Що відбувається з Приватбанком

16 грудня Кабмін вніс зміни до постанови щодо процедури націоналізації банків. Деякі ЗМІ одразу розцінили це як сигнал до націоналізації Привату.

Чи є у клієнтів підстави для хвилювання за свої вклади? Чи дійсно у Приваті існують проблеми? Чи можлива націоналізація Привату та у який спосіб? І чи дійсно це питання стоїть на порядку денному в Нацбанку?

Громадське зібрало з цього приводу коментарі та прогнози експертів-учасників банківського ринку.

 Віталій Шапран, фінансовий аналітик

У нас було в Україні багато дефолтів у банківському секторі. Коли акціонер повинен був докапіталізувати банк, але гроші не вносив. Потім вводилась тимчасова адміністрація.  

Я думаю вкладникам банку не варто хвилюватися, бо якщо підведе акціонер, то підстрахує держава. Державний банк, особливо великий, це надійно. Можна сперечатись щодо їхньої ефективності, але надійність вони свою продемонстрували. Рядовим громадянам, які не порушували закон, які не вели тіньовий бізнес, немає чого хвилюватись.

Що стосується бізнесу, якщо буде націоналізація, вони не відчують цього процесу. Утім, є невизначеність, чи дійсно там є проблема у балансі («Приватбанку» – ред.). Наприклад, міжнародні агенції дають банку стабільні рейтинги, аудитори високо його оцінюють.

Голова Нацбанку Валерія Гонтарева в інтерв’ю Громадському запевняла, що у регулятора є план на випадок проблем із «Приватом».

 Віктор Козюк, член Ради Національного банку України

Є один дуже важливий момент на рахунок проблеми прозорості і комунікації у сфері банківського нагляду. Це не є дуже простим питанням з тієї простої причини, що Національний банк завжди буде з одного боку обмежений питаннями банківської таємниці, з іншого боку він завжди буде обмежений питанням дозованої транспарентності, тому цілковита транспарентність в цих питаннях на рівні фінансової стабільності може бути генератором паніки, а не мінімізатором її.  

Тому в такій обмеженій площині комунікації національного банку дуже часто можуть видаватися з певним таким шумом, коли дуже важко відрізнити сигнал від шуму. Та все ж потрібно брати до уваги, що в сфері банківського нагляду Національний банк не може розкривати всю інформацію, тому що вона часто має конфіденційний характер може подавати ринкам неадекватний сигнал.

Тому, мені здається, набагато важливіше оцінювати макродії Національного банку, зокрема те, як він ефективно розкриває національну структуру власників, як він ефективно стежить за політикою дотримання нормативів у цілому по банківській системі, відповідно, — як він звітує про акції власників щодо процесу рекапіталізації.

Фінансовий аналітик Сергій Фурса два тижні тому у студії Громадського прогнозував, що рішення щодо Привату буде ухвалене до кінця року і пояснював, у чому «проблема банку» і чому її треба вирішувати. Він також зауважив, що націоналізувати банк без домовленості з власниками неможливо через ІТ-систему.

 Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку

Я, безумовно, віддам належне нашим колегам, це найбільш інноваційний банк і в підходах, і в розумінні взагалі комерційної складової, їм вдалося зробити насправді якісний продукт. Однак, нині ми просуваємо функціонал нашого ощадбанківського – Ощад24/7, він другий (після Привату — ред.) за функціоналом. Альтернатива це чи ні? Щонайменше, — це право обирати.

Ми пройшли дуже складний етап, але те, що відбулося, було насправді запрограмовано саме тією абсолютно неймовірною кількістю банків за абсолютно повної фактичної відсутньої ефективної бізнес-моделі. Те, що відбулося дуже часто називають «очищенням», і я погоджуся з цим, це дуже болісний процес, болісний для держави, болісний для вкладників, але за все в цьому житті треба платити, це ціна, якщо хочете, яку ми повинні були заплатити для того, щоб українська банківська система перетворилася на дійсно конкурентоздатну, якісну, змобілізовану на якісні зміни, а не на роботу за схемами.

Журналісти Громадського запитали клієнтів Приватбанку, що вони знають про ті чи інші заяви навколо фінустанови та чи вирішили вони знімати заощадження з рахунків.