Виборчі перегони на батьківщині House of Cards — репортаж

Ветерани в найпатріотичнішому штаті Америки, які судяться за допомогу,  мусульмани, котрі питають американських політиків про радикалізм, афроамериканці на території, де розпочалася Громадянська війна, прокурор, що розпочав розслідування, яке виявило таємні сервери Гілларі  Клінтон, і чому нікому не потрібен компроміс. Репортаж Наталки Гуменюк, яка супроводжує кандидата в конгресмени від Південної Кароліни на батьківщині серіалу House of Cards.

Сутінки. Обабіч шосе біля містечка Гафні, Південна Кароліна, — споруда у формі гігантського персика. Я також не можу утриматися, щоб не сказати, що вона дійсно нагадує величезну дупу.

З історії про те, як 17-річна дівчина з’їхала з дороги, коли писала хлопцю «Тобі не здається, що цей персик нагадує дупу»  починається третя серія популярного серіалу «Картковий будинок»

Це водонапірна вежа у штаті, який пишається тим, що тут найкращі врожаї персиків. З історії про те, як 17-річна дівчина з’їхала з дороги, коли писала хлопцю «Тобі не здається, що цей персик нагадує дупу»  починається третя серія популярного серіалу «Картковий будинок» (House of Cards).

Гафні – батьківщина кіноперсонажа Френка Ундервуда – конгресмена-декмократа від Південної Кароліни, який є головою фракції Демократичної партії, а згодом — і президентом США. Цей фільм – символ цинічних політичних інтриг і всього найгіршого, що можна зробити, аби триматися при владі.

У книзі «Вся Кремлівська рать» російського журналіста Михаїла Зиґаря згадується, що президент Росії Путін радив тепер уже міністру оборони звернути увагу на цей телесеріал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зиґарь: Путін і «Вся кремлевская рать»

Чимало хто у світі вірить, що американська політика робиться саме так. У вересні цього року відомий актор Кевін Спейсі, який і виконує роль Ундервуда, був запрошений на 13-ту Ялтинську конференцію виступити з промовою. Жартома гості форуму, екс-президенти та українські політики зверталися до нього з питаннями, ніби той і справді президент Сполучених Штатів, в котрого є чому повчитися. Хіба видання The Washington Post опублікувало колонку про те, наскільки реальна політика нудніша за показану в кінодрамі.

Я дісталася Південної Кароліни, щоб спостерігати за тим, як відбувається кампанія до Конгресу – нижньої палати парламенту США, яка триває одночасно з президетською гонкою. Конгрес і Сенат — ті інституції, які таки можуть обмежити і часково заблокувати роботу президента, особливо, коли дві партії зумисно не шукають згоди.

Південна Кароліна – штат, що першим оголосив про вихід і створення конфедерації під час Громадянської війни, намагаючись зберегти рабство. Тут досі можна побачити прапори конфедерації, які для американців є символом расизму. Гілларі Клінтон програє Південну Кароліну Трампу за будь-яких обставин. Однак, у демократів є шанс позмагатися за місце в Конгресі.

Чинний конгресмен від Південної Кароліни сьогодні — ще той персонаж. Трей Гоуді — апологет «Чайної партії» – руху, який уособлює найконсервативнішу частину республіканської партії, що зсунув її вправо. Він побудував кар’єру, першим почавши доводити, що глобальне потепління буцімто — змова лібералів. Як піонер цього руху Гоуді отримує щедру підтримку братів Кохів – власників другої найбільшої компанії у США, яка має справу з енергетикою. Вони є найбільшими донорами Республіканської партії. Сьогодні Трамп обіцяє перестати віддавати кошти в ООН на боротьбу з кліматичними проблемами та розвивати вугільну та нафтогазові галузі.

Трей Гоуді побудував кар’єру, першим почавши доводити, що глобальне потепління буцімто — змова лібералів

Саме колишній прокурор Трей Гоуді  розпочав ще одне розслідування проти держсекретарки Гілларі Клінтон у справді нападу на посольство США у лівійському Бенгазі, де восени 2012 загинув дипломат Крістофер Стівенс. Під час слухань, які очолював конгресмен з Південної Кароліни, з’ясувалося, що очільниця зовнішньополітичного відомства користувалася особистим сервером, через який проходить і засекречена інформація. Атака в Бенгазі і імейли Клінтон стали головною зброєю Дональда Трампа під час виборчих перегонів 2016.

Чинний конгресмен-республіканець почувається настільки впевнено, що фактично не агітує за себе. Я ж прямую до штаб-квартири його суперника-демократа.

Це маленький підвал у цетрі  Грінвіля. На стінах — зображення президентів Обами і Кеннеді. Крісу Фіделі 27 років. Він юрист з родини військових, який займається захистом ветеранів.

Північна Кароліна – найпатріотичніший штат. Принаймні так про нього говорять.Тут найбільше людей записуються в лави збройних сил, відповідно – найбільше ветеранів. Тим, хто відслужив, держава обіцяє повне довічне медичне забезпечення. Отримати його не так просто, нерідко доводиться судитися. Ветерани мають подавати документи до міністерства, яке щороку приймає мільйони вимог, однак досі провадить документацію у письмовому вигляді, тоді як інші урядові організації та приватні підприємства перейшли на електронний облік. Скарги і звернення часто губляться, а отримати допомогу вкрай складно.

Крісу Фіделі 27 років. Він юрист з родини військових, який займається захистом ветеранів

Фіделі може годинами розповідати про проблеми, які мають ветерани. Підсумок один – відсоток коштів, які виділяють ветеранам, неспівмірний з тим, що отримує обронний комплекс.

Тема ветеранів — з тих, що об’єднують усі партії. Це радше виняток. Решта питань, які піднімає політик-демократ — з тих, які під час виборів 2016 є не найвигіднішими в оплоті республіканців: це підтримка мігрантів та захист прав меншин. Кандидат у президенти США від Республіканської партії Трамп будує всю кампанію на демонізації мігрантів.

Фіделі їде до виборців, яких опоненти цураються. Спершу – смажити рибу з афроамеринкаською громадою. Політики-демократи влаштовують благочинний обід, кошти з продажу якого, мають іти на підтримку громадського центру імені Філіс Вітлі.

Це велика споруда зі спортивним та концертним залом, баскетбольним майданчиком, де чимало часу проводить громада. Перед входом — кілька столів, гриль, солодкі напої. Політики готують страви і продають їх охочим в цей час спілкуючись про політику.

Політики готують страви і продають їх охочим, в цей час спілкуючись про політику

Директор організації Дерен Аблу нарікає на політиків, котрі мало що роблять, аби протистояти бідності у цій громаді:

«Економічна скрута і є джерелом насильства, браку освіти, недовіри. Та в нашій громаді є люди, які вірять у своїх дітей і штовхають їх вперед. Ми добре ладнаємо. Не все так погано.»

Усе триває не більше години, і ми долаємо кілька десятків кілометрів, щоб опинитися в іншому громадському центрі – іламському.  Південну Кароліну називають «церковним поясом Америки». Це штат з найбільшою кількістю церков на душу населення.

На відміну від афроамериканців, яких зазвичай мобілізують демократи, по 4000 голосів мусульман, які  живуть в окрузі, ніхто досі не приходив. Виявляється, це перша зустріч цієї громади з політиком. У приміщенні — кілька десятків людей, значно менше, аніж на п’ятничній молитві. Фіделі розповідає про свою роботу з ветеранами, а також — проблеми з освітою.

На відміну від афроамериканців, яких зазвичай мобілізують демократи, по 4000 голосів мусульман, які  живуть в окрузі, ніхто досі не приходив

Лейла Флетчер, яка виросла у Філадельфії і має єгипетське коріння, перепитує, чого чекати сирійським біженцям. Кандидат в конгрес відповідає, що відповідно до його програми, США мали б прийняти більше шукачів притулку.

Якщо побувати на мітингу Дональда Трампа, частина публіки аплодуватиме на словах, що той не допустить в країну більше біженців, яких прирівнює до терористів.

«І демократи, і республіканці дивляться на нас лише в контекcті боротьби з тероризмом. Ми, мусульманська спільнота, окрім того, що не маємо стосунку до «Ісламської держави», є чимось більшим. Серед нас — лікарі, інженери, вчителі. Про Трампа годі говорити, але насправді і демократка Гілларі Клінтон просто висловлюється ввічливіше. Єдине звернення до нас – виявляти ознаки радикалізму і повідомляти про це уряд. Звісно, це можливо, але американські мусумальмани — це не лише про це», — говорить мені Лейла Флетчер. Вона — серед десяти жінок, які з дітьми прийшли послухати політика.

І демократи, і республіканці дивляться на нас лише в контекcті боротьби з тероризмом. Ми, мусульманська спільнота, окрім того, що не маємо стосунку до «Ісламської держави», є чимось більшим

«Якщо ми будемо будувати все на страху і розбраті, то відмовимося від цінностей, на яких побудовані Сполучені Штати. Це щось фундаментально неамериканське… Століття тому мої предки – ірландці та італійці — вважалися непроханими гостями, тому що були католиками на противагу протестантському населенню. Існували інші стереотипи. Ми просто проходимо інший цикл», – відповідає кандидат у конгресмени.
«Дозвольте запитати про американську політику, я живу тут вже сорок років, але не можу зрозуміти, чому між партіями такий розкол?» – звертається чоловік на ім’я Зафар Моххідін.

Фіделі пояснює, що проблема — в самій системі, зокрема, тому, як формуються виборчі округи. Цей феномен називається «gerrymandering», за ім’ям губернатора, який вперше вдався до такої практики. Округ формують відповідно до вподобань виборців, а не георграфічної території. Скажімо, партія, яка в цей час при владі може «вирізати» округ таким чином, що більшість населення  на кожній дільниці становитимуть її прихильники, а опоненти усюду будуть в меншості. Це означає, що немає сенсу переконувати виборців іншої партії, головне змусити прийти згодних.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Противсіхи»: чиї голоси вирішать долю американських виборів?

Століття тому  мої предки – ірландці та італійці — вважалися непроханими гостями, тому що були католиками на противагу протестантському населенню. Існували інші стереотипи. Ми просто проходимо інший цикл

У конгресі для Південної Кароліни передбачено 7 місць. На думку Фіделі, якби розподіл був рівномірним, то штат представляли б 4 політики-республіканці та 3 демократа. Зараз — 6 республіканців і 1 демократ. У республіканців, звісно, інша думка.

«Я спілкуюся з дуже консервативними виборцями. Багато хто уявляє жителів Південної Кароліни стереотипно – світлошкірий чоловік середнього віку у червоній футболці з великим прапором конфедератів та гвинтівкою в руках. Тут не всі такі. Якщо наша думка розходиться з опонентами  у 4 з 5 питань, ми повинні говорити про те єдине, в чому ми погоджуємось. У питанні ветеранів чи кримінальної реформи ми не дуже сперечаємося з опонентами, – говорить політик, час від часу хапаючи макарони прямісінько з каструлі, в якій нашвидкоруч готує пасту.  — Я дуже голодний. Зазвичай під час кампанії не встигаю поїсти. Сподіваюся мої пращури-італійці не засудять мене».

Ми у невеличкій квартирі Фіделі у центрі Грінвіля.  Я відверто запитую, чи усвідомлює він, що шанси на перемогу проти чинного відомого на всю країну конгресмена невеликі. Представники штабу кандидата від демократів наполягають, що кампанія успішна бодай тому, що попередні роки демократи навіть не виставляли свої кандидатури. І додають, що президент Барак Обама також програв першу кампанію в Конгрес. Сам політик, звісно, говорить про те, що завжди треба сподіватися.

Політика тут брудна, але все ж менш захоплююча. Якщо чесно, то я побачив лише кілька серій. Немає часу. Хоча, можливо, і варто було

Питаю про те, чи дивився він серіал «Картковий дім», який так полюбляють політика за межами США, події якого відбуваються на його території і наскільки це схоже на те, як робиться політика у Південній Кароліні?

«Політика тут брудна, але все ж менш захоплююча. Якщо чесно, то я побачив лише кілька серій. Немає часу. Хоча, можливо, і варто було. Все ж таки це також про конгресмена-демократа з Південної Кароліни.»