ENRU
Справа на 100 мільйонів. Енергоефективність в Україні за гроші ЄС
10 серпня, 2016

Сьогодні Україна є однією з найменш енергоефективних країн Європи. Але перехід до більш енергоефективної економіки вимагає інвестицій. Потрібно проводити енергоаудит будівель і мереж, утеплювати будинки, збільшувати частку відновлювальних джерел енергії в енергобалансі країни.

В Україні вже діє Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, завдяки якій такі речі стають можливими. Однак для серйозної реформи потрібні значно більші гроші.

Уже кілька років говорять про створенням Фонду енергоефективності. Його головна функція – акумулювати гроші держави та міжнародних донорів для проведення масштабної реформи.

Наприкінці липня, під час візиту прем'єра Володимира Гройсмана до Брюсселя стало відомо, що Єврокомісія готова виділити 100 мільйонів євро на роботу фонду.

Про те, як Європейський Союз дивиться на реформу енергоефективності в Україні, Громадському розповіла Катарина Матернова, високопосадовець Європейської Комісії. Катарина є заступницею керівника Генерального директорату Єврокомісії зі зв'язків з країнами-сусідами (DG-NEAR). В сферу прямої відповідальності входять стосунки з Україною. Її особливий акцент роботи – на питаннях енергоефективності.

Катарина Матернова, заступниця керівника Генерального директорату Єврокомісії зі зв'язків з країнами-сусідами (DG-NEAR)

Тема енергоефективності зараз дуже активно обговорюється в українському суспільстві. І люди не завжди добре розуміють суті реформ у цій сфері. Яке у вас бачення цих реформ?

Це тема, якою я особисто дуже багато займаюся. І в Україні, і в інших країнах Східного партнерства дуже ясно видно, що сфера енергоефективності має дуже велике значення.

Найдешевша енергія – це та енергія, яку ви не використовуєте взагалі, тобто яку ви заощаджуєте. Україна має імпортувати чимало своїх енергетичних ресурсів з Росії. І тому для неї питання енергоефективності стає не лише питанням змін клімату чи довкілля. І не лише питанням підтримки економіки чи роботи малих та середніх підприємств. Це також питання економічної безпеки. І безпеки взагалі. Адже якби енергоефективність в Україні була би хоча б на рівні Болгарії, яка в ЄС є найслабшою країною ЄС в цій сфері, вам не треба було би імпортувати газ з Росії.

Зараз говорять про плани створення в Україні Фонду енергоефективності, який зможе надати більше фінансових ресурсів для поліпшення ситуації. Коли прем'єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав Брюссель наприкінці липня, говорилося про те, що ЄС планував виділити на цей фонд 100 мільйонів євро. Чи це реалістично? І якщо так, то на які цілі?

Я думаю, це дуже реалістично. Ці цифри нам відомі. І ми бачимо потенціал, який міститься у сфері енергоефективності, – для економіки України, для громадян України, для держави Україна, для зменшення її залежності від імпортованого газу.

Якщо думати про здійснення інвестицій в енергоефективність, то підвищення тарифів ці інвестиції зроблять можливими. І, врешті-решт, завдяки більшій ефективності споживання енергії, люди платитимуть менше, ніж тоді, коли тарифи були низькими

Але реальною є не тільки підтримка від нас (тобто від Європейської Комісії – ред.). Ми тут також дуже близько співпрацюємо з міжнародними фінансовими інституціями – зі Світовим банком, з Європейським інвестиційним банком, з Міжнародним валютним фондом, з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також з агенціями держав-членів ЄС, наприклад з Німеччини, Швеції та інших держав. Вони у своїх країнах мають великі програми в цій царині. І вони дуже зацікавлені в тому, щоб підтримати вашу державу, вашу економіку та ваших громадян.

Бо існують такі міфи, що підвищувати енергетичні тарифи – це означає підвищувати те, за що люди мають платити. Але якщо думати про здійснення інвестицій в енергоефективність, то підвищення тарифів ці інвестиції зроблять можливими. І, врешті-решт, в кінці цього шляху, завдяки більшій ефективності споживання енергії, люди платитимуть менше, ніж тоді, коли тарифи були низькими.

Чи правильно я вас розумію, що окрім 100 мільйонів євро, які в бюджет Фонду енергоефективності планує виділити Європейська Комісія, будуть ще внески інших інституцій, наприклад ЄІБ, ЄБРР та інших?

Так, вони можуть надати ці внески. Зараз ми перебуваємо в активному діалозі з різними організаціями. Ми домовилися, що Україна буде пілотною країною, в якій ми разом будемо інвестувати у сферу енергоефективності, щоб ми швидко досягли результатів.

Що саме фінансуватиме цей фонд? Енергоаудит будівель, утеплення будівель і інші подібні речі?

Так. Йдеться про утеплення будинків, йдеться про встановлення лічильників, які дозволять вимірювати використання теплоенергії, йдеться також також про реформу сфери централізованого теплопостачання.  

Як ви все ж оцінюєте процес, який відбувається в Україні в цій сфері — спочатку різко підвищують тарифи, і тільки потім уряд думає про такі речі як фонд енергоефективності. Можливо, треба було робити навпаки – спочатку утеплювати будинки, а потім переходити до високих тарифів?

Ви знаєте, питання про те, як саме робити реформи, в який спосіб, — все це радше мистецтво, ніж наука. Можна, звісно, сказати, що раніше треба було зробити ось це й ось це. Але це пов'язано з інституційними можливостями і іншими подібними речами.

Як зробити свій будинок енергоефективним

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

У будь-якому сенсі, підвищення тарифів було дуже сміливим та важливим кроком уряду. Воно було однією з умов Міжнародного валютного фонду, і після двох місяців політичної кризи в Україні велике питання полягало в тому, чи міжнародна спільнота може Україні довіряти. З цієї точки зору, підвищення тарифів було дуже ясним, значущим та позитивним кроком. І зараз і європейські інституції, і міжнародна спільнота готові підтримати Фонд енергоефективності, і ті правила, які треба мати, щоб його швидко реалізувати.

Ми домовилися, що Україна буде пілотною країною, в якій ми разом будемо інвестувати у сферу енергоефективності, щоб ми швидко досягли результатів.

А як це підвищення тарифів відбувалося у східноєвропейських країнах – у Словаччині, Болгарії, Польщі? Це була шокова терапія, різке підвищення чи все відбувалося поступово?

Ні, на початку 1990-х років у Польщі, Чехословаччині та інших країнах все відбулося дуже швидко. Це була справді шокова терапія. Адже такі великі реформи неможливо було робити поступово. І Україна зараз перебуває в ситуації, коли роками не було ніяких реформ. Тому дуже складно робити речі поступово, бо просто не буде ефекту. Можливо, підвищення тарифів можна було зробити менш різко, але з іншого боку Україні треба було мати довіру Міжнародного валютного фонду. Потрібно було здійснювати реформи, які були би зрозумілі, і вдома, і за кордоном.

Але я вас можу запевнити, що всі східноєвропейські країни, які зараз є членами ЄС, — Угорщина, Словаччина, Польща, Чехія — пройшли через дуже серйозні і дуже швидкі процеси подібних реформ у 1990-х роках.