Нові торговельні мита від США. Як це вплине на Україну та чи можна використати ситуацію на свою користь
2 квітня Дональд Трамп оголосив про «звільнення» американської економіки від залежності від зовнішніх партнерів, а насправді — про введення нових тарифів практично на весь імпорт, який надходить до Америки.
Українська торгівля отримала базовий тариф у 10% — і це далеко не найгірший варіант. Так, Євросоюз отримав тариф на рівні 20%, Японія — 24%, а Китай — аж 54% (спершу був введений тариф у 20%, потім — ще 34%).
«Що означають для України нові мита від США? Складно, але не критично. Для нас діятиме загальне мито в 10%. Якогось окремого вищого мита, як-от у Молдови (31%) чи у ЄС (20%), щодо України немає, — зазначила віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко. — Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках».
Думаю, для нас найбільш відчутним впливом торгової війни Трампа проти світу стане те, що він у ній загрузне на найближчі роки. І ще від'їсть на неї увагу ЄС та інших наших партнерів. Тому очікування магічного розрулювання нашої війни я б знизив після вчорашнього [запровадження тарифів — ред.] майже до нуля.Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії
Реалії українсько-американської торгівлі
Протягом двох місяців 2025-го ВВП країни зріс лише на 1,1%, зокрема через скорочення експорту. Тому будь-які втрати експортних можливостей — це проблема для України, яку потрібно розв'язувати.
Щоправда, попри стратегічне політичне партнерство, українська торгівля з США ніколи не була надто великою. За даними Державної служби статистики, український товарний експорт до Америки у 2024-му становив 875 мільйонів доларів, або 2,1% від загальної вартості експорту. Зате імпорт з Америки до України торік становив аж 3,5 мільярда доларів.
«Узагалі-то вводити 10% мита за дефіциту нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 мільярда доларів — економічний цинізм вищого ґатунку», — заявив Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради.
Україна імпортує з США переважно автомобілі, нафту та нафтопродукти, скраплений газ та електрогенераторні установки. У планах також обладнання та паливо для українських АЕС — і Україна теоретично могла б усе це теж обкласти додатковими тарифами у відповідь на дії Трампа. Але наразі про це не йдеться.
«Наші мита на американські товари досить низькі: на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту — 0%», — говорить Юлія Свириденко, віцепрем’єрка — міністерка економіки.
Натомість Україна експортує до США насамперед продукти металургії. У січні нинішнього року український експорт складався з чавуну (46,4 мільйона доларів, 51,2% від експорту товарів у США); труб (12,86 мільйона доларів, 14,2%); соняшникової олії (3,5 мільйона доларів, 3,9%); мінеральних добрив (3,18 мільйона доларів, 3,5%); частин до залізничних локомотивів та трамваїв (1,79 мільйона доларів, 2%). Ще є доволі незначні постачання харчової продукції.
У цілому, за даними Міністерства економіки, Україна експортує до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних — навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції — на суму більш ніж 1 мільйон доларів.
«Не сильно [нові тарифи вдарять по Україні]. Наш експорт туди навіть не дотягує до мільярда, і це 2% від усього, що ми кудись експортуємо. Ну тому не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші», — прокоментував народний депутат Ярослав Железняк із фракції «Голос».
Важливо, що ще 12 березня набули чинності нові тарифи США, що ввели 25-відсотковий митний збір на імпорт сталі та алюмінію з усіх країн. Тому українська металургія вже працює в умовах нових тарифів. Щоправда, новими їх можна назвати лише умовно, адже з моменту вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році американські мита на українську металургійну продукцію З моменту вступу України в СОТ уряд США неодноразово ініціював антидемпінгові розслідування щодо продукції української металургії у зв'язку з її дешевизною.у зв’язку з антидемпінговими розслідуваннями й так переважну більшість часу становили 25%. Трамп просто повернув їх на місце.
Попередній американський президент Джо Байден у 2022 році, коли розпочалася велика війна, звільнив українську металургію від мит, але Трамп скасував це рішення Байдена — як і деякі інші його рішення.
«Ми туди постачали сталь, але у зв'язку з нашими внутрішніми проблемами обсяги виробництва сталі суттєво впали», — говорить Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС». Втрата контролю над шахтами міста Покровськ, де видобувається коксівне вугілля, необхідне для металургії, є для України більш болісним, аніж американські мита.
Так, знову мусить працювати з 25-відсотковим американським митом компанія «Інтерпайп» Віктора Пінчука — найбільший український виробник труб. Ця компанія досить сильно залежна від американського ринку. У першій половині 2024-го їй вдалося наростити прибуток на 5,1%, заробивши 129 мільйонів доларів. Частину продукції компанія продає на американському ринку.
Альтернатива — пошук нових ринків для цих труб, зокрема в Азії. «Факт номер 1 — дві третини хмарочосів у Дубаї побудовано з використанням українських труб», — натякнула на можливе рішення міністерка економіки Юлія Свириденко.
Потрібно перемикатися на інші ринки, уже дивитися. Ви ж розумієте, що інші країни будуть вводити відповідні тарифи у відповідь. Це означає, що там, де американці продавали свої труби, відкриється можливість для українських компаній. Так, зараз це буде суттєва зміна, але не катастрофа, не банкрутство, просто перемикання на інші можливі ринки.Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»
На українські продукти, які постачалися до США, не накладали жодного мита. Нині ж, якщо говорити про постачання української соняшникової олії з митом у 10%, то це насамперед може вдарити по компанії Kernel. Це один із лідерів світового ринку соняшникової олії, що постачає свою агропродукцію в 70 країн світу. Але переважно продукцію Kernel купують азійські країни та Європа.
Утім, інвестори відреагували на нові обмеження для української соняшникової олії. Акції Kernel на Варшавській фондовій біржі під час торгової сесії 3 квітня почали ранок з падіння на 3,7%. Згодом курс дещо вирівнявся.
Економіст Олег Нів’євський, фахівець з аграрного сектору, нагадує у своєму дописі, що 4 березня Америка ввела ще й 25-відсотковий тариф на аграрний імпорт з Мексики та Канади. Водночас сумарна аграрна торгівля у трикутнику США — Канада — Мексика у 2023 році перевищила 285 мільярдів доларів, що втричі більше, ніж у 2005 році. Відповідно, якщо українські агроекспортери матимуть справу з митом лише у 10%, вони зможуть частково зайняти нішу, яку звільнять мексиканські та канадські виробники.
Ще у 2016 році кондитерська корпорація експрезидента Петра Порошенка Roshen почала постачати до США, крім іншого, молочну продукцію: сухе молоко, масло, молочний жир. Її виробляє Вінницький молочний завод. Окрім цього, в магазинах Нью-Йорка в асортименті представлені шоколадні цукерки Roshen. Тож нове мито на рівні 10% буде застосоване і щодо цієї продукції.
В Америці є чимало українських етнічних ресторанів, зокрема в Нью-Йорку, Техасі, Пенсильванії. Вони використовують не лише рецепти традиційних українських страв, але й українські продукти. Найімовірніше, їм доведеться перейти на місцеві аналоги, адже для малого бізнесу потреба економити кошти стоїть дуже гостро, тим паче тарифи Трампа можуть викликати в США нову хвилю зростання цін.
За даними логістичної компанії Kuehne + Nagel, постачання українських етнічних харчових продуктів за рік могло зростати на 25%, пропонуючи гарні бізнесові перспективи.
Наприклад, постачання українського меду до США в минулому зростало від 7% до 13% на рік. Одеський мед отримав необхідні документи та дозволи, й регіон постачав до Америки близько 120 тонн меду на місяць. Тепер, з новими тарифами, ця динаміка може бути втрачена.
Як розвиватися українській економіці в умовах тарифних воєн
3 квітня американський міністр фінансів Скотт Бессент повідомив, що українська делегація вирушить до США цього або наступного тижня, щоб обговорити угоду про корисні копалини та, можливо, підписати її. Водночас співрозмовник в Офісі президента повідомив «Суспільному», що українська й американська сторони ще визначаються щодо дати цієї зустрічі.
Можливо, цю зустріч варто використати, щоб все ж переконати американців не застосовувати додаткові мита до українських товарів, адже в країні — повномасштабна війна, а в економіки — великі труднощі.
«Ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови. Україна має що запропонувати Сполученим Штатам Америки як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни», — зазначає міністерка економіки Юлія Свириденко.
Утім, опитані hromadske експерти вважають, що Україні не варто загострювати й так непрості відносини з адміністрацією Трампа.
«Навряд чи буде доречно порушувати питання полегшення тарифів для України. Коли б’ються титани — краще постій осторонь. Треба приймати 10% мита як факт і просто продовжувати працювати. Я б цю тему навіть не порушував», — каже економіст Ілля Несходовський.
Якщо мене чує українська делегація, то раджу в жодному разі питання тарифів не порушувати, адже це викличе дуже негативну реакцію в Трампа. У нас є свої треки перемовин з США: мінеральна угода, військова допомога. Якщо ж порушити тему тарифів, то буде якщо не Йдеться про сварку президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом та його віцепрезидентом Джей Ді Венсом наприкінці лютого.повторення Овального кабінету, то щось подібне.Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»
«Навіщо порушувати тему тарифів під час перемовин з США? Україна може тепер бути посередником в торгівлі між ЄС та США. Євросоюз отримав мито у 20%, тому якщо ми постачатимемо товари ЄС до США і матимемо на перевалці 2%, то тариф для ЄС буде 12%, а не 20%. Тоді нарешті транзитний потенціал України зможе давати якийсь зиск», — пропонує економічний експерт Юрій Гаврилечко.
Для цього, на його думку, слід розвивати морський коридор у Чорному морі, взаємодіяти з польськими та румунськими портами, мати відповідну домовленість з Туреччиною про проходження суден з Чорного до Середземного моря.
«Так може бути реалізовано проєкт Міжмор’я — економічний коридор з Півночі на Південь, що охоплюватиме Фінляндію, країни Балтії, Польщу, Молдову, Румунію та Україну. За цією віссю можна сформувати торговельний союз, а потім, можливо, розбудовувати спільні військові спроможності», — пояснює свою думку Юрій Гаврилечко.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС», нагадує про те, що Україна має спробувати використати ситуацію з американськими тарифами на свою користь.
«Ці торговельні війни призведуть до того, що на тих ринках, де домінували американські товари — наприклад, на китайському ринку та закупівлях сільськогосподарської продукції, — у нас буде можливість зайняти нішу та збільшити наші обсяги реалізації», — зазначає експерт.
«Усе це не катастрофа. Звичайно, конкретна компанія, [яка постачала продукцію до США], буде в складних умовах протягом тривалого періоду — навіть три місяці, поки буде зрозуміло, як та з ким укладати контракт, на яких умовах, тепер ще плюс ці 10%. Але воно не критично, тобто можна навіть продовжувати постачати, і це не призведе до банкрутства. Потрібно шукати інші ринки. У нас дійсно була співпраця з американцями, але це не такий значний обсяг для української економіки», — резюмує Ілля Несходовський.