«Цілують мене в дупу». Чи спричинить торгова війна Трампа глобальну економічну кризу
Уявіть, що ви маєте бізнес. Виготовляєте лампочки в Китаї й за два долари продаєте їх у США. Собівартість виробництва штуки — один долар. Тож ви мали долар прибутку на кожній лампочці. Тепер — усе інакше. Нові американські тарифи змусять вас сплатити з кожної лампочки ще понад два долари мита. Ваш бізнес втрачає сенс. Це те, що відбувається зараз — нова торгова війна.
Після того, як 3 квітня американський президент Дональд Трамп оголосив запровадження мит на імпортні товари — 10% для більшості країн, але 54% для Китаю (котрі згодом перетворилися на 104%), 32% для Тайваню, 25% для Південної Кореї, 24% для Японії, 20% для ЄС, — фінансові ринки почали сильно падати. Інвестори не розуміють, як робити бізнес у нових умовах та з якими труднощами тепер зіштовхнуться компанії, особливо якщо вони щось продають до США. Американська адміністрація ж називає ці події «Днем визволення».
Наступного дня після оголошення Трампом тарифів, стався масштабний витік грошей зі світової фінансової системи. Американський індекс акцій S&P 500 упав на 4,8% — найгірший денний результат із часу пандемії Covid-19 у 2020 році. Це відображає зниження вартості величезної кількості компаній. У тижневому підсумку S&P 500 та індекс технологічних акцій Nasdaq 100 втратили 9,1% і 9,8% відповідно, а європейський Stoxx 600 — 8,4%.
У понеділок, 7 квітня, кризові явища перекинулися на азійські ринки. Біржа Гонконгу продемонструвала падіння на 13% — найгірший показник із часів азійської фінансової кризи 1997 року. Понад 6% втратив японський індекс акцій Nikkei 225. Щоправда, вже 8 квітня обидва показники почали відновлюватися, щоб знову впасти наступного дня. Почали відновлюватися і показники європейських бірж, а от американські досі просідають. Здається, перша хвиля інвестиційної паніки скінчилася. Але невизначеність нікуди не поділася.
Трамп вважає, що всього лише ввів «рівноцінні мита» — якщо раніше іноземні компанії заробляли в Америці мільярди, то тепер Америка буде заробляти ці мільярди сама. Мовляв, це банальне відновлення справедливості. Але насправді — це перезавантаження всієї світової системи економічних відносин, а щоб розібратися в цьому та перелаштуватися, компаніям можуть знадобитися роки.
«Масштаб та розміри “рівноцінних” мит значно перевершили очікування ринків, що й призвело до потужних розпродажів ризикових активів. Рішення адміністрації Трампа значно підвищує ризики рецесії й у будь-якому разі призведе до значного сповільнення економічного зростання.
При цьому, непрозорість і хаотичність усього процесу підвищення мит посилюють невизначеність, яка завдає не меншої шкоди, ніж саме підвищення мит», — говорить Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU.
«З урахуванням вагової категорії США, а це найбільша економіка світу, станеться ефект доміно — усі відчують негативні наслідки, але хтось більше, хтось менше. Яка тепер буде довіра до США, до їхньої економічної політики, до долара? Може відбутися дедоларизація глобальної економіки».Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»
Що відбувається з ринками
Спершу спробуємо зрозуміти логіку Трампа. Річний імпорт Америки складає 4,1 трильйона доларів. Відповідно, якщо до нього застосувати мито на рівні 10% — виходить щонайменше 410 мільярдів доларів додаткового доходу до американського бюджету. Але ж мита з ключовими торговими партнерами ще більші, тому й доходів Америка може отримати більше.
Якщо ж компанії, що звикли продавати свої товари до США, не хочуть сплачувати мита й втрачати власні прибутки, у них є можливість перенести власне виробництво до Америки, зареєструвати його там і працювати не як іноземна, а як власне американська компанія — без імпортних мит. Це те, чого й прагне президент Трамп — додаткові бюджетні доходи на фоні зростання американського держборгу, а також локалізація виробництва в США. Але чи це так працюватиме?
«Дії американської сторони здаються дуже нераціональними, бо наївно думати, що завдяки високим імпортним тарифам бізнес почне виробляти більше всередині США. Для прикладу, кросівки чи футболки виробляються у В'єтнамі, бо там дешевша робоча сила і більше трудової дисципліни. Культурно-ментально не буде умовний американець так само ефективно шити футболки або кросівки». Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.
Чурін додає: «Така сама ситуація в деяких високотехнологічних сферах. Виробництво мікрочипів зосереджено в Тайвані, бо там є відповідний науковий потенціал, який оптимально формує екосистему виробничих процесів у цій індустрії. Це нереально, що побудувати виробництво мікрочипів десь у США буде достатньо, щоб замінити унікальну експертизу, яка є у Тайваню».
Мікрочипи — вкрай вагомий аргумент для економічної політики Трампа. Їхнє застосування відбувається не лише в комерційному секторі, але й у секторі стратегічної безпеки. Водночас Америка досі значною мірою покладається не лише на власні, але й на імпортні мікрочипи для своєї продукції. З погляду Трампа — це небезпека.
Однак з погляду споживачів нинішні зміни — це суцільний дискомфорт. Американці вже кинулися до магазинів купувати iPhone — цілком обґрунтовано бояться, що ціни на них зростуть. Так, вартість айфона може в середньому зрости на 43% чи навіть на 54%, враховуючи, що він потребує компонентів із Китаю, Тайваню та Південної Кореї, зокрема мікрочипів.
«Ви можете вводити мита проти Тайваню, однак, якщо він контролює 70% світового виробництва мікрочипів, то де ви ще візьмете мікрочипи?» — зазначає економічний експерт Юрій Гаврилечко.
У цілому ж, акції компанії Apple, що виробляє iPhone, впали приблизно на 7,5% після оголошення тарифів. Банк Morgan Stanley прогнозує, що тепер річний прибуток Apple зменшиться аж на 33 мільярди доларів, а компанія звикла заробляти понад 90 мільярдів доларів прибутку на рік. Від тарифів можуть постраждати й інші технологічні компанії: Tesla, Nvidia, Hewlett Packard, Dell.
Втім, є й інші прогнози. Так, економіст Юрій Гаврилечко вважає, що навіть якщо, наприклад, виробництво айфонів переїде з Китаю до США, то зростання ціни на них буде помірним, адже китайська дешева робоча сила — то лише незначна частина у вартості iPhone.
«Між США і Китаєм немає десятикратної різниці в оплаті праці робочого персоналу», — каже Гаврилечко.
Відтак, якщо гроші звідкись виходять, то вони кудись мають прийти. Куди ж поділися гроші, що їх нині інвестори забирають з акцій компаній? А йдуть вони насамперед у безпечні активи — часом у готівку на банківських рахунках, але також, звичайно, і в державні облігації розвинених країн.
«Водночас відбувся значний приплив коштів інвесторів до облігацій із високим інвестиційним рейтингом, які традиційно вважаються одними з найбільш безпечних активів, насамперед державних облігацій розвинених країн», — розповідає Олександр Мартиненко з ICU.
Як наслідок, дохідність десятирічних скарбничих облігацій США впала за тиждень з 4,25% до 3,99%, дохідність десятирічних облігацій Великобританії — з 4,70% до 4,45%, Німеччини — з 2,73% до 2,58%, Франції — з 3,43% до 3,33%. Дохідності облігацій падають, коли на них зростає попит, а відповідно й ціна.
«Ринки сировини загалом відреагували на “День визволення” переважно негативно, особливо в сегментах кольорових металів, а також нафти й газу. Додаткового потужного удару по цінах на нафту було нанесено з боку ОПЕК+, яка вирішила збільшити обсяги видобутку, починаючи з квітня, значно вище за свої попередні плани», — говорить аналітик Олександр Мартиненко.
Найбільші банки одразу погіршили свої прогнози щодо економіки США — а це означає, що уповільниться й уся світова економіка, де Америка є найбільшим гравцем, котрий звик зростати на 3% на рік. Наприклад, банк Goldman Sachs підвищив оцінку ймовірності рецесії в США з 20% до 45%. Банк JP Morgan, своєю чергою, підвищив оцінку вірогідності рецесії із 40% до 60% через побоювання, що тарифи не тільки прискорять інфляцію в США, але й спровокують заходи у відповідь з боку інших країн, про що вже оголосив Китай.
«Ще більше погіршив настрої голова Федеральна резервна система СШАФРС Джером Пауелл, який заявив, що такі зміни в торговій політиці США найбільш імовірно уповільнять економічне зростання й водночас прискорять інфляцію. Таке несприятливе поєднання трендів може змусити ФРС утриматися від подальшого зниження ставок цього року», — говорить Олександр Мартиненко з ICU.
Ринки дуже чекали, що кредитні ставки в США та інших розвинених економіках впадуть, однак зараз Федеральна резервна система США схиляється до того, щоб не впроваджувати таку політику, хоча зниження ставок саме й вимагає Трамп.
Спіраль торгових конфліктів
«Ціни на нафту падають, відсоткові ставки знижуються (наш повільний Федеральний резерв має нарешті знизити ставки!), ціни на їжу низькі, немає інфляції, а США тепер замість того, щоб нас використовували в чужих цілях, заробляє мільярди доларів щотижня на тих країнах, які нас і використовували», — написав Дональд Трамп у соцмережах у відповідь на ринкову паніку.
Як бачимо, Трамп наразі не хоче змінювати свою політику тарифів та наполягає на її вигідності для американської економіки. Але зовсім не всі з цим згодні.
«Сподіваюся, що після перемовин довгострокові ефекти все ж будуть позитивними для США, а мої найбільші переживання — як це вплине на довготермінові економічні союзи Америки», — зазначив авторитетний американський банкір Джеймі Даймон.
Наразі ситуація видається дуже гострою в політичному сенсі. Так, Китай у відповідь на дії США вже ввів мито на рівні 34% на американські товари, збільшуючи загальну ставку їхнього оподаткування до 50%. Крім цього, китайська влада додала 11 компаній США до списку «ненадійних організацій» і запровадила більш жорсткий контроль над експортом у США низки рідкісноземельних мінералів.
У відповідь на це Трамп заявив, що введе ще одне мито в 50%, якщо китайці не скасують своє. Власне, він це і зробив. Тепер американське мито на китайські товари складає 104%. Відтак, подальшу торгівлю між США та Китаєм, двома найбільшими економіками світу, уявити досить важко.
Євросоюз теж не мовчить. Уже 9 квітня Єврокомісія може оголосити про власні мита на низку американських товарів — зокрема, на м’ясо, крупи, вино, деревину, одяг, а також побутові товари — від пилотягів і туалетного паперу до жуйки й зубної нитки. Це, найімовірніше, може підвищити ціну на них на європейських ринках.
«Значної шкоди також завдадуть контрзаходи торгових партнерів США у відповідь, і це може викликати ще різкіші дії адміністрації Трампа. У цілому ж руйнування міжнародних зв’язків може призвести до суттєвого уповільнення світової економіки», — вважає аналітик Олександр Мартиненко.
Тим часом Трамп стверджує, що лідери країн, які постраждали від його мит, принижуються перед ним — «цілують йому дупу» — прагнучи укласти торговельну угоду.
Можливо, всі сторони нинішньої торгової війни могли б домовитися одне з одним?
«З погляду макроекономіки, то мають домовитися і владнати, навіть уже Ілон Маск заволав про тарифи, це багато про що говорить, Але ми бачимо, що ні американці, ні китайці не збираються давати задній хід».Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»
«Коли хтось ламає правила гри, то погано стає всім у глобалізованому світі, програє і сама Америка», — додає він.
«Головним постраждалим від підняття тарифів, схоже, буде сам Трамп. Введення тарифів безпосередньо вплине на споживчий кошик американських домогосподарств. Близько 24% споживчого кошика американських домогосподарств становлять імпортні товари, або товари, вироблені в США з використанням імпортних компонентів. Отже, введення мит на імпортні товари позначиться на кожному американці», — зазначив у своєму дописі економіст Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Те, про що попереджає Амелін, уже відбувається. Турбулентність на фінансових ринках погіршила фінансове становище самого Трампа. Так, за даними Forbes, його капітал знизився з 4,7 мільярда доларів до 4,2 мільярда всього за тиждень. Американський президент сам же й платить ціну за власну політику.
То до чого нам слід приготуватися та яким може бути подальший розвиток подій?
«Замість єдиної глобальної системи, уособленням якої була Світова організація торгівлі, котра фактично не працює з часів першої каденції Трампа, буде інша система. Зараз на перше місце будуть виходити регіональні торгові союзи та двосторонні торгівельні відносини між країнами».Юрій Гаврилечко, економічний експерт
Ще одним наслідком тарифної війни може стати глобальна експансія китайських товарів — точніше, нова її хвиля, бо до цих товарів уже, здається, звик весь світ та користується ними.
«Якщо будуть низькі ціни на нафту, то для Китаю це добре, однак це не переважить те зле, що він отримав — це ізоляція від американського ринку, тобі фактично обмежують ринок на сотні мільярдів доларів, виникає питання — куди дівати всі ці товари», — зазначає експерт Михайло Гончар.
Чи чекати нам нині повторення глобальних криз — тих, що були у 2020-му, 2008-му, 1997-му, в 1980-х та 1930-х, коли сталася Велика депресія й теж падали ринки?
Опитані hromadske експерти висловлюють різні думки щодо цього.
«Нинішня криза може мати й позитивні наслідки для пересічних громадян, але лише за адекватної політики держав, — говорить економічний експерт Юрій Гаврилечко. — Коли ти починаєш працювати на внутрішній ринок, а не на імпорт, то тобі більше не цікаво мати дешеву робочу силу, бо коли в людей низькі зарплати, вони не зможуть купувати твої товари. Але може статися й так, що держави будуть компенсувати втрати бізнесу коштом населення, для цього є відповідні політики».
«У 1980-х, та й у 2008-му, коли відбувалися кризи, ситуація була простішою. Зараз найбільша економіка світу займається здирництвом, вона сама стала руйнувати ту систему, якою керувала десятиліттями. Так, зараз може статися рецесія, безробіття, інфляція — у кожній країні по-своєму. Але від попередніх криз буде більше відмінностей, ніж чогось схожого».Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»
Щодо України, то hromadske вже повідомляло, що вплив нових американських тарифів на Україну та її економіку буде доволі обмеженим. Втім, негативні наслідки все ж можуть бути.
«Для України ж переважним негативним наслідком глобальної торгівельної війни можуть стати менші можливості в отриманні фінансової допомоги від послаблених партнерів. Крім того, український експорт пригнічуватимуть нижчі світові ціни на сировину, насамперед продукцію гірничо-металургійного комплексу. Водночас також знижуватимуться ціни на нафту та природний газ, що полегшить імпортне навантаження», — пояснює Олександр Мартиненко з ICU.
«Українська економіка дуже чуттєва до світових цін на енергоносії, оскільки ми імпортуємо багато пального, а також є критична залежність від цін на зернові та сталь, які є основою нашого експорту. Те, що ми бачимо зараз, то ціни на нафту впали десь на 15%, відповідно, ціни на пальне в Україні поки не повинні зростати й може навіть на кілька гривень стануть нижче. Світові ціни на зернові майже не змінилися з моменту оголошення американських тарифів, а ось ціни на сталь пішли трохи вниз, що є негативним для українського експорту залізної руди та сталі», — зазначає Дмитро Чурін з Eavex Capital.