як живий щит.

Стопкадр з відео Reuters

Покинути місто — рівнозначно смерті, дороги навколо Мосула вкриті мінами, тих, хто намагається втекти, відловлюють і страчують. В останні два дні операції було зафіксовано 15 випадків, коли смертники намагалися підірвати автівки поблизу збройних сил Іраку, однак, військовим вдалося підірвати їх ще до того як вони підійшли упритул.

Покинути місто — рівнозначно смерті, дороги навколо Мосула вкриті мінами, тих, хто намагається втекти, відловлюють і страчують

Стопкадр з відео Reuters

Кілька десятків бойовиків ІДІЛ також загинули від авіаударів коаліції.  Даних про затримання іділівців нема. Якщо ж іракські сили зайдуть в  Мосул, то вони почнуть затримувати бойовиків і передавати службам безпеки. Армія Іраку планує оточити місто, перекрити шляхи доступу, і тримати в облозі, доки «Ісламська держава» не виснажиться. Лише потім  – атака. Так головну стратегію збройних сил Іраку пояснює багдадський журналіст.

Новий позивний кожні 10 хвилин

Як твердить кореспондет АFP в Іраку,  підтримки бойовиків ІДІЛ серед населення Мосула майже нема. Однак, серед самих жителів міста є ті, хто пов’язані з «Ісламською Державою», вони співпрацювали з ІДІЛ, мають кров на руках, тож відступати для них запізно.

Аммар Карім припускає, що близькими до угруповання були 10% населення міста. За ці два роки таки сформувалося це молоде покоління, яке щиро поділяє ненависницьку ідеологію «ІДІЛ». Тоді як командування ІДІЛу, верхівка, яка ще недавно керувала Мосулом, тікає з міста. Віра Миронова, що перебуває там, посилається на розмови місцевих водіїв, які наполягають, що перевозили керівнцтво ІДІЛ, яке з Іраку перебралося до Сирії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алеппокаліпсис сьогодні

Бойовики намагаються втекти, а ті, хто залишилися, відсилають свої родини за кордон, змінюють зовнішність, змінюють свої позивні кожні 10 хвилин, щоб ніхто після війни не зміг їх впізнати

Стопкадр з відео Reuters

Бойовики, що лишаються не отримують підкріплення, новобранців нема ані з самого Іраку, ані з-за кордону. Бойовики намагаються втекти, а ті, хто залишилися, відсилають свої родини за кордон, змінюють зовнішність, змінюють свої позивні кожні 10 хвилин, щоб ніхто після війни не зміг їх впізнати.

«Вони фактично вже готуються до поразки. Очевидно, що в лавах ІДІЛу зараз хаос, вони відчувають, що це їхній кінець», – розповідає Громадському Аммар Карім.