Українська економіка зростає, попри війну. Правда чи міф?
Коли росіяни завдали ракетного удару по судну з українським зерном у Чорному морі 12 вересня, йшлося не лише про понівечену техніку чи втрачене зерно. А й про українську економіку загалом. Вона зросла на 4% протягом семи місяців. Міністерство економіки зазначило, що на досить пристойну динаміку вийшли саме завдяки стабільній роботі Українського морського коридору.
Втративши понад 9 ГВт електричних потужностей цього року (пік споживання минулої зими був 18 ГВт), Україна не втратила динаміку зростання — і це найголовніше. Після російських ракетних ударів по електростанціях економіка могла б увійти у глибоку рецесію і тупотіти на місці. Та цього не сталося.
Хліб усьому голова
Саме аграрний сектор дозволив зробити помітний стрибок уперед. До всього ж бізнес швидко адаптувався до дефіциту електрики, купивши генератори та іншу техніку. Помогли економіці й державні інвестиції — зокрема, у будівництво фортифікаційних споруд. Загалом непогано зростали промисловість, будівництво, внутрішня торгівля.
«Економіка продовжує демонструвати стійкість, — зауважила Юлія Свириденко, віце-прем’єрка з економіки. — Валовий внутрішній продуктВВП у липні зріс на 2,7%, що стало можливим завдяки ранньому початку збору врожаю та стабільному функціонуванню зернового коридору».
З цим погоджується Андерс Ослунд, американсько-шведський економіст і багаторічний дослідник України.
Я вважаю, українська економіка довела, що є на диво стійкою і залишатиметься такою. Якби ще отримати 40 мільярдів доларів для зовнішнього фінансування бюджетного дефіциту та зберегти нормальний режим судноплавства в Чорному морі, який встановився у вересні 2023-го. А ще — забезпечити постачання електрики, як це й робилося до цього.Андерс Ослунд, американсько-шведський економіст
Що стоїть за цифрами про зростання ВВП
«Прогноз Міжнародний валютний фондМВФ передбачає зростання економіки України на 3% за підсумками 2024 року — це нижче, ніж поточна оцінка Мінекономіки за січень-липень, — пояснює Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії. — Найсуттєвіше зростання було у I кварталі — на 6,5%. У цей період основними драйверами стали промисловість, транспорт і торгівля. Із середини року найбільший внесок у зростання ВВП робить сільське господарство».
Україна змогла дуже добре скористатися експортними можливостями морського коридору з початку року й до травня. У серпні експорт знову почав зростати — вдалося продати на зовнішніх ринках товарів на 3,2 мільярда доларів, що є річним зростанням на 17,5%. Експорт зернових культур збільшується наразі щомісяця — 4,1 мільйона тонн у червні, 4,2 мільйона тонн у липні, 4,6 мільйона тонн у серпні — і налаштований рости далі.
А втім, спека дещо погіршила врожаї. За прогнозами, урожай кукурудзи знизиться на 21% (до 23,4 млн тонн), пшениці — на 10% (до 19,8 млн тонн). Те саме буде із соняшником, ячменем. Лише врожай ріпаку цього року не зазнав суттєвих змін, як порівняти з 2023-м.
Та величезною проблемою аграрного сектору є не тільки погода, а й замінованість угідь. Через це збитки України становлять 11,2 мільярда доларів на рік, що еквівалентно 5,6% ВВП України у 2021 році, підрахували у Tony Blair Institute. За оцінкою Світового банку, для розмінування всієї території України знадобиться майже 35 мільярдів доларів.
Українським морським коридором, який теж чутливий до питань розмінування, користуються не лише аграрники, але й інший стовп національної економіки — металургія. В липні експорт металургійної продукції та залізної руди зріс до понад 600 мільйонів доларів — але вже в серпні скоротився до 438 мільйонів, хоча виробництво цих товарів із початку року в Україні зростає.
Україна почала більше продавати металургійних напівфабрикатів до Єгипту, який раніше закуповував їх у росії.
«У добувній промисловості стабільна робота Українського морського коридору надає широкі можливості для експорту, проте низькі світові ціни на залізну руду обмежують економічну привабливість її видобутку», — каже Володимир Ланда із Центру економічної стратегії.
Чому гроші на фортифікації забезпечують зростання економіки
Пожвавилася економічна активність й у будівництві. Державні замовлення на спорудження фортифікаційних споруд дозволяють галузі утримувати людей і платити їм зарплату, інакше працівники змушені були б шукати нову роботу деінде, і не факт, що знайшли б. У квітні Кабмін виділив додатково два транші в 5,6 мільярда гривень та 8 мільярдів на будівництво. Відтак, індекс очікувань ділової активності, за даними Нацбанку, перетнув 50 пунктів, що означає — галузь відчуває перспективи зростання.
«Ключове, що частка витрат держави, включаючи споживчі витрати та капітальні інвестиції, у формуванні ВВП з початку війни суттєво зросла. Для порівняння, якщо у 2021 році частка державного сектору у формуванні ВВП становила 18%, то у 2023 році вона сягнула майже 42%. У 2024 році ця частка, ймовірно, продовжить зростати. Це і впливає на зростання реального ВВП», — пояснює роль державних інвестицій Андрій Гайдуцький, економіст і член наглядової ради «Комінбанку».
ІТ: пацієнт одужує
Почала нарешті відновлюватися ІТ-галузь — для цього їй знадобилося понад два роки. У травні зафіксували перші паростки зростання: обсяг українського ІТ-експорту сягнув 560 мільйонів доларів, що на 15 мільйонів більше, ніж у квітні.
Львівський ІТ-кластер прогнозує, що цього року експорт цієї української індустрії становитиме щонайменше 6,4 мільярда доларів, що вже ближче до довоєнного показника в 6,8 мільярда.
«В IT головна причина помірного уповільнення — глобальне охолодження в галузі. А втім, на українському ринку відзначаються й позитивні тенденції — після масових скорочень у I півріччі ІТ-компанії відновили наймання персоналу та збільшили експорт послуг», — зазначає Володимир Ланда із Центру економічної стратегії.
Всі ці тренди є основою того, що уряд очікує зростання ВВП цього року на 3,5%. Але є й дещо оптимістичніші прогнози.
«Економіка помітно зросла у першому кварталі, проте значно уповільниться у другому півріччі через проблеми з електроенергією, дефіцит робочої сили та зниження врожаю, — пояснює Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. — Все ж ми очікуємо, що темпи економічного зростання за результатами року становитимуть близько 4%. Ключові двигуни росту — внутрішнє приватне споживання та відновлення експорту завдяки роботі морського транспортного коридору. Роль державного споживання у підживленні росту буде позитивна, проте менш значуща, ніж минулого року».
Що і де болить українській економіці
На сьогодні кожен з описаних більш чи менш позитивних трендів може, на жаль, легко припинитися, адже війна триває, постійно підвищуючи невизначеність на горизонті — чи йдеться про планування інвестицій, чи про планування продажів, чи про наймання персоналу.
Жодна з галузей української економіки не позбулася залежності від інтенсивності та характеру бойових дій. Війна може нашкодити торгівлі, спричинивши інфляцію та руйнування логістичних ланцюжків. Може нашкодити нерухомості — через руйнування та погіршення платоспроможності громадян і бізнесу.
Процеси мобілізації є викликом для HR-відділів більшості українських компаній. За опитуванням «Центру Разумкова», 73% працівників вважають мобілізацію проблемою для ринку праці.
А втім, воєнна економіка все ж має певний стимулювальний ефект.
На мою думку, найбільший вклад у зростання ВВП дають високі виплати винагороди й заробітної плати військовим і Силам безпеки, кількість яких перевищує 1 млн людей. За січень-червень 2024 року видатки держави на сектор безпеки і оборони становили 1 трлн грн, або 58,1% від усіх видатків загального фонду держбюджету, з яких понад 70% становлять саме зарплати й винагороди. Ці кошти миттєво починають витрачатись військовими та їхніми родинами, що й призводить до зростання ВВП.Андрій Гайдуцький, економіст із наглядової ради «Комінбанку»
В умовах війни банки активно скуповують державні облігації Мінфіну, а в умовах збільшення оборонного бюджету на 500 мільярдів гривень — ймовірно, Мінфін іще більше грошей забиратиме в банків на фінансування бюджетних потреб. Альтернативою цьому міг би стати розвиток кредитування бізнесу, реальної економіки.
«Кредити резидентам, тобто бізнесу й населенню, становлять близько 15% ВВП, що вкрай мало, має бути щонайменше у півтора раза більше, — зазначає Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради. — Кредитування бюджету банками через купівлю Облігації внутрішніх державних позик УкраїниОВДП також збільшується, але цього замало з огляду на потреби у внутрішньому фінансуванні та ліквідність банківської системи».
Та якщо ми говоримо про вимір геополітичних ризиків, то вже йдеться не про стимулювальний ефект війни, а про планування негативних сценаріїв — від помірно негативних до навіть апокаліптичних, як-от нові потенційні руйнування української енергосистеми, включаючи атомну генерацію.
Поки що українська економіка показала здатність перевершувати очікування, що ми бачили останнім часом, однак її середньострокові перспективи значно залежать від розвитку війни проти росії, яка має прямий вплив на капітал, матеріальні активи та ринок праці, а також опосередкований вплив через такі канали, як-от ділові настрої та продуктивність. аналітики американського інвестиційного банку Goldman Sachs
«Стійке політичне завершення війни, яке б запропонували гарантії безпеки проти подальшої російської агресії, найімовірніше, спричинить сильне, тривале економічне відновлення, яке буде фінансуватися ззовні, а базуватиметься на майбутніх перспективах України стати членом Європейського Союзу», — продовжують аналітики Goldman Sachs у звіті для клієнтів, який є у розпорядженні hromadske.
«Ми припускаємо, що воєнний конфлікт в Україні наразі продовжиться без суттєвих змін, враховуючи патову ситуацію в більшості бойових зон, — зазначають аналітики Goldman Sachs. — А втім, існує більш висока ймовірність, що певне вирішення таки знайдеться у 2025 році». Але навіть за таких умов американський банк залишається оптимістом і прогнозує аж 5% українського економічного зростання в нинішньому році.
Та проблем в українській економіці вистачає, навіть якщо винести за дужки війну або припустити, що вона в осяжній перспективі припиниться, — хоча б просто як вправу з прогнозування.
У моделі Світового банку, яка оцінює якість державної політики, зокрема у сфері економіки, Україна перебуває в найнижчій третині країн, тобто дуже далеко від розвинутих економік Заходу. «Така оцінка відображає той факт, що продовжується російсько-український воєнний конфлікт, а ще слабкою є інституційна спроможність України, де застосування верховенства права є вибірковим, а корупція — високою», — зазначають аналітики кредитно-рейтингової агенції Fitch у записці для клієнтів, яку отримало hromadske.
Мігранти нас порятують?
Якщо говорити про людський вимір української економіки, то варто відзначити низький рівень приватних заощаджень громадян. Простіше кажучи, брак гривень у кишенях та гаманцях в умовах пришвидшення зростання споживчих цін до 7,5%. Ще перед війною, на початку лютого 2022 року, портал Work.ua з’ясував через опитування, що 54% респондентів зовсім не мають заощаджень, а 35% мають заощадження лише на 2-4 місяці.
Це нас приводить до розмови про демографічну кризу та проблеми ринку праці.
Потрібно стимулювати приїзд іноземних мігрантів і повернення українських мігрантів, оскільки потрібно більше людей із грошима, більше споживачів товарів та послуг і більше платників податків. Лише завдяки українцям в Україні ми вже «не витягнемо» зростання ВВП країни, оскільки в українців низькі рівні доходів (я не враховую «штучно завищені» зарплати в оборонно-безпековому секторі, які скорочуватимуться в міру припинення військових дій).Андрій Гайдуцький, економіст із наглядової ради «Комінбанку»
«Крім того, на українців зростає попит у ЄС та Північній Америці, а демографічна криза не дозволяє поповнювати країну новими вихідцями з України. Українці в Україні також мають низький рівень заощаджень, що теж не дозволяє прискорити темпи росту ВВП», — продовжує економіст Гайдуцький.
У Центрі економічної стратегії також вказують на брак робочої сили, а ще — на нестабільність енергопостачання та непередбачуваність умов для ведення бізнесу. Останнє не лише через безпековий аспект, але й через непрогнозованість ринків і нормативного регулювання з боку держави.