Капуста дорожча на 170%. Це вже край, чи ціна на овочі й далі зростатиме

За даними компанії EastFruit, сьогодні капуста дорожча на 170%, ніж рік тому, морква — на 120%, картопля — на 80%, буряк — на 40%. «Яблука високої якості також дорожчі на 50%, ніж минулого року, бо саме відсоток якісного яблука у садівників зменшився, знову ж таки через погодні умови влітку», — говорить Олександр Хорев, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine.

Офіційна статистика каже про загальне зростання споживчих цін на 11,2% цього року, враховуючи, що овочі ніби виросли всього на 13,7%. Але в Українському клубі аграрного бізнесу, де досліджують гуртові ціни двох великих ринків — «Шувар» та «Столичний», — говорять про здорожчання картоплі за рік у два рази: з 11,5 гривень до 22,5 гривень (листопадові ціни). Морква подорожчала в три рази, столовий буряк — на 80%, яблука — на 75%.

Подекуди аналітики зазначають, що насправді картопля здорожчала аж у три рази. Українські супермаркети пропонують її нині за цінами від 25 до 40 гривень і навіть вище, коли йдеться про елітні сорти.

«У цьому сезоні найбільшою проблемою була спека. Овочі та фрукти з відкритого ґрунту були зіпсовані під впливом посухи, бо ж далеко не всі агрокомпанії мають можливість використовувати меліоративні системи, їх недостатньо сьогодні», — пояснює Максим Гопка, аналітик УКАБ.

«Про суттєве зростання цін в Україні цього сезону варто говорити переважно в розрізі овочів борщового набору. Але є і винятки. Площі під овочами були достатні, але посушлива погода з екстремальними температурами протягом усього липня 2024-го суттєво знизила врожайність усіх культур. У багатьох господарствах зібрали менше половини від запланованих обсягів», — зазначає Олександр Хорев з EastFruit Weekly Ukraine.

Як війна та погода впливають на урожай овочів і фруктів 

Хоч у першій декаді грудня ціни на картоплю та яблука дещо просіли, за даними East Fruit, покупцям не варто сподіватися на дешеві вітаміни. Що ж сталося?

У довоєнний 2021 рік в Україні овочі вирощували аж на 460,8 тисячі га, зібрали майже 10 мільйонів тонн врожаю. Вже 2023-го овочі посіяли лише на 396,7 тисячі га, зібрали відповідно 8,3 мільйона тонн. Причому Миколаївська область інтенсивно наростила вирощування помідорів (Херсонська, яка до повномасштабної війни була томатним лідером, частково окупована чи замінована).

Аграрний експерт Іван Томич зазначає, що цьогоріч площі під посіви овочів та фруктів зменшилися ще принаймні на 30%, а якщо врахувати ще й посуху, то врожай може впасти ще більше за 30%. «Якщо ти не садив, то й немає що збирати», — каже він.

Через проблеми з посухою, коли в липні та в серпні була аномальна спека, втрати товаровиробників на полях, наприклад, на півдні України, сягали подекуди понад 30%, зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Якщо говорити про окремі культури, то врожайність картоплі впала вдвічі, порівняно з попереднім роком, і коливається в межах 15-25 т/га замість 35-60 т/га зазвичай. Механізований збір картоплі зіштовхнувся з тими труднощами, що надто сухий ґрунт перетворився на грудки, які не може обробити картоплезбиральна машина, адже вона просто застрягає в такій землі. 

Аж ніяк не краща ситуація з капустою. Фермер Вадим Сивак, який вирощує капусту на Вінниччині, говорить, що торік 1 га давав 50 тонн капусти, цього ж року — лише 15 тонн, тобто практично втричі менше.

Цього року деякі фермерські господарства в Україні — овочева індустрія на 88,5% складається з невеликих сімейних ферм, а не великих агрохолдингів — збирали врожай цибулі в листопаді, хоча найпізніше це потрібно робити у вересні. Чимало капусти та столових буряків лишилися на полях. Причина — брак людей та техніки.

«А зараз уже сніг, нічого робити в полях не можна», — каже аграрний експерт Іван Томич.

Зазвичай, коли йдеться про внутрішній неврожай, то тут на допомогу мав би прийти імпорт, але річ у тому, що ціни імпортних овочів та фруктів теж зростають. Так, у листопаді світові ціни на продовольство сягнули 19-річного максимуму, а Відображає щомісячний рух міжнародних цін кошика продовольчих товарів.Індекс продовольчих цін ФАО зріс у листопаді на 5,7% у річному вимірі. Це відбувається за тих обставин, коли Україна змушена була за 10 місяців 2024-го збільшити імпорт картоплі на 90% через брак своєї власної. А імпортна дорожча, бо її ще треба привезти. 

«Традиційно ми імпортуємо всю екзотику та цитрусові. Тут ми внутрішнім виробництвом ніяк не допоможемо — не той клімат. А в останні осінні, зимові та перші весняні місяці ми імпортуємо понад 90% від потреби тепличних огірків та помідорів. В Україні, за умов таких цін на енергоносії, через девальвацію, війну (руйнування, окупація, блекаути) вирощувати тепличні овочі у прохолодний сезон — нереально. На сьогодні огірки та томати дорожчі на 40%, ніж торік, але від місцевого виробництва ці цінники не залежать», — каже Олександр Хорев, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine.

З огляду на те, що зростають ціни саме на борщовий набір, а картопля й овочі на борщ — не лише основа раціону багатьох родин, а й військових в армії, час визнати, що державні закупівлі їжі в нинішніх масштабах теж рухають ціни вгору.

Так, у Козятині Вінницької області волонтери проєкту «Мамин борщ» з червня 2022-го готують на фронт сухі борщі, але якщо тоді собівартість такого обіду складала близько 60 гривень, то зараз — удвічі дорожче.

«Інший чинник росту цін — це підвищення вартості палива, а також вартості робочої сили. З підняттям акцизу на паливо ціни поступово зросли, що відобразилося на логістиці. Через брак кваліфікованих кадрів та працівників збирання врожаю стає дорожчим», —  пояснює Максим Гопка, аналітик УКАБ.

Аграрний експерт Іван Томич називає ще декілька причин зростання цін на овочі та фрукти: ріст цін на мінеральні добрива, засоби захисту рослин, відсутність достатньої інфраструктури зберігання та транспортування продукції, яка була б доступною для дрібних виробників. Якщо великі агрохолдинги, як правило, мають достатньо розвинуту інфраструктуру, то для фермерів це проблема.

Кадри, електрика, техніка, бізнесові партнери — всюди проблеми

«Якщо минулого року в мене рахунок за електроенергію для використання систем зрошення був 40-50 тисяч гривень на місяць, то в цьому році — мінімально 100 тисяч виходило», — розповідає Сергій Леонов, керівник фермерського господарства «Рови Агро» у Вишгородському районі на Київщині. Цього року Леонов вирощував переважно баштанні культури, але він також займається обліпихою, ожиною, соняшниками та іншими культурами.

«Ми планували цього року перероблення: сушити, дегідрувати фрукти та ягоди, які ми вирощуємо. Придбали для цього дегідратори, але при нинішній вартості електроенергії, нічого в цьому плані не рухається. Тобто ми купили дороге обладнання, а воно просто стоїть», — каже Леонов.

У листопаді уряд ще й прийняв низку непопулярних для аграріїв рішень. Так, програму компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва зменшили на 99,8 мільйона гривень (від початку було закладено 1 мільярд гривень), а компенсацію витрат на гуманітарне розмінування земель — на 2 мільярди гривень у державному бюджеті 2024 року (було закладено 3 мільярди).

«Овочева техніка — наприклад, комбайн, що займається збором картоплі або моркви — є дуже дорогим обладнанням, ще й переважно імпортним, а державна програма діє лише щодо вітчизняної техніки, вона недостатня. В умовах, коли більшість коштів ідуть на Збройні сили України, якихось системних підтримок, дотацій немає», — зауважує Денис Марчук з ВАР.

Щодо розмінування, то з початку року, за даними Міністерства економіки, у межах програми пріоритетного розмінування сільськогосподарських земель обстежено понад 309 тисяч га угідь. Але цього недостатньо, проблема замінування земель нікуди не зникла.

«Проблеми нікуди не поділися, дуже важка ситуація, особливо на прифронтовій території: Херсонщина, Харківщина. Роботи там дуже багато. Якщо дивитися в цілому, то забруднених, замінованих площ понад 2 мільйонів га, тому дуже важливо продовжувати роботу з міжнародними гуманітарними організаціями, які б могли через свої фінансові програми підтримувати саперні групи», — говорить Марчук.

Про дефіцит кадрів hromadske розповіли не лише на київському базарі «Дніпро», але й в аграрному підприємстві «Рови Агро». «Зараз нереально замінити механізаторів, яких забирають до армії. Одна справа — важко працювати на техніці, а інша — зуміти її відремонтувати. Підготовка кваліфікованого електрика займає 5-6 років, тому його так просто не знайдеш. Тож цього року я, мабуть, власноруч поїздив просто на всій техніці», — розповідає Сергій Леонов, керівник компанії.

Він говорить про ще один чинник, через який зростають ціни на овочі та фрукти — це більша маржа торгівельних мереж, базарів, продавців. «Ми продавали баштани [кавуни] до мереж по 4 гривні за кілограм, а споживачі їх купували вже по 12 гривень і більше. Супермаркети збільшують свою націнку, бо кажуть — от, електроенергія дорожча, ми працюємо від генератора. Якщо раніше вони додавали маржу на рівні 35-40% до товару, то зараз по різних категоріях можуть додавати 100%».

Відповідно, фермерські господарства залишаються недоінвестованими, доки організований ритейл заробляє свої прибутки.

Як допомогти аграріям?

За умов погіршення ринкової ситуації в українській індустрії овочів та фруктів по-новому актуальними стають програми державної підтримки для фермерів, але, вочевидь, в умовах обмеженого державного бюджету, який мусить фінансувати Сили оборони, такі програми не можуть бути надто великими.

Через це аграрний експерт Іван Томич радить звертатися до партнерів з Європейського Союзу по допомогу, адже наразі Україна має справжню продовольчу кризу в сегменті овочів та фруктів.

«ЄС міг би допомогти селянським господарствам із посівним матеріалом, розробити відповідну програму — наприклад, це може бути програма з насіннєвої картоплі, адже селяни можуть посадити картоплі в рази більше, ніж зараз», — підкреслює Томич.

Денис Марчук з ВАР говорить про важливість доступного фінансування для аграріїв. «Кредитна програма 5-7-9 закінчується в березні 2025 року, потрібно, щоб вона все ж була продовжена — тоді товаровиробники матимуть обігові кошти проводити господарську діяльність, вирощувати культури та продавати їх, а держава матиме валютний виторг [і податки], у той час, як аграрій згодом розрахується за кредитом».

На думку фермера Сергія Леонова, Україні потрібна державна програма підтримки якості ґрунтів. А ще — фермери не розуміють майбутнього попиту на їхню продукцію, що робить складним будь-яке бізнесове планування.

«У нас кожен рік перекіс через це, тому держава повинна давати прогноз, скільки нам потрібно картоплі, огірка й усього іншого — тоді  фермери зможуть це аналізувати й робити планування. Це дуже велика проблема», — зазначає Леонов.

Подальшому зростанню цін бути?

Україні слід готуватися, що ціни на основні овочі й фрукти зростатимуть у найближчі місяці. Тому, якщо є можливість їх зберігати, їх варто придбати завчасно.

Зазвичай, більшість позицій борщового набору дорожчають навесні, бо у сховищах закінчуються обсяги якісної продукції, пояснює Олександр Хорев з проєкту EastFruit Weekly Ukraine.

«Тоді ми імпортуємо необхідні обсяги, а імпорт, як правило, дорожчий, платити за нього треба у валюті, до того ж гривня продовжує втрачати свої позиції. Ми не виключаємо, що у другій половині поточного сезону стане дорожчою і цибуля, бо якісна просто закінчиться у місцевих виробників до березня-квітня. А першу цибулю нового врожаю ми можемо отримати, традиційно, на початку червня», — зазначає експерт.

Оскільки вітчизняної продукції недостатньо, імпортну почнуть завозити раніше, ніж навесні, це вже почали робити, каже Максим Гопка, аналітик УКАБ. Ціни мають шанси зрости також найближчим часом. 

«Взимку буде плюс 15% до ціни, включно до того моменту, поки не з’являться пропозиції українських тепличників, а це квітень, травень», — каже Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.