Віце-прем'єр: безвізовий режим – це зобов'язання ЄС

Іванна Климпуш-Цинцадзе – відносно нове обличчя в українській політиці. 

Від середини квітня вона є Віце-прем'єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Її призначення є одним із прикладів того, як відомі представники громадянського суспільства виходять на ключові позиції в уряді. 

В політику вона прийшла з громадського сектору: Іванна відома роботою в Українському кризовому медіа-центрі, одному з головних комунікаційних майданчиків України після Майдану, зокрема для комунікації з міжнародною аудиторією. До того – роботою в ініціативах «Ялтинська європейська стратегія» та Фонді «Відкрий Україну». Восени 2014-го року стала депутаткою Верховної Ради 8-го скликання. 

Зараз на неї покладене непросте завдання: вивести українську євроінтеграцію на більш системний рівень. Сьогодні зближення з ЄС стосується більше внутрішніх реформ, ніж зовнішньої політики – і тому цей процес «розкиданий» між різними інституціями — від МЗС до Мінекономрозвитку, від Мін'юсту і Міненерго до Мінкультури. А тому потребує серйозної координації.

У нашій короткій розмові з Віце-прем'єром ми поговорили про плани Уряду з популяризації України в світі, про участь України в програмах ЄС для бізнесу, науки, культури, а також про перспективи безвізового режиму.  

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Фото: Роман Малко

Іванно, які зараз плани уряду щодо просування України в Європі – у питаннях політичних, культурних та бізнесових?

Ми абсолютно переконані, що давати безвізовий режим не просто вартує, а що це пряме й безпосереднє зобов'язання Європейського Союзу.

Я думаю, що ці пріоритети невіддільні від тих речей, які ми маємо робити тут, в Україні. Адже як тільки ми робимо в тій чи іншій галузі конкретний відчутний крок, він ретранслюється в конкретні дії – чи щодо промоції українських компаній за кордоном, чи щодо можливостей для наших громадян подорожувати за кордон.

Я дуже сподіваюся, що завдяки активній позиції членів Уряду та нашій співпраці з парламентарями, нам вдасться зняти політичні сумніви в деяких країнах Європейського Союзу щодо того, чи вартує саме зараз надавати нам безвізовий режим. Адже Україна виконала свої зобов'язання. І ми абсолютно переконані, що давати безвізовий режим не просто вартує, а що це пряме й безпосереднє зобов'язання Європейського Союзу.

Крім того, для мене дуже важливо дати додаткові інструменти нашим партнерам з малого і середнього бізнесу. Бо великі підприємства набагато краще підготувалися до нових торговельних можливостей роботи на європейських ринках.

Натомість, малі і середні підприємства, по-перше, не дуже впевнено себе вдома відчувають. По-друге, вони трохи розгублені, бо у них, можливо, недостатньо експертизи, недостатньо знань, недостатньо людей, які би з ними працювали, – аби ті чудові речі, які вони продукують в Україні, могли постачатися в Європу.

Тому зараз ми говоримо з Європейським Союзом про створення своєрідного фонду підтримки для малого та середнього бізнесу. [Нещодавно ЄС оголосив про започаткування ініціативи «ЄС для бізнесу», EU4Business, на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні. — Hromadske]. І, мені здається, це буде цікаво переважній більшості членів Уряду – хто займається регіональною політикою, інфраструктурою, екологією чи економікою. Тобто це спільне завдання Уряду.

А які можуть бути інструменти у держави щодо допомоги малому і середньому бізнесу? Чи це має бути допомога з участю в міжнародних виставках, чи допомога з кредитуванням, чи щось інше?

Є серйозний брак дешевих кредитів  і дешевих грошей в Україні. І саме в цьому контексті ми ведемо розмову з нашими європейськими партнерами, щоб вони нам допомогли створити такі кредитні лінії. А також допомогли в навчанні наших підприємців. Наприклад, тому, як вони можуть створити додаткові робочі місця за рахунок збільшення експорту.

Зараз українською мовою перекладається довідник для бізнесу. Його готував ще попередній уряд. Я сподіваюся, що для багатьох він стане такою настільною книгою, на основі якої вони вже зможуть звертатися до регіональних центрів, які ми створимо, за консультаціями, щоб рухатися далі.

Я дуже надіюся на програму «Горизонт 2020» [програма Євросоюзу з розвитку науки, в якій можуть брати участь українці – Hromadske]. Вона допоможе просувати наші можливості в наукових і університетських колах, долучатися до систем партнерства у Європі.

Я також сподіваюся на програму «Креативна Європа» [програма Євросоюзу з розвитку культурної сфери, в якій теж можуть брати участь українці – Hromadske] – я сподіваюся, за кілька місяців у нас буде працювати офіс, що надаватиме рекомендації, пояснюватиме, вчитиме митців у різних галузях. І завдяки цій додатковій спроможності вони були би готові показувати наше дивовижне сучасне мистецтво міжнародній аудиторії — в такий спосіб збагачуючи і себе додатковими знаннями, і культуру Європи. І в такий спосіб відкривати Україну для світу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Для мене дуже важливо дати додаткові інструменти нашим партнерам з малого і середнього бізнесу». Фото: Роман Малко

Крім участі у «Креативній Європі», чи є якісь ініціативи в сфері культурної дипломатії?

Ми зараз дуже активно співпрацюємо з Міністерством культури і з Міністерством закордонних справ для того, щоб підготуватися до участі у Франкфуртському книжковому ярмарку [найбільшої книжкової події у світі – Hromadske]. Крізь цю виставку проходять 300 тисяч людей. Це можливість представити свою книгу, свої надбання, можливо, донести якийсь політичний меседж. Це один з тих проектів, які ми націлені реалізувати спільно з міністерствами.

Безумовно, додатковим культурним проектом стане Євробачення, яке ми будемо проводити наступного року в Україні. Ми вже розмовляли з Зурабом Аласанією та іншими людьми, які би хотіли долучитися до цього процесу і дуже вмотивовані цим. Бо це така натхненна річ, яка би нас мала об'єднати.

На жаль, Міністерство культури, як і Міністерство закордонних справ, дуже обмежені в фінансуванні. Але ми розуміємо загальні обмеження, які ми маємо в країні сьогодні. Тому будемо шукати – через «Креативну Європу» проекти для Міністерства культури, через «Горизонт 2020» – для Міністерства освіти і науки. Будемо розраховувати на суттєву підтримку наших європейських партнерів. І поступово ми станемо для них настільки цікавими, що вони будуть шукати нашої підтримки.