Експрем’єра Південної Кореї засудили до 23 років за ґратами у справі про воєнний стан
Колишнього прем'єр-міністра Південної Кореї Хан Док Су засудили до 23 років позбавлення волі за справою про оголошення воєнного стану в країні без видимої причини.
Про це пише Yonhap.
Ексглаві уряду закидали підбурювання до повстання, ключову роль у повстанні й лжесвідчення. Група спеціального прокурора вимагала для нього 15 років ув’язнення. Однак Центральний райсуд Сеула присудив йому 23 роки.
Суд постановив, що Хан брав участь у повстанні, запропонувавши колишньому президентові Південної Кореї Юн Сок Йолю скликати засідання Кабінету міністрів перед оголошенням указу про запровадження в країні воєнного стану.
Хан не висловлював своєї незгоди з указом і, схоже, закликав тодішнього міністра внутрішніх справ виконати наказ Юна — відключити електроенергію та воду для медіа, які критикують адміністрацію.
«Хоча під час повстання 3 грудня [2024 року] ніхто не загинув, а сам акт повстання завершився протягом кількох годин, це сталося завдяки мужності людей, які протистояли озброєним військам голими руками й захищали [парламент]», — сказав суддя.
Експрем'єр заперечив ці звинувачення, заявивши, що він нічого попередньо не знав про плани воєнного стану, окрім самого оголошення, і ніколи не погоджувався з ним і не сприяв йому.
Хан став першим членом колишнього кабінету Юна, якого засудили за указ про воєнний стан.
Сам експрезидент Юн фігурує відразу в чотирьох судових процесах, звинувачення проти нього варіюються від зловживання владою до порушень законодавства про виборчу кампанію.
За звинуваченнями в перешкоджанні спробі слідчих затримати його Юн отримав 5 років за ґратами. Найсерйознішим є звинувачення у заколоті, за яке прокурори вимагали смертної кари.
Що відбулось у Південній Кореї?
3 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.
Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».
Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення. Зрештою, депутати Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану, а тисячі людей вимагали відставки глави держави.
За поданням опозиційних партій Південної Кореї Юн зазнав імпічменту. Усі старші помічники президента Юн Сок Йоля, включно з керівником його апарату, заявили про бажання піти у відставку.