Референдум у Нідерландах: 7 наслідків
Попри чимало зусиль як з української, так і з нідерландської сторони, більшість голландців висловилися проти Угоди. За попередніми даними, проти документу проголосували 61,1% тих, хто прийшли на дільниці; за — лише 38,1%.
Низька явка була однією з надій прихильників Угоди, і до останніх хвилин голосування інтрига залишалася. Але фінальна явка склала 32,2%. Оскільки для визнання результатів референдуму чинним потрібно 30%, референдум відбувся.
Громадське вже аналізувало 5 можливих сценаріїв розвитку ситуації після референдуму. Зараз спробуємо проаналізувати його безпосередні наслідки.
1. Вільна торгівля з ЄС все одно працюватиме.
Попри негативні наслідки референдуму для України, зона вільної торгівлі між ЄС та Україною все одно працюватиме. Причина полягає в тому, що понад 90% змісту Угоди про асоціацію перебувають у компетенції наддержавних інституцій ЄС, тобто Єврокомісії, Європарламенту та Ради ЄС, — а не окремих держав Євросоюзу. Серед них — і положення про зону вільної торгівлі.
Нідерландці «не можуть в односторонньому порядку скасувати ту частину Угоди про асоціацію, яка стосується торгівлі чи економіки — а це абсолютна більша частина Угоди», — говорить в ефірі Громадського Олександр Сушко, науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва. Бо ці частини підпадають під спільну компетенцію ЄС, а не компетенцію окремих держав.
«Табір противників асоціації хоче Угоду скасувати, але цього, як на мене ніколи не станеться. Я думаю, що ЄС не може собі цього дозволити, і що торгівельна частина Угоди в кожному разі не може бути скасована», — коментує Громадському Роберт ван дер Ноорда, голландський журналіст.
Інша річ — що уряд Нідерландів, зважаючи на голосування громадян та можливе негативне рішення парламенту, може спробувати заблокувати остаточну ратифікацію Угоди на рівні Ради міністрів Євросоюзу. Але цей сценарій малоймовірний: по суті, треба буде йти на конфлікт з усіма іншими країнами ЄС, які вже ратифікували Угоду, — а це Нідерланди навряд чи собі дозволять.
Крім того, варто пам'ятати, що Угода про асоціацію, зокрема про вільну торгівлю, зараз застосовується у так званому «тимчасовому» форматі. Тобто її уже виконують — навіть попри те, що ратифікацію не завершено. Такою є норма права ЄС.
Як не парадоксально, це «тимчасове» (provisional) застосування може тривати нескінченно — доки не завершиться процес ратифікації. Навіть якщо цей процес де-факто призупинено. У праві ЄС «немає часових меж» для цього, — говорить Сушко.
2. Референдум не вплине на безвізовий режим.
Негативний результат референдуму може бути використаний для тих сил у Нідерландах, які би не хотіли давати безвізовий режим Україні. Хоча формально процес «візової лібералізації» та Угода про асоціацію прямо не пов'язані, в нинішній кампанії багато речей змішуються між собою. А тому можна очікувати будь-чого.
Однак, Олександр Сушко в ефірі Громадського звертає увагу на зворотній процес:
«Я зараз навпаки дедалі більше чую інші думки — про те, що Україні треба «підсолодити пігулку», а тому буде більше одностайності у питанні запровадження безвізового режиму», — говорить він.
В найближчі дні чи тижні Єврокомісія має надати свою офіційну законодавчу пропозицію щодо скасування віз для громадян України, за яку мають проголосувати у Європарламенті та Раді ЄС.
«У мене зараз немає жодних підстав очікувати, що в цих умовах уряд Нідерландів захоче поглиблювати цю проблему», — говорить експерт.
Дмитро Кулеба, посол з особливих доручень МЗС України, в ефірі Громадського говорить про збільшення «емоційної підтримки України» у зв'язку з референдумом:
«Аналіз сьогоднішніх європейських ЗМІ показує, що багато європейських медіа сприймають ці результати як несправедливі», — додає він. Подібне відчуття несправедливості чи навіть провини є і серед деяких нідерландських політиків. Тому, як це не дивно, поразка може мати і важливі символічні здобутки для України. Зокрема, щодо безвізового режиму.
3. Корупція в Україні стає «червоною лінією».
Ці позитивні речі не мають закривати головний негатив: референдум є символічною поразкою України. І ця поразка пов'язана як з євроскептицизмом всередині Нідерландів, так і з іміджем самої України. Іміджем, в якому головну роль відіграє тема корупції.
Про це свідчать дані соціологічного опитування Ipsos, опубліковане напередодні референдуму: 59% тих, хто проти асоціації, пояснюють свій вибір високим рівнем корупції в Україні.
Публікація Panama Papers в різних європейських ЗМІ, зокрема в нідерландських, за три дні до референдуму, тільки зміцнило євроскептичних голландців у цій думці.
Тому поразка на референдумі фактично стає червоною лінією для України. Виглядає так, що українську корупцію в Європі дедалі менше толеруватимуть, дедалі менше заплющуватимуть на неї очі. Час авансів та компромісів, який був у європейській політиці після Майдану, уже минув. Далі на кожен аргумент про боротьбу українців за європейські цінності, Києву вказуватимуть на захмарний рівень корупції і брак поступу в боротьбі з нею. І якщо прогресу в цій сфері не буде, жоден інший аргумент Україні вже не допоможе.
4. Україна поступово вчиться комунікувати.
Інформаційна кампанія на підтримку асоціації була «найбільшою інформаційною кампанією за історію незалежності», — говорить в ефірі Громадського Дмитро Кулеба. Провідна роль у цій кампанії була відведена громадянському суспільству, але кампанія була прикладом взаємодії між громадянським суспільством та державою, — додає дипломат.
«Кампанія на підтримку асоціації «Hop Nederland Hop» набрала майже 3 мільйони переглядів за останні два тижні, і 85% аудиторії були з Нідерландів» — говорить у коментарі Громадському Василь Мірошниченко, голова офісу Українського кризового медіа-центру в Нідерландах.
Водночас він визнає, що для української кампанії найскладнішою була проблема каналів комунікації:
«Ми часто працювали в полі інтелектуальних засобів масової інформації, де і так всі нас підтримували. Натомість пробитися на таблоїди, в регіональну пресу було надзвичайно важко», — додає він.
Досвід кампанії в Нідерландах може стати першим кроком для України щодо формування іміджу країни. І для власного ре-брендингу.
5. Нідерланди шукатимуть «план Б»
Зараз уряд і парламент Нідерландів стикатиметься із серйозною дилемою.
З одного боку, проігнорувати голосування вони не можуть: виборці цього їм не пробачать.
«Рекомендацію, яку нам дали наші виборці, слід взяти до уваги, — говорить у коментарі Громадському Ган тен Брьоке, депутат від правлячої Партії за свободу та демократію. — Тобто ми повинні будемо переглянути закон, який зробив для нас обов'язковим дотримання Угоди про асоціацію з Україною», — говорить він.
Навіть серед ліберальних нідерландських інтелектуалів існує думка, що не можна ігнорувати наслідки референдуму, — говорить журналістка Громадського Жанна Безп'ятчук, яка висвітлювала перебіг голландських подій. Аргумент, що референдум можна проігнорувати, бо явка була низькою, є програшним, і може призвести до ще більшого сплеску євроскептицизму, — вважає вона.
З іншого боку, об'єктивно результати референдуму представляють аж ніяк не більшість нідерландських виборців. 68% виборців взагалі не прийшли на референдум:
«Для мене головна цифра – це «голосування ногами», — говорить в ефірі Громадського Олександр Сушко. Головна причина низької явки — це «недовіра до такого маніпулятивного референдуму, коли за допомогою одного питання намагаються вирішити зовсім інші питання», — говорить він.
Натомість ті громадяни, які проголосували проти (а це, враховуючи низьку явку, лише 19% від усієї кількості виборців), складають ядро популістичного електорату. І питання полягає в тому, чи вважатимуть парламентські партії, що проти ратифікації голосував саме їхній електорат.
Наприклад, за соцопитуваннями, 92% прихильників партії PvdA та 53% прихильників партії VVD (дві учасниці правлячої коаліції), підтримують Угоду. Тому ці партії стикатимуться з дилемою — як голосувати у парламенті: так, як говорять їм їхні виборці, чи так, як «рекомендують» результати референдуму.
В кожному разі, ця заплутана ситуація змушуватиме голландських політиків шукати політичного балансу, який, з одного боку, враховуватиме думку виборців, а з іншого — залишатиметься в рамках контексту внутрішньої та європейської політики.
У розмові з Громадським Брьоке говорить про те, що наразі складно передбачити результатів обговорень у парламенті. Адже парламент має свободу, як саме тлумачити та приймати результати. Тому, радше за все, результатом буде компроміс. Який, наприклад, визнаватиме, що певні частини Угоди не застосовуються в Нідерландах.
6. У ЄС зростає поляризація
На наступний день після референдуму французький президент Франсуа Олланд заявив, що Франція та Німеччина продовжують підтримувати асоціацію з Україною.
Цей жест важливий: він означає, що навряд чи в ЄС відбудеться «ефект доміно», коли інші країни також захочуть переглянути ратифікацію. Дві найбільші країни ЄС дали чіткий сигнал, що цьому ефектові завадять.
Фактично, Нідерланди в цьому сенсі залишаються наодинці. І просувати свою негативну позицію щодо асоціації з Україною тут буде неймовірно складно.
З іншого боку, на ЄС чекає ще одна драматична подія: референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, який відбудеться у червні. Цілком можливо, що до цього часу великих компромісів щодо Угоди про асоціацію з Україною не буде. Адже будь-який компроміс, який де-факто залишить асоціацію в силі, значно посилить аргументи європейських євроскептиків. Бо дасть їм ще одну підставу стверджувати, що в ЄС є «дефіцит демократії», і що голосу виборців не чують.
7. В Європі сильнішають популісти.
Референдум засвідчив, що Європа все більше входить в епоху популістичної політики.
На ключові рішення тут усе більше впливають не раціональні міркування, а емоції чи навіть інстинкти виборців. Одним із аргументів противників асоціації є прагнення закритися і концентрація на своїх проблемах.
«Як ми можемо бути солідарними з Україною, якщо ми не солідарні поміж собою. Ми маємо спочатку вирішити власні проблеми, аби бути спроможними допомагати комусь ззовні», — говорить у розмові з Громадським Ерік Сміт, головний редактор інтернет-видання ftm.nl, який підтримував противників ратифікації.
Перемога противників асоціації на референдумі є важливим сигналом того, що популізм є ефективним і призводить до виборчих і електоральних результатів.
Тому можна очікувати, що це тільки дасть нових сил європейським популістам – «UKIP» у Великій Британії, «Національному фронту» у Франції, «Альтернативі для Німеччині» та «Лівим» у Німеччині, «Шведським демократам», угорському «Фідосу» та «Йоббіку» та іншим партіям.
Сьогодні, схоже, Європа входить в епоху, коли ключовим протистоянням є не традиційна контроверза між правими та лівими, а протистояння між лібералами та радикалами, між політикою розуму та політикою інстинктів.
І важливо, щоб Україна в цьому протистоянні була на боці розуму. Бо європейський популізм – проти України.
/ Володимир Єрмоленко, Громадське.Світ
- Поділитися: