«Россия держится на вранье и на страхе» – російський утікач Володимир Іонов

Росіянину Володимиру Іонову 75. Останні 8 років він виходив у Москві на одиночні протести. Щоразу з новим плакатом. Щороку ближче до центру столиці. За плакат «Путин есть - ума не надо» його облили фарбою та обсипали білим порошком, який, за словами чоловіка, був лугом. Проти нього відкрили кримінальну спарву за порушення порядку проведення мітингів. 23 грудня один з районних судів Москви мав ухвалити рішення у кримінальній справі проти Володимира Іонова. Не чекаючи цього дня, нелегально перетнув український кордон і тепер з коханою Ольгою Браун живе у Харкові, де й зустрівся з журналістами громадського.

Як ви перетнули кордон?
Володимир Іонов:  Пересікав неофіційно. Провідник був. Ми їхали разом до кордону, а далі я сам перейшов. Чого й іншим бажаємо.

Ольга Браун: Я легально, у мене є паспорт і запрошення.

В.І.: У мене прострочений паспорт, тому фактично його й не було. Навряд чи мене й з паспортом пропустили би.

О.Б.: У нього підписка про невиїзд. Якщо у комп’ютері щось є, його ніхто не пропустив би. Всі кажуть, що ось він пересік нелегально кордон - за це йому тюрма. Але я не думаю, що посадять у тюрму  чи депортують до нашого пуйла, я думаю, що це все владнається.

Будете жити в Україні?
В.І.: Я думаю, що це буде найкраще.

Володимир Іонов та Ольга Браун у Харкові

Як це все у вас починалось з плакатами?

В.І.: Спочатку я спокійно стояв далеко від центру, тоді ближче до центру, тоді в центрі на манежці з плакатами проти Путіна. Я переважно проти Путіна, тому що у нас вертикаль влади. Це одиничні пікети, які у нас дозволені. Багато дивився, що відбувається, не встигав писати плакати. По-перше, дуже багато рвали, дуже багато конфісковували, все ж цих плакатів гора залишилася у Москві. На чому тримається Росія? Вона тримається на страхові і на брехні. На брехні і на страхові. Люди підходили і питали, чи не страшно мені стояти з плакатом і висловлювати свою думку. Від початку до цих останніх років, звичайно, нападів не було, але й були ті, хто був проти, особливо п’яні. П’яні, чомусь патріоти стовідсоткові.  «Як? Ти проти Путіна?» - і лізуть битися. А потім почали ходити проплачені. Ходили ті, хто здав мене, я їх практично усіх знаю в обличчя, і вони мене знають теж. Вони вже баяністів своїх запрошували, частушки  про мене складали, кричали «о, ти - американський прихвостень, ти - зрадник Батьківщини.»

О.Б. У мене почалась параноя, що вдарять, поб’ють, вб’ють, бо вже були напади не одноразово. Облили якоюсь гидотою, потім насипали в очі луг - призвело б до поступової сліпоти, не миттєвої.  Ми ходили до окуліста і окуліст сказав, що це діє поступово, ми показали їй цей ролик вона подивилась двічі і сказала, що це кримінальна справа. Коли подали заяву до прокуратури, вони відповіли - «ми тут ні до чого. Якщо хочете можете у приватному порядку порушувати кримінальну справу». Людина, яка це зробила, -  Петро Рибаков, він ходить на волі, це путінський електорат, путінський холуй, напевно, йому платять, він з Молдови і все про нього відомо. Ніякої кримінальної справи немає, він гуляє на волі, так як і цей відомий «нодавець» Тарасевич. Вони всі пов’язані з поліцією.

Фото: Денис Стяжкін

Від чого ви втікаєте?

О.Б.: Від тюрми. Людина хоче боротись, а в тюрмі вона не може боротись. Реальна тюрма чи домашній арешт, коли нікуди не вийдеш, нехай комфортна, але це тюрма.

В.І.: Мабуть, головешки свої почесали луб’янські і вирішили, що треба цю справу присікти. А як присікти? Вони підсилали людей, робили із одиничного пікету дві, три людини, а це заборонено. І зазвичай забирають мене чи цю людину, чи просто забирають мене і говорять, що людина була. Їх відпускають і пишуть, що порушив. Раз порушив, два порушив і пишуть постанову, що якщо упродовж року буде три чи чотири рази підряд, то можна порушити кримінальну справу. А у мене їх не три-чотири, а дуже багато -  вибирай будь-яке.

Фото: Марк Гальперін

О.Б.: 15 січня вийшли у підтримку Навального, зовсім нічого в руках не було… уже навчені. Потім був день народження Наді Савченко - пішли до тюрми «Матроська тиша» кілька людей, теж не було у нього плаката, був плакат у Іри Калмикової - просто привітання, усіх забрали, і всім по статті дали. Сьогодні мав би бути суд. Три роки умовного з обмеженням всякої підривної діяльності.

Ви, Ольго, злякалися?

О.Б.: Так, я не хочу, щоб він сидів. З якого дива він має сидіти? Він нікого не вбив, нікого не образив, він ніколи нікому поганого слова не сказав. Чому він повинен сидіти? З покидьками повинен грати в оці ігри без правил. Заради чого?

В.І.: Нормальні люди шукають друзів, а наші нікчемні слуги народу шукають ворогів. Для того, аби до них діла не було. Постійно знаходять чергового ворога - Грузія, Україна, Туреччина… Всі брешуть, як Путін, у нас всі брешуть як Путін. Путін бреше, як дихає. Люди не розуміють, що господарі - вони. Вони кажуть - тобі дають пенсію, а їм відповідаю, що це ми даємо, ми його утримуємо, що влада - це слуги народу, а не навпаки.

О.Б.: Це *** електорат, вони не можуть причинно-наслідкові зв’язки встановити. Вони зомбі.

Фото: Марк Гальперін

Що плануєте робити далі?

О.Б.: Я думаю, що треба їхати в Київ, як нам сказали наші правозахисники. Тому що ми хочемо все ж у Києві жити, у нас там багато друзів. Переважно у мене, бо я у фейсбуці з Майдану, а Володі там немає. У мене дуже багато друзів серед волонтерів. І, звичайно, треба поїздити по країні, подивитись, бо для мене Україна почалася два роки тому. Я викладач англійської мови і думаю, що щось собі знайду тут, та я хоч сітки піду плести, просто так сидіти не буду.
В.І.: Я до Російського посольства готовий виходити. Вулиця чи проспект Немцова, дуже приємно буде.

/Анастасія Станко