Уряд хоче підсолодити життя українцям кешбеком від держави. Чи спрацює ця ідея
Є десятки способів простимулювати національну економіку, аби та швидше зростала та приносила кращі прибутки. За розробку таких способів можна отримати навіть Нобелівську премію — як у випадку з американським економістом Беном Бернанке у 2022 році, який наглядав за відновленням економіки США після глобальної фінансової кризи 2008 року.
Зазвичай більшість західних країн послуговувалися методами стимулювання, які називають «макроекономічними». Це могло бути податкове полегшення, зниження відсоткових ставок за кредитами, Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на підтримку та захист національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках.протекціоністські заходи з недопущення на внутрішній ринок імпортних конкурентів.
Український уряд натомість вирішив вдатися до стимулювання вітчизняної економіки через маркетингові інструменти. Так, 20 серпня Кабінет Міністрів ухвалив реалізацію програми «Національний кешбек» у рамках ширшої економічної стратегії «Зроблено в Україні», що фокусується на підсиленні позицій українських виробників.
В умовах обмеженості ресурсів для того, аби реалізувати велику програму підтримки економіки — на кшталт тієї, якою свого часу була програма «Велике Будівництво» — за роботу взялися державні маркетологи. Вони запропонували внутрішньому ринку споживання кешбек — уже відомий для багатьох інструмент, котрий часом використовують банки та ритейлери.
Математика програми «Національний кешбек» доволі проста. Споживачі зможуть отримати компенсацію розміром 10% ціни придбаних товарів українського виробництва коштом державного бюджету, але з обмеженням, що повернення коштів може становити не більше 3 тисяч гривень на місяць.
Цього року уряд інвестує в програму 3 мільярди бюджетних гривень, сподіваючись отримати на виході додаткові 0,25% зростання цьогорічного ВВП. За оцінками Нацбанку, українська економіка має набрати в поточному році 3,7% — тож, якщо урядовий експеримент із кешбеком спрацює, це число становитиме 3,95%.
«Дослідження показують, що українці чекають на кешбек, — заявила віцепрем'єрка з економіки Юлія Свириденко. — Тож сподіваємось, що й виробники проявлять такий самий інтерес».
«Кешбек — це програма підтримки населення, але вона з економічним складником, ми її масштабуватимемо й на інші програми, — пояснює Надія Бігун, заступниця міністерки економіки. — Це не просто державна підтримка населення, а ще й спосіб, щоб гроші пішли працювати в економіку».
Як працює програма
24 серпня почалася реєстрація виробників для участі в «Національному кешбекові», з 30 серпня — для торговельних мереж, а з 2 вересня відкриється реєстрація і для споживачів — тоді ж програма й почне реально працювати.
Виробники та мережі можуть пройти реєстрацію на державному порталі електронних послуг «Дія», отримавши відповідний статус учасників програми.
Якщо виробник може мати практично будь-яку організаційну форму — наприклад, бути ФОПом, — то торговець у цій програмі має обов’язково перебувати на загальній системі оподаткування.
«Одна із цілей цієї програми — детінізація, тому для отримання кешбеку буде використовуватися лише безготівкова оплата», — каже Надія Бігун, заступниця міністерки економіки.
Споживачі своєю чергою теж мають отримати статус учасників програми — для цього потрібно відкрити спеціальний рахунок в одному з банків-партнерів, який випустить індивідуальну картку, фізичну чи віртуальну. На цю картку й буде нараховуватися кешбек, який уже можна витратити після 20-го числа наступного місяця.
Технічною стороною роботи цих карток опікуватимуться великі платіжні системи — Visa та Mastercard, а серед банків-партнерів можна зазначити «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Сенс Банк», «А-Банк», «ПУМБ», «Укрсиббанк», «Монобанк», «Укрексімбанк», «Глобус», «УкрГаз» та «Кредит Дніпро».
Після отримання банківської картки споживач має через мобільний застосунок «Дія» зареєструвати її — і почати користуватися. Він матиме право купувати будь-які українські товари від зареєстрованих виробників та мереж, отримуючи за це кешбек, але за винятком підакцизних товарів — а це тютюн, алкоголь та паливо.
А витратити кешбек можна на комунальні й медичні послуги, транспорт і зв’язок, спортклуби, кінотеатри — ще також для придбання військових облігацій та донатів на Збройні сили.
Вочевидь, отримати право на кешбек зможе лише людина з достатньою фінансовою та цифровою грамотністю — пенсіонери з кнопковими телефонами, ймовірно, воліли б отримати якісь додаткові кошти на оплату медичних послуг, однак їм стати зареєстрованими користувачами програми «Національний кешбек» буде доволі складно.
«Я щиро вірю, що маркетинг працює, — говорить Надія Бігун із Міністерства економіки. — Задача експерименту: через стимулювання попиту досягти зростання виробництва».
«“Національний кешбек” не лише фінансово підтримує громадян, але й стимулює попит на українські товари. Це сприяє створенню нових робочих місць, збільшенню податкових надходжень та зміцненню національної економіки», — зазначає у своїй аналітиці асоціація ритейлерів RAU.
Економіст Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертної організації Case Ukraine, вважає, що головним бенефіціаром програми «Національний кешбек» стануть торговельні мережі. «Це буде великий ритейл, який зможе запропонувати відповідні продукти своїм клієнтам, але не менші бізнеси, бо програма має вимогу, що продавець має перебувати на загальній системі оподаткування», — каже він.
Україна налаштована купувати українське
У публічній презентації програми «Національний кешбек», що відбулася 23 серпня, Міністерство економіки посилалося на дослідження настроїв українських споживачів від дослідницької компанії Gradus Research. Дослідження демонструє кілька цікавих чисел.
Так, 86% українських споживачів позитивно ставляться до ідеї купувати саме українські товари та сервіси. Це — цілком європейський тренд.
«Країни Європи максимально купують свої місцеві продукти — це Італія, Франція, а в Британії аж 90% споживачів обирають саме британські марки», — пояснює Євгенія Близнюк, соціологиня з компанії Gradus.
«На цьому фоні Україна довго була типовою ексрадянською країною, де лояльність до вітчизняного виробника лишалася на рівні 45%, лише минулого року вона зросла до 68%», — додає експертка.
Як виявилося, аж 48% українців нині витрачають 61-100% свого бюджету саме на придбання українського. Найбільш популярні українські товари, за даними Gradus — це харчі (90%), ліки (74%), засоби гігієни (52%), одяг та взуття (46%). В категорії найпопулярніших імпортних товарів очікувано опинилися техніка та гаджети (65%).
60% споживачів планують скористатися можливостями програми «Національний кешбек» для купівлі їжі, 58% — для придбання медичних препаратів. А за нарахований кешбек 49% збираються сплачувати за комуналку. Ще 30% хотіли б оплатити ним візит до лікаря, 25% — передати на благодійність, а 11% — придбати військові облігації, щоб не просто використати нараховані кошти, а проінвестувати їх в Сили оборони та заробити відсотки.
«Оплата комуналки — так, ці кошти будуть лишатися в українському сегменті економіки», — каже Євгенія Близнюк із компанії Gradus.
«Гроші від кешбеку будуть використані переважно на комуналку — можливо, на цьому ринку стане менше боргів», — ділиться своїм прогнозом економіст Дмитро Боярчук.
А ідея звідки?
Програма національного кешбеку вже працює в ОАЕ. Там можна повернути кошти на рівні 10% — ставка, аналогічна до української — за сплату банківською карткою за комунальні послуги та державні сервіси.
Працює державний кешбек і в Узбекистані, чий уряд традиційно замовляє розроблення економічних рішень у консалтингових компаній. Там можна отримати 1-2% за використання безготівкових розрахунків, тобто мета цієї програми в Узбекистані — боротьба з тіньовою економікою.
У деяких європейських країнах теж існують аналогічні програми, проте організовані вони дещо інакше, аніж в Україні. Так, уряд Шотландії пропонує кешбеки для підтримки молоді та розвитку спорту, але фінансує подібні програми не із загального бюджету, а з конфіскацій та інших подібних рішень у процесі розслідування злочинів. В Україні це могло б виглядати, приміром, як кешбек коштом доходів Бюро економічної безпеки.
Італія мала програму державного кешбеку в 2020-2021 роках, яка була частиною політики економічного стимулювання у відповідь на пандемію Covid-19. Європейський Союз надав у розпорядження Італії фонд розміром 194,4 мільярда євро, а тому італійський уряд видумував усе, що міг, аби витратити ці кошти на підтримку національної економіки.
В Україні інструмент повернення коштів споживачам зазвичай пропонували банки за оформлення карток. Так, це робили «Монобанк», «Сенс Банк», «А-Банк», «Пумб» та інші. Можна було отримати 2,5% кешбеку за купівлю продуктів, 3% за медицину та здоров’я, до 10% за відвідування кінотеатрів, 5% за електроніку, 10% за книги.
На додаток до цього існує індустрія кешбек-сервісів, які працюють з окремими продавцями й спрямовують туди покупців через надання різноманітних кешбеків. Серед таких компаній можна згадати Letyshops, Payback.ua, Moneta.ua, Smarty.sale.
Тепер на цьому ринку помітним гравцем стає уряд України.
Чи все так добре у програмі «Національний кешбек»?
Слід розуміти, що програма «Національний кешбек» не є відірваною від решти урядових рішень — це частина ширшої державної політики детінізації української економіки.
Але якщо, з одного боку, «Національний кешбек» оформлений за всіма правилами професійного маркетингу, то з іншого — держава робить у цьому напрямку й не дуже популярні в маркетинговому сенсі рішення.
Так, уже з 1 жовтня наберуть чинності обмеження від Національного банку щодо максимальної суми банківських переказів між фізичними особами на рівні 150 тисяч гривень на місяць. На додаток до цього НБУ заборонив бізнесу отримувати готівку від громадян, якщо це здійснюється шляхом переказу, але без відкриття рахунку.
Та й заплановане підвищення податків для бізнесу та громадян створює досить специфічний фон для початку програми «Національний кешбек».
«Врахуємо, що в нас планують “нагнути” бізнес на податки, а потім ми віддаємо певний відсоток на кешбек — це має сумнівний вигляд», — каже економіст Дмитро Боярчук з організації Case Ukraine. І продовжує:
Така програма — цілком у руслі запиту президента висувати великі ідеї, як-от висадити мільярд дерев, виробляти мільйон дронів на рік. Можливо, з політичного погляду програма «Національний кешбек» має сенс, але не з економічного.Дмитро Боярчук , економіст з організації Case Ukraine
«Зараз є більш нагальні проблеми, які потребують використання бюджетних коштів», — нагадує Олександр Паращій, очільник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital. Так, Мінфін шукає можливість закумулювати додаткові 500 млрд грн, зокрема через підняття податків, аби закрити потреби у фінансуванні оборони до кінця поточного року.
«Як на мене, такого показника, як додаткові 0,25% зростання ВВП, за цією програмою буде дуже важко досягти й не менш важко виміряти», — додає Паращій.
З публічною критикою програми «Національний кешбек» вийшли відразу декілька українських аналітичних центрів. «Реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для державного бюджету та доволі складною в адмініструванні», — зазначається в їхній заяві.
У ній також ідеться про те, що втручання держави в роботу ринку має бути спрямованим на найбільш постраждалі через війну галузі, а рівень прозорості та зручності — хоча б на рівні державної програми пільгових кредитів «5-7-9».
Експерти нагадують, що існують більш комфортні та зрозумілі для бізнесу методи стимулювання економіки.
«Було б краще спростити життя бізнесу через спрощення інструментів податкового адміністрування, організації меншої кількості податкових перевірок», — пропонує економіст Дмитро Боярчук.
«Що можна було б зробити — то це зайнятися стимулюванням експорту, розв’язанням логістичних проблем, здешевшанням вартості логістики для експорту, допомогою бізнесу вийти на зовнішні ринки», — додає інвестиційний аналітик Олександр Паращій.