Податкова перевіряє, силовики шукають російський слід. Чи виживе бізнес під тиском держави

У третьому кварталі 2024 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 278 скарг від компаній. Найбільше скарг формує Київ (32%), далі йде Львівська область (12%), Київщина (10%) та Дніпропетровська область (8%). У галузевому розрізі більшість скарг — від компаній оптової торгівлі (25%), компаній у сфері нерухомості та будівництва (11%), аграрних компаній (10%), виробництва (10%).

Із 278 скарг аж 59% стосувалися податкових питань, 15% — дій правоохоронних органів, 6% — роботи митниці. І хоча загальна кількість скарг поступово меншає цього року, у відносинах з Державною податковою службою відбувається погіршення.

Так, з усіх надісланих скарг, пов’язаних із ДПС, 58% стосуються системи адміністрування податку на додану вартість і реєстрації податкових накладних — документів, у яких компанії звітують про свої податкові зобов’язання. ДПС активно блокує ці накладні, що призводить до виникнення податкового боргу в українського бізнесу, а відтак — нарахування болісних штрафів. 

В Україні понад три тисячі податкових боргів бізнесу тягнуться ще з 2021 року, підрахував «Опендатабот» з посиланням на дані ДПС. 

Протягом року ситуація з реєстрацією податкових накладних дещо покращувалася, але нині знову відкотилася у стан, як на початку року — тоді так само 58% податкових скарг бізнесу стосувалися ПДВ та накладних. Із зупинкою реєстрації накладних за третій квартал 2024 року зіштовхнулися близько 15% активних платників.

Водночас зростає зневіра підприємців у можливості розв'язати ці проблеми в адміністративному порядку — тобто спілкуючись із податківцями та чиновниками. Дедалі частіше доводиться звертатися до суду, а це — додаткові витрати.

«Податкова у нас досі повноцінно не реформована — вона формувалася за часів Миколи Азарова, де мала абсолютні повноваження і фактично встановила принцип презумпції винуватості, коли не податкова мусить доводити провину підприємства, а підприємець — відсутність власної провини», — зазначає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму в Мережі захисту національних інтересів «АНТС». 

«Що стосується правоохоронних органів, то потрібно, щоб вони позбулися корумпованих кадрів, щоб були партнером бізнесу, а не дивилися на нього, як на дійну корову на короткому припоні», — говорить Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine.

Культура, якої податківці та правоохоронці навчаються у своїх вишах, є залишком радянської культури. У їхньому світогляді підприємці — це бариги, і якщо їм дати волю, то вони створять безлад.Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine

«Деякі мають шанс на відновлення, а деякі навіки пішли у засвіти»

Найкраще проблеми у відносинах українського бізнесу з органами державної влади демонструють конкретні кейси. Деякі з них описує Рада бізнес-омбудсмена — не називаючи імен компаній, але розкриваючи суть проблеми.

Так, єдиний виробник кам’яної солі в Україні зіштовхнувся з проблемами у спілкуванні з Головним управлінням ДПС Закарпатської області. Це сталося в березні 2024 року. Податківці звернули увагу на розбіжності у рентних платежах за користування надрами та накопиченими товарними залишками, на які було сформовано кредит ПДВ. Іншими словами, податкова почала підозрювати, що певну кількість солі підприємство вже продало, а ПДВ не сплатило.

Унаслідок цього підприємство внесли до списку ризикових, а це погіршує його становище на ринку — відносини з іншими органами державної влади, з банками, з партнерами. Рада бізнес-омбудсмена пояснила податківцям, що просто потрібно провести перевірку матеріальних залишків, а не брати й одразу визнавати підприємство ризиковим. Зрештою, компанію виключили з цього списку.

Ще один приклад. Улітку 2024 року податкова служба Волинської області донарахувала мільйони гривень додаткових податкових зобов’язань місцевій будівельній компанії, вважаючи, що вона продає більше нерухомості, аніж сплачено за це податків.

Як виявилося, річ була в технічній помилці. Податківці стверджували, що будівельна компанія продала майнові права на квартиру в травні 2022 року, не сплативши за це податок. Компанія натомість стояла на своєму: продаж відбувся не в травні, а в червні 2022 року. Помилки цього разу припустився державний реєстратор — нотаріус, котрий оформлював угоду. Але пояснення нотаріуса не вдовольнили податківців, аж доки до справи не долучилася Рада бізнес-омбудсмена. Лише тоді податкові донарахування скасували.

До hromadske звернувся адвокат Павло Янчак, щоб розповісти про проблеми, з котрими зіштовхнувся його клієнт — компанія «Мастак». У 2018 році компанія виграла тендер на постачання вимірювальних приладів для потреб однієї з філій державної компанії «Укрзалізниця». Постачання відбулося, стверджує Янчак.

Потім у компанії почалися складні часи, адже у вересні 2022 року загинув її керівник — Василь Ничвид. Він був військовослужбовцем, заступником командира 64 батальйону 103 окремої бригади Сил ТрО й загинув у бою за селище Ямпіль на Донеччині.

У жовтні 2024 року Верховний Суд постановив, що компанія «Мастак» має повернути філії «Укрзалізниці» 2,14 мільйона гривень, отримані за постачання приладів, які далі будуть перераховані державі, адже тендер у 2018-му відбувся з порушенням антимонопольного законодавства. Водночас прилади компанії не повернули. Суд просто став на бік прокурора, який не навів достеменних доказів антиконкурентних дій зі сторони компанії «Мастак», стверджує адвокат Павло Янчак.

Ми звернулися із запитом до «Укрзалізниці». Там відповіли, що компанія «Мастак» нібито узгоджувала свої дії під час проведення тендеру зі ще одним учасником.

«За висновками АМКУ, ТОВ “НВК “Мастак” та ФОП Вах В.Д. під час підготовки документації у відкритих торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов’язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель», — відповіла прес-служба «Укрзалізниці».

Це зараз ціла тенденція, коли в судовому порядку переглядаються договори минулих років, і компаніям-постачальникам висуваються вимоги повернути кошти за надані послуги чи поставлені товари.Павло Янчак, адвокат

Адвокат Євген Грушовець із юридичної фірми Ario Law Firm називає іншу проблему, з якою стикається український бізнес: пошук силовиками «російського сліду» в діяльності, щоб використати це як спосіб тиску на такий бізнес.

«Вимушений констатувати, що кількість таких справ у нашій юридичній фірмі останнім часом зростає буквально в геометричній прогресії», — зазначає Грушовець.

«Я порівняв би ситуацію з тим, як російські окупаційні війська знищують наші міста й села. Деякі з них мають шанс на відновлення, а деякі навіки пішли у засвіти. Ось приблизно так само з українськими підприємствами, тобто з українською економікою, сьогодні чинять окремі представники правоохоронної системи», — додає юрист.

Підприємець Олександр Соколовський нещодавно навів приклад того, як компанія з французькими інвестиціями «Нео-Еко» хотіла зайнятися відбудовою житлової нерухомості у поруйнованому росіянами Гостомелі на Київщині, але зіштовхнулася зі спротивом місцевої влади, яка нібито зажадала неправомірної вигоди. У Гостомельській громаді не прокоментували цей випадок у відповідь на запит hromadske.

Ще один схожий випадок — американська компанія Sinclair & Wilde звинуватила Міністерство оборони, з яким вона мала угоду на постачання військової форми, у вимаганні хабарів. Міноборони також не відповіло на запит hromadske щодо цього.

«Купа бюрократичної тяганини на рівному місці»

Опитані експерти зазначають, що основна перешкода у відносинах українського бізнесу з органами державної влади — надмірна зарегульованість, надмірна кількість правил, які до того ж регулярно змінюються. Тому бізнес може просто не встигати пристосуватися до всіх цих правил та регуляцій.

«Найважливішою проблемою є намагання держави залізти в кожну кишеню і регулювати в дусі “будемо робити, що хочемо, ще й абсолютно несподівано, непередбачувано”, — говорить економічний експерт Юрій Гаврилечко, кандидат наук з державного управління. — Тому ми маємо і надмірну регуляцію, і непрогнозованість цих регуляцій».

У вересні 2024 року консалтингова компанія KPMG випустила звіт з оглядом нових податкових регуляцій для українського бізнесу. Як виявилося, з 24 лютого 2022 року до поточної системи оподаткування було внесено щонайменше 14 змін через нові нормативно-правові акти.

А з 1 грудня запрацювала ще одна велика зміна — підвищення податків, яке вже охрестили історичним, адже воно фактично найбільше за всю історію незалежної України. У 2025 році ця податкова реформа має принести 141 мільярд гривень додаткових фіскальних доходів.

Паралельно точаться дискусії про надання ДПС та правоохоронцям доступу до інформації про банківські рахунки громадян, що загрожує втратою банківської таємниці — і це може зробити користування банківськими послугами некомфортним для дуже багатьох.

Говорити про високу ефективність ДПС на сьогодні теж не випадає. Так, Рахункова палата провела аудит діяльності податківців, щоб зрозуміти її вплив на реальну економічну активність у країні.

Аудит стосувався діяльності ДПС у 2021-2023 та першій половині 2024 року. Він виявив, що платники податків оскаржили аж 44 тисячі податкових рішень в адміністративному порядку, тобто подавши скарги й відповідні пояснення до самої системи ДПС. Також вони подали 73 тисячі судових позовів проти порушень, помилок у роботі ДПС. 

В підсумку лише 27% рішень (на 34,5 мільярда гривень) було задоволено на користь платників податків за адміністративною процедурою, зате аж 75% рішень (на 127,5 мільярда гривень) на їхню ж користь задовольнили через судові розгляди.

«Коли ви висуваєте претензії за податковими накладними, а з цих претензій понад 70% неправильні, то ви фактично обмежуєте діяльність доброчесного підприємства, до якого не повинно бути претензій, — говорить Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму в Мережі захисту національних інтересів “АНТС”. — Певний відсоток може бути, але не 70%. Такого не повинно бути однозначно».

«При цьому співвідношення розв’язання податкових спорів з платниками податків переважало не на користь ДПС, тож податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 мільярда гривень у 2021 році, 0,8 мільярда гривень — у 2022-му, 0,5 мільярда у 2023 році. Крім того, за цей період ДПС сплатила 800 мільйонів гривень судового збору», — зазначають у Рахунковій палаті.

Що ж до реєстрації податкових накладних, то аудит Рахункової палати виявив, що впродовж 2021-2023 років та першого півріччя 2024-го зупинили реєстрацію 7,7 млн податкових накладних сумою 144,1 мільярда гривень. 

З цієї кількості 23,4% реєстрацій податкових накладних на 39,2 мільярда гривень зупинено на підставі «наявної у ДПС податкової інформації», внаслідок чого платник податку визнається ризиковим.

«Податкова значну кількість підприємств блокує на підставі такого визначення як “наявна податкова інформація”. Без обґрунтування, без конкретних фактів, деталі не розкриваються, — говорить експерт Ілля Несходовський. — Таке блокування податкових накладних є втручанням у господарську діяльність підприємства».

Потрібно змінювати повноваження податкової в напрямку їхнього скорочення, а не розширення, тоді й кількість скарг буде меншою.Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму в Мережі захисту національних інтересів «АНТС»

Та ситуація залишається далекою від покращення. Так, ДПС за 11 місяців 2024-го відкрила 25 225 виконавчих проваджень через податкові борги бізнесу. Це на 22% більше, ніж за весь довоєнний 2021 рік, коли економіка дихала вільніше.

Державним органам — свої обмеження

Пошук рішень, як покращити відносини українського бізнесу з державними органами влади, триває. Він доволі складний, адже потреба наповнювати державний бюджет в умовах повномасштабної війни є безумовним урядовим пріоритетом.

«Я невтомно наголошую, що в основі розв'язання проблем українського бізнесу —  відхід від каральних практик та втілення ідеї “спершу консультування” (consult first). Це вже є в законі про адміністративну процедуру, — каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук. — Для його ефективного втілення Рада бізнес-омбудсмена розробила дорожню карту для держорганів та бізнесу — так звану Декларацію справедливого і розсудливого адміністрування. Цей документ знайшов відгук в урядових кабінетах. До речі, першим його підписало м. Чортків, що на Тернопільщині».

Досвід Ради бізнес-омбудсмена вказує на те, що залишається складним завданням просто змусити державні органи вислухати бізнес, його аргументи, пояснення, вивчити документи, приділивши цьому потрібний час та увагу фахівців. Державні органи поспішають наказувати ще до вивчення усіх обставин справи й вислуховування пояснень компаній.

Зміни в державній регуляторній політиці трапляються в Україні занадто часто, говорить Юрій Гаврилечко, економічний експерт. 

«Навіть торгівля буде поступово зникати з легального простору, переходити в тінь, не кажучи вже про виробництво, яке не може займатися плануванням у нинішніх умовах, — каже він. — У нас неможливо на найближчі п’ять років обрахувати бізнес-план, бо відбуваються постійні зміни». 

Відповідно, бізнесові слід забезпечити стабільність регуляторного середовища.

«Тій же податковій потрібно працювати на випередження порушення, попереджати бізнес про необхідність сплати податків, подання звітності через розсилки чи інші способи, а не одразу штрафувати, — коментує економіст Ілля Несходовський. — Тобто треба змінювати культуру податкової».

Володимир Дубровський з експертного центру Case Ukraine ділиться своїми порадами, як покращити відносини державних органів з бізнесом. 

«Потрібно, щоб органи державної влади могли дедалі менше рішень ухвалювати на власний розсуд, — говорить економіст. — Якщо їх не позбавити цієї можливості, то перезавантаження державних органів не відбудеться».