Чи будуть дешеві яблука і персики? І як на урожай-2025 вплинули погода та сарана
Вже рік, як більшість негативних показників української економіки пояснюють невдалим врожаєм 2024 року. Тоді аномальна спека вдарила практично по всіх аграрних культурах, внаслідок чого уповільнився експорт, зростання економіки, натомість чимало овочів та фруктів довелося імпортувати, що призвело до зростання цін на їжу.
Врожай нинішнього року не буде суттєво кращим. Відповідно до прогнозу Українського клубу аграрного бізнесу, цього року Україна отримає 77,6 мільйона тонн зернових та олійних культур, що практично відповідає рівню попереднього сезону.
«Зернових очікуємо близько 57,7 мільйона тонн (+3% до аналогічного показника минулого року), олійних — 19,9 мільйона тонн (-6%), — зазначає Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу УКАБ. — Хоча в цілому цього року очікується гірша врожайність, валовий збір буде приблизно на тому ж рівні завдяки зміні структури посівів. Цього року посіяли більше кукурудзи, яка має вищі показники врожайності, а відповідно дає і більший валовий збір».
Урядовий прогноз, своєю чергою, пророкує зменшення врожаю зернових та олійних культур на 5%.
На цьому тлі Національний банк знизив прогноз зростання української економіки у 2025-му з 3,1% до 2,1%. Серед основних причин — несприятливі погодні умови для аграрного сектору.
Погода знову покарала зернові та олійні культури
«Складнощі виникали протягом всього періоду вирощування всіх культур, було багато аномальних погодних явищ. Під час проведення осінньої посівної була засуха, низький рівень вологи в продуктивному шарі, недостатнє зволоження взимку та весною, морози у весняний період. В період активної вегетації — засуха, в період збирання врожаю — дощі. Все це негативно вплинуло як на врожайність, так і на якісні показники зібраного врожаю», — пояснює причини не дуже доброго врожаю Світлана Литвин з УКАБ.
Цього року площа під посіви була приблизно такою самою, як і у 2024-му — приблизно 20 мільйонів гектарів, до яких додалися хіба 270 000 гектарів розмінованих земель, але великого впливу на врожай це не мало. Станом на 1 серпня аграрії намолотили 15,5 мільйонів тонн збіжжя. Минулого року на цю дату показник був на 63,5% вищим.
«Однозначно вже ми можемо констатувати, що через погодні умови в нас затримується кампанія зі збирання врожаю», — говорить Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
З погодними умовами Україні знову не пощастило. Від посухи потерпають щонайменше 6 областей: Донеччина, Миколаївщина, Одещина, Херсонщина, Дніпропетровщина та Запоріжжя. Так, очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що через відсутність опадів область втратила практично весь врожай кукурудзи, а також 50% врожаю соняшника.
І лише краща ситуація в північному та західному регіоні рятують ситуацію з врожаєм по країні.
«Цього року щодо більшості культур врожайність очікується нижчою в порівнянні з попереднім роком. Однак наразі можна говорити про критичне становище лише на півдні нашої країни, частково на сході, де посуха призвела до вкрай низької врожайності. В центральній, північній та західній частинах України врожайність очікується на тому ж рівні, або ж не суттєво нижчою», — говорить Світлана Литвин з УКАБ.
Цього року було дуже складно вгадати, коли краще робити посіви — щоб і під весняні заморозки не потрапити, і під червневу спеку.
«Дехто в нинішньому році посіяв надто рано, тому мав проблеми. В нас вийшло посіятися в середні строки, тому, коли розцвів соняшник, то пройшли дощі, температури +36 градусів не було. А от якби ми посіяли дуже рано, то мали б критичну ситуацію. Соняшник би розцвів у саму спеку. В цьому році ми вгадали з посівами», — розповідає фермер Сергій Леонов, керівник компанії «Рови Агро», що вирощує на Київщині зернові, олійні та плодово-ягідні культури.
«Щодо класичних аграрних культур — таким як кукурудза, соняшник, соя, — то в нас, в принципі, по нашій місцевості врожай у цьому році буде кращим, ніж у минулому, адже вчасно пройшли дощі», — додає Леонов.
Група «Агротрейд» у підборі земель для обробітку робить ставку на північно-східний регіон. Земля тут дещо дешевша через близькість до лінії фронту, а в посушливі сезони має все ж більше вологи, аніж південні та центральні області.
«Щодо озимої пшениці, станом на зараз зібрано приблизно 80% площ, із загальною врожайністю в межах 5-7 тонн на гектар, водночас у деяких регіонах показники ще вищі. Наш звичайний план із пшениці — 5-5,5 тонн на гектар, і ми його фактично завжди виконуємо. Цього року очікуємо результат вище планового: вже за потенціалом видно, що врожайність перевищить стандартні очікування», — розповідає Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту «Агротрейду».
«З озимого ріпаку збиральні роботи вже завершено. Ним було засіяно майже 3300 гектарів у Сумській та Чернігівській областях. Врожайність склала 3,3-3,5 тонни на гектар, що відповідає торішнім результатам. Попри високий потенціал ріпаку, весняні приморозки не дозволили реалізувати його повною мірою», — додає Овсяник.
Липень був багатий на опади, особливо в західному регіоні України, але це — далеко не позитив, адже сезон збирання врожаю вже почався. «Надлишкова вологість у період жнив не лише ускладнює саме збирання, але й погіршує якість зерна. Зокрема, проростання насіння в колосі переводить пшеницю одразу в клас Непридатної для вживання людиною, лише для вживання тваринамифуражної, навіть якщо загальний валовий збір не критично зменшився», — пояснює Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Звичайно ж, не слід забувати про війну. Так, на Запоріжжі пожежі, спричинені ворожими обстрілами, знищили майже 700 гектарів збіжжя. Через це уряд збільшив фінансову підтримку з державного бюджету для аграріїв на прифронтових територіях. Переважно гроші спрямовуються на відновлення та будівництво систем поливу.
«Нікуди не діваються виклики воєнного стану: дефіцит кадрів, безпекові ризики, ускладнення логістики», — каже Світлана Литвин з УКАБ.
Ще одним ризиковим чинником для врожаю стали комахи-шкідники. У червні та липні в центральних та південних регіонах поширилася сарана різних видів. Сарана харчується переважно злаковими, але також поїдає й овочі. Розмножується вона переважно в глинистих ґрунтах, зокрема, в очереті поблизу водойм. Переміщується завдяки вітру. Крім сарани, в Україні поширилася картопляна міль та томатна міль — вони завдають шкоди овочам.
«Це питання грошей, — говорить фермер Сергій Леонов. — Спеціальні засоби проти комах для обробки посівів коштують десь 5 доларів на гектар. Залучити для цього дрони — це в середньому 12 доларів на гектар. Якщо наймати самохідні оприскувачі, то це така сама вартість».
«Тут головне встигнути в той момент, коли комахи заходять на поле. Бо можеш приїхати на ранок і побачити, що в тебе вже на полі нічого нема», — каже Леонов.
«З метою профілактики рекомендується проводити регулярні обстеження земель — особливо необроблених ділянок, пасовищ, багаторічних трав. Робити це краще зранку або ввечері, коли сарана менш активна. У разі виявлення шкідників слід негайно здійснювати обробку засобами захисту з використанням максимальних зареєстрованих дозувань», — радить Сюзана Григоренко з Насіннєвої асоціації України.
Надалі на врожайність зернових впливатимуть погодні умови серпня: якщо він буде занадто спекотний, то й врожай буде меншим.
Овочево-фруктові реалії врожаю
Уряд чекав значно кращого врожаю як зернових та олійних культур, так і овочів і фруктів, тому й будував доволі оптимістичні економічні прогнози на 2025 рік. Але вже зараз Національний банк погіршив прогноз врожаю овочів фруктів та ягід.
Втім, в НБУ вважають, що місцями ситуація буде краща за торішню, коли овочі й фрукти почали зростати в ціні в рази через їхній дефіцит. Так, згідно з прогнозом, цього року овочів буде зібрано 7,6 мільйона тонн (+11,5%), картоплі — 19,4 мільйона тонн (+10,7%), плодово-ягідних культур — 1,8 мільйона тонн (-12,4%).
Не всі розділяють такі оптимістичні прогнози, які, можливо, робляться, щоб закласти кращі економічні показники в ширше урядове планування. Для прикладу, виробники насіннєвої картоплі очікують зменшення врожаю на 25-30%. Причина — весняні заморозки та нестабільні погодні умови в липні. Особливо складна ситуація з картоплею на Київщині та в південних областях.
Подібні розбіжності в підрахунку показників ринку картоплі — традиційні для України, адже 90% виробництва цієї культури лежить на плечах невеликих господарств, присадибних ділянок, чиї показники можуть не досягати офіційної статистики.
«Останніми роками площі, що відводяться під вирощування картоплі, поступово зменшуються через зміну кліматичних умов та агрономічні чинники, що може вплинути на загальний збір», — говорить Максим Гопка, аналітик УКАБ.
Втім, з овочами не все так погано.
«Цьогоріч дуже непогані врожаї основних культур борщового набору. Буквально всі позиції — картопля, капуста, буряк, морква, цибуля — їхня пропозиція зараз на ринку збільшується, тому ціни знижуються. На деякі культури ціни вже нижчі за торішні», — розповідає Олександр Хорев, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine.
«Морква, цибуля та капуста є важливими культурами в Україні. Погіршення погодних умов, таких як посуха або надмірні опади, може вплинути на кількість врожаю, але завдяки досвіду аграріїв і розвитку сучасних агротехнологій, Україні вдається вирощувати достатні обсяги цих овочів для внутрішнього споживання хоча б до середини зими», — впевнений аналітик Максим Гопка з УКАБ.
З фруктами гірше.
«У нас 10% обліпихи після заморозків пропало взагалі, тому, щодо ягід ми бачимо тенденцію зниження врожаю десь відсотків на 30% порівняно з минулим роком. Ми тільки зараз починаємо збирати перші ягоди ожини, вона дуже затрималася з розвитком через погоду, — розповідає фермер Сергій Леонов із Київщини. — з усіма овочевими маємо затримку в вегетації, рослини через холод були у великому стресі».
Цього року також сильно постраждали українські персики, тому наразі 90% фруктів на українському ринку — імпортні, за даними компанії Green Technology. Маємо поганий врожай суниці, невисока якість у цьогорічної малини та лохини.
Багатьох хвилюють яблука. Торішнього врожаю вистачило лише до нового року, адже в Україні існує брак сховищ для зберігання яблук. Почався імпорт — і ціна злетіла до нинішніх понад 100 гривень за кілограм, що в три рази дорожче за тогорічні ціни.
«Яблука наразі дуже дорогі в порівнянні з минулим роком, та навіть за всю історію незалежності. Навіть сьогодні яблука ранніх сортів досить дорогі, бо підтримку цінам надала відсутність нормальних обсягів. Тому ми сподіваємося, що суттєвих катаклізмів не буде — і наші садівники зберуть достатньо врожаю, а площа під це є, то і яблуко стане більш доступним», — зазначає Олександр Хорев з проєкту EastFruit Weekly Ukraine.
Своєю думкою про врожай українських фруктів цього року поділився з hromadske аналітик УКАБ Максим Гопка: «Щодо фруктових культур, то Україна традиційно може забезпечити свої потреби в яблуках та забезпечує зовнішні ринки. Однак, через ранні заморозки та впливи несприятливих погодних умов, врожай може бути дещо гіршим. Груші та сливи мають аналогічну ситуацію».
Як і з зерновими, для овочів та фруктів велику роль гратиме серпнева погода — чи не буде вона занадто спекотною.
Як вижити українському агросектору в нинішньому кліматі
Вочевидь, основною проблемою українського аграрного сектору вже з року в рік є посуха, викликана кліматичними змінами. За даними Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, упродовж XXI століття в Україні очікується значне скорочення водного стоку — на 25-50% у більшості регіонів країни. На південному сході обсяги водного стоку можуть скоротитися на 70%.
Протягом останніх 30 років середня температура в Україні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за десятирічний період, тоді як у сусідніх країнах — 0,47-0,59°C за цей самий час.
Відтак, потрібно діяти насамперед — в організації систем зрошення. Наразі принаймні бюрократії в цій справі має стати менше. Як пояснив hromadske Денис Марчук, заступник голови ВАР, меліоративні системи перебувають на балансі Держводагентсва, яке підпорядковувалося Міністерству екології — ці системи хотіло отримати Міністерство аграрної політики, але ніяк не могло. Тепер же обидва міністерства увійшли до складу Міністерства економіки, тому справа передачі систем меліорації для потреб аграріїв має піти швидше.
Окрім цього, є важлива законодавча зміна. Об’єднання водокористувачів — фермери, аграрні підприємства — у минулому зверталися до державних підприємств, які мають системи зрошення, щоб придбати чи в інший спосіб отримати їх. Однак раніше ці державні підприємства мали сплачувати ПДВ з таких операцій, що було для них нерентабельним. Зараз вже ПДВ сплачувати не треба.
«Сподіваюсь, в Україні буде створюватися більше об’єднань водокористувачів — отже, буде більше залучення коштів у проблемні регіони, де є можливість виникнення посухи», — каже Денис Марчук з ВАР.
«Аграріям потрібно адаптуватися до змінних кліматичних умов. Це передбачає використання зрошення, зміну обробітку ґрунту, використання відповідного сорту насіння, засобів захисту рослин. Водночас це потрібно робити як у регіонах, що вже страждають від несприятливих погодних умов (південь, схід), так і по всій території України», — говорить Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу УКАБ.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту групи «Агротрейд», вказує на важливість підтримки малих фермерських господарств: «У малих фермерських господарств спостерігається хронічний дефіцит у технологічному забезпеченні. Вони часто не мають доступу до сучасної техніки, не можуть дозволити собі працювати з точним землеробством, аналітикою або автоматизованими технологіями. Тоді як великі агрокомпанії вже впроваджують автоматизацію процесів й інноваційні підходи до управління полями, малі продовжують працювати на застарілому обладнанні, яке фізично не здатне забезпечити потрібну якість і ефективність навіть на обмежених площах».