Надмірна віра в штучний інтелект може викликати нову фінансову кризу. Як це може статися та чи в безпеці Україна

Ключові фондові індекси світу, що відображають ціну акцій компаній з різних галузей, нині перебувають на рекордних рівнях. Це викликає певне занепокоєння.

Чому? Тому що це відбувається на тлі уповільнення світової економіки. За оцінками Міжнародного валютного фонду, ріст глобального ВВП сповільниться з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025-му і 3,1% у 2026-му. Отож, є причини говорити, що ринки акцій відображають скоріше не реальний стан справ в економіці, а спекулятивні емоції біржових інвесторів.

Та й геополітична ситуація залишається вкрай складною. Повномасштабна війна росії проти України вже четвертий рік трясе європейський континент, в постійній напрузі відносини Ізраїлю з Палестиною, а паралельно розгортається ще одна війна — торгівельна, між США та Китаєм.

Чи може статися обвал фінансових ринків та які наслідки це може мати — розбиралося hromadske.

Як надувалася фінансова бульбашка

З квітня по жовтень найпопулярніший американський Індекс S&P 500 — фондовий індекс, в кошик якого входить 500 визначених акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію. Перелік належить компанії Standard & Poor's, нею ж він і складається. Акції всіх компаній зі списку S&P 500 торгуються на найбільших американських фондових біржах, таких як Нью-Йоркська фондова біржа і NASDAQ. Зважена середня арифметична вартість акцій цих компаній якраз і являє собою індекс S&P 500. Індекс S&P 500 конкурує за популярністю з індексом Доу-Джонса, та цілком слушно вважається барометром американської економіки.фондовий індекс S&P 500 зріс приблизно на 25%, хоча зазвичай він набирає лише до 10% на рік. За 2025-й він досягнув історичного максимуму. Експерти пояснюють: все через надмірний оптимізм інвесторів на фоні хороших фінансових результатів компаній, особливо тих, які працюють в галузі штучного інтелекту. Схоже відбувається і на європейських та деяких азійських біржах.

«Останні декілька місяців фондові ринки перебувають у стадії ейфорії, коли будь-який негатив (анонси нових тарифів від США на імпорт з Китаю, загострення ситуації в Україні, Палестині, Венесуелі, фінансові проблеми регіональних банків в США чи політичні баталії в Європі) просто ігнорується ринком», — зазначає Артем Щербина, директор з інвестицій компанії Capital Times.

«Дійсно, на ринках є деякий перегрів — і він пов'язаний з тим, що ліквідність (наявність грошей у фінансовій системі — ред.) залишається високою, попри шатдаун уряду США, попри проблеми геополітичного характеру. Ринки мають достатню ліквідність для того, щоб інвестувати в акції, бо в долари вони якось бояться інвестувати. І ми бачили, що попередні місяці долар значно втрачав свої позиції, а золото наблизилося аж до 4,4 тисячі доларів за одну унцію», — говорить фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

Одним з основних драйверів такого стрімкого зростання є віра в технологію штучного інтелекту та її майбутнє. Як зауважує Самір Дхолакія, інвестор у фонді Bessemer Venture Partners, ШІ «множить на десять все, до чого доторкнеться».

Відтак, ледь не кожна компанія, що пропонує на біржі свої акції, намагається продемонструвати, як активно вона використовує ШІ, впроваджуючи його у сфери від HR (від англ. Human Resources) — це управління людськими ресурсами у компанії, що охоплює весь цикл роботи зі співробітниками: від найму та адаптації до розвитку, мотивації, утримання та звільнення.HR до фінансового планування.

За таких умов технологічні компанії — виробники рішень ШІ або постачальники хмарних рішень, мікрочипів чи іншого обладнання для підтримки роботи ШІ — мають нині вкрай високі котирування. Майже кожен інвестор нині має у своєму портфелі акції, що так чи інакше стосуються ШІ.

Так, прибутки найбільших технологічних компаній США з 2022 року зросли аж на 140% проти 7% для інших компаній, що входять до індексу S&P 500. Кошик з акцій 30 компаній, котрі так чи інакше пов’язані з ШІ, нині займає небувалі 43% всього S&P 500, за даними банку JP Morgan. Це означає, що ледь не половина грошей інвесторів з усього світу вкладені в той чи інший спосіб у ШІ. Підвищення вартості цих технологічних компаній збільшило статки інвесторів у них на 5 трильйонів доларів всього лише протягом останніх 12 місяців.

А втім, диявол ховається в деталях. З компаніями, що займаються розробкою та продажем рішень на базі ШІ, зовсім не все гаразд. Так, 10 найпопулярніших таких компаній, на чолі з OpenAI, що відома своїм чат-ботом ChatGPT, та xAI Ілона Маска збиткові, попри популярність їхніх продуктів та постійне перебування в заголовках ділових медіа.

Та ця збитковість не зупиняє інвесторів. Лише цього року американські Інвестиційний фонд, який збирає кошти від інвесторів для вкладення в молоді, високоризиковані, але потенційно дуже прибуткові компанії (стартапи).венчурні фонди вклали в компанії-виробники продуктів на базі ШІ 161 мільярд доларів — більше ніж за весь 2024-й, коли вкладення склали близько 105 мільярдів доларів. Це збільшило вартість виробників ШІ аж на 1 трильйон доларів — для прикладу, це в п’ять разів більше, ніж вся економіка України.

Є й інші знаки того, що вкладення в ШІ — це базована на емоціях віра в майбутнє технології, а не реальні підрахунки та інвестиційні результати. Основними бенефіціарами розвитку ШІ в світі є виробники чипів, що забезпечують необхідну обчислювальну потужність. А цей сектор демонструє сповільнення. Так, найбільший виробник мікросхем — тайванська компанія Taiwan Semiconductor — прозвітувала про зростання виторгу у третьому кварталі 2025 року всього на 1,8% порівняно з другим кварталом. Торік за аналогічний період зростання було 14%.

«Ринок поки ігнорує факт сповільнення ключового сектору, акції продовжують торгуватися близько історичних максимумів. Тобто можна стверджувати, що є певне перенасичення ринку, або ж поточні потужності не дозволять виробляти ще більше», — говорить Артем Щербина з Capital Times.

За оцінками консалтингової компанії Bain & Co, компаніям, котрі займаються штучним інтелектом, до 2030 року знадобиться 2 трильйони доларів сукупного річного доходу для фінансування обчислювальної потужності, необхідної для задоволення прогнозованого попиту на продукти ШІ. Кожен такий продукт потребує дата-центрів, які обробляють великі масиви інформації. Однак дохід цих компаній, ймовірно, буде на 800 мільярдів доларів меншим за необхідний показник, тому що зусилля із заробітку грошей на таких сервісах, як ChatGPT, відстають від потреб у витратах на центри обробки даних та пов'язану з цим інфраструктуру.

Щоб підтримати захоплення інвесторів технологією ШІ, очільник компанії OpenAI Сем Альтман пропонує їм унікальне бачення майбутнього. Так, він каже, що працює з командою над реалізацією концепції «штучного загального інтелекту», який зможе не гірше за людину виконувати вартісні завдання в усіх секторах економіки. Альтман вважає, що така технологія створить купу переваг, хоча будуть і деякі втрати.

Наразі ж найбільш свіжою розробкою компанії OpenAI, що вже стала легендарною, є веббраузер ChatGPT Atlas. Він має поєднати функціонал звичайного браузера із можливостями ШІ. Так, ChatGPT тепер буде допомагати користувачам інтернету, аналізуючи те, які сторінки вони відкривають та що з ними роблять. Наприклад, можна попросити браузер завантажити сторінку, яку ви відкривали місяць тому, але не хочете шукати її власноруч. Або ж можна отримати від браузера на базі ШІ узагальнений аналіз всіх вакансій, які ви переглядали минулого тижня.

Разом з тим, Альтман, який є ключовою фігурою в сфері ШІ, усвідомлює, що для ринку можуть прийти скрутні часи, якщо подальші результати розробок не виправдають сподівань. Тому він активно розвиває партнерства з іншими технологічними гігантами, намагаючись пов’язати цілу групу компаній в єдину екосистему, якій просто не дозволять «завалитися», оскільки вона є надто великою та впливовою.

Так, протягом останніх двох місяців OpenAI уклала угоди з такими великими технологічними компаніями, як Oracle, Nvidia, AMD та Broadcom. OpenAI буде купувати в них мікрочипи, обчислювальні та хмарні рішення, варті сотень мільярдів доларів, але разом із тим самі продавці цих мікрочипів та хмарних рішень будуть надавати фінансові субсидії OpenAI, щоб та могла зростати та розвиватися далі.

«Так, одна сума коштів переходить через декілька угод, створюючи гарні новини та не генеруючи доданої вартості у найближчі роки (поки ці проєкти будуть створюватися)», — зазначає Артем Щербина з Capital Times.

«Розвиток технологій навколо штучного інтелекту є дуже стрімким, що дає оптимізм інвесторам купляти акції будь-яких компаній, дотичних до цього перспективного сектору. В технологічній індустрії створюється масштабна екосистема, яка повинна поєднати виробництво електроенергії, дата-центри та кінцеві програмні продукти на базі ШІ. Потім до цієї системи будуть додаватися сфери, пов’язані з роботизацією та кібербезпекою. Умовно кажучи, зараз для інвесторів існує сценарій подальшого зростання всіх бізнесів в ШІ-екосистемі, і тому є ризик-апетит на ринку, який підтримує біржовий ринок акцій на рекордно високому рівні», — говорить Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Варто звернути увагу, що OpenAI цього року, згідно з прогнозами, отримає лише 13 мільярдів доларів виторгу — у той час, як її зобов’язання розрахуватися з постачальниками мікрочипів та хмарних сховищ можуть сягати аж одного трильйона доларів.

Окрім цього, Сем Альтман до 2033 року для розвитку своєї компанії хоче мати настільки багато обчислювальних потужностей — дата-центрів — що для підтримки їхньої роботи необхідно мати постачання електрики на рівні 250 ГВт. Це може обійтися у більше ніж 10 трильйонів доларів, що зіставно з третиною всієї економіки США. А електропотужність такого рівня можна порівняти із забезпеченням електрикою такої країни, як Німеччина.

Вочевидь, всі ці цифри не зовсім сходяться. Що ж може статися далі?

Який вигляд може мати нова фінансова криза

Перегрів індустрії ШІ змушує все більшу кількість аналітиків говорити про «бульбашку» на цьому ринку. А фінансові бульбашки колись таки та й лускають, спричинюючи больові хвилі по різних закутках світової економіки.

Так, в банку Bank of America підрахували, що 54% інвесторів вважають ШІ бульбашкою, однак у ще одному банку — UBS — зазначають, що 90% з тих, хто вбачає бульбашку, продовжують інвестувати в ШІ, щоб на цьому заробити.

Експерти порівнюють нинішню ситуацію з кінцем 1990-х та початком 2000-х, коли віра інвесторів в нову, свіжу технологію під назвою «інтернет» мотивувала їх вкладати великі гроші в усе, бодай якось пов’язане з інтернетом. Гроші легко залучала будь-яка компанія, яка принаймні могла створити базовий вебсайт. Та після цього стався обвал. Заробляти гроші на інтернет-технологіях виявилося складніше, ніж здавалося на початку.

«На мій погляд, болісна корекція ринків не тільки можлива, а й досить ймовірна, тому що ринкові коефіцієнти зашкалюють. Ситуація дуже подібна на ситуацію, яка була в 1999 році, перед крахом “бульбашки доткомів”. Тоді була інша “вандервуфля”, вона називалась “інтернет”. Всі вважали, що вже завтра ця технологія принесе мільярди чи трильйони. З того часу багато компаній зникли. Технологія інтернету спрацювала, але не для всіх», — коментує Тарас Козак, президент інвестиційної групи Універ.

«Розвернути тренд зможуть розчарування в прибутках ШІ-компаній, ескалація геополітичних ризиків, фіскальна криза однієї з розвинутих країн або реалізація песимістичного прогнозу щодо якості кредитного ринку. У фазі розрядки ми отримаємо звичний попит інвесторів на захисні та якісні активи, та продажі у ризикових: приплив у державні облігації, підвищену волатильність і переоцінку ризику в секторах, де очікування відірвалися від доходів. Попри очевидну неможливість передбачити час “корекції”, вразливими періодами можна назвати початок 2026 року, час звітів за четвертий квартал 2025-го, коли ефект від тарифів Трампа стане максимально зрозумілим, та 2027–2028 роки — час, коли заплановані витрати на ШІ втратять імпульс і, ймовірно, покажуть менше результату, ніж очікувалося», — прогнозує Адріан Пантюхов, економіст проєкту Ukraine Economic Outlook.

Поважні світові організації — МВФ, Банк Англії — вже виступили з попередженнями про те, що ситуація з перегрівом фінансових ринків через «бульбашку ШІ» має загрозливий вигляд. Колишня головна економістка МВФ Гіта Гопінат пішла ще далі — вона вважає цілком ймовірним розгортання сценарію повноцінної фінансової кризи.

За її підрахунками, майбутня фінансова криза може знищити аж 35 трильйонів доларів заощаджень. Ефект цього можна порівняти з тим, що економіка США взагалі не працюватиме понад рік. Так, 20 трильйонів доларів можуть втратити вкладники-американці, а це — 70% американського ВВП. Ще 15 трильйонів доларів можуть втратити вкладники з Європи та інших регіонів, які традиційно надто багато інвестують саме в американські активи. Зважаючи, що «бульбашка доткомів» на початку 2000-х обійшлася лише в 4 трильйони доларів у сьогоднішніх грошах. Нині все складніше.

Хоча уроки попередніх криз нібито добре вивчені, але кожна наступна криза є по-своєму унікальною, тому тригери та ситуації, які можуть її викликати, дуже важко передбачити.

На додачу до всього, висока заборгованість більшості західних урядів не залишає їм простору для маневру — вони просто не зможуть врятувати ситуацію так, як було, наприклад, після фінансової кризи 2008 року, коли трильйони доларів та євро влили в фінансові ринки для їхньої підтримки. Та ще й довіра до долара, де зазвичай ховалися від попередніх криз інвестори, низька через непередбачувану політику Дональда Трампа. Відтак майбутні кризи можуть бути набагато боліснішими.

Нещодавно вже стався один болісний обвал ринків. Так, 10 жовтня Дональд Трамп оголосив про намір ввести додатковий тариф на рівні 100% на китайський імпорт. Неймовірно різко на це відреагував ринок криптовалют. Тоді Bitcoin впав приблизно на 15%, а ще одна популярна криптовалюта — Ethereum — на 20%. Але це ще не все.

«Потім, в розмовах з різними “криптоекспертами” я побачив, що для них події 10 жовтня стали дуже болісними, їх портфелі втратили у вартості 50% і більше. Як так? А тому, що вони використовували кредитні кошти для купівлі крипти чи вкладалися в так звані альткоїни (молодші, альтернативні криптовалюти — ред.). Там дійсно, падіння досягало 90% за деякими валютами», — розповідає Артем Щербина з Capital Times.

Це й підштовхнуло до самогубства криптопідприємця Костянтина Ганіча, згаданого на початку статті.

Українці доволі активно купують криптовалюти. «Криптовалюта досі перебуває поза повноцінним правовим полем в Україні. Однак прямий ризик — соціально-економічний. Україна входить до 10 лідерів за прийняттям криптовалюти. Її крах знецінить збереження громадян. Окрім цього, обвал крипти спровокує відносно панічні настрої й змусить населення шукати традиційно безпечний актив — долар або євро замість гривні. Це може створити додатковий тиск на гривню», — розмірковує економіст Адріан Пантюхов.

Якщо говорити про Україну, як може потенційний обвал фінансових ринків, що має причини статися у майбутньому через бульбашку ШІ, вплинути на українців та українську економіку?

Варто зауважити, що, за даними Mastercard, 42% малих і середніх компаній в Україні використовують штучний інтелект у своїй роботі. Це вдвічі більше, ніж минулого року. Відповідно, їхні інвестиції в ШІ можуть себе не окупити, якщо ця технологія не матиме подальших серйозних проривів, залишившись відомою лише завдяки чат-ботам.

Насамперед якщо фінансова криза торкнеться ключових міжнародних партнерів України, то можуть виникнути труднощі з наданням ними подальшої фінансової допомоги. Українська тема для них відійде на задній план, адже вони будуть зайняті порятунком власних економік.

Уже зараз у світі спостерігається перегляд програм допомоги (усім країнам, не лише Україні): Велика Британія планує скоротити бюджет допомоги з 0,5% ВВП до 0,3% до 2027 року, а Німеччина цьогоріч зменшила свій бюджет розвитку, який включає підтримку перспективних проєктів у різних країнах, приблизно на 10%. І все це — ще без глобальної кризи, лише в межах перерозподілу коштів на оборону та внутрішні потреби. Отже, у разі фінансових потрясінь ризик скорочення допомоги стає ще більш відчутним, нагадує економіст Адріан Пантюхов.

«Ризик послаблення фінансових можливостей західних країн через обвал ринків допомагати Україні існує. Утім, на першому плані залишається наявність політичної волі західних урядів, насамперед країн ЄС, які розуміють, що поразка України загрожує стабільності всього регіону. І європейці можуть ефективно розв'язати питання допомоги Україні на найближчі кілька років, якщо успішно розроблять механізми використання заморожених активів рф», — вважає Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU.

«Україна живе в своїй бульбашці, з великими валютними обмеженнями, з внутрішніми гривневими обмеженнями. Ми виключені зі світового ринку фінансів і капіталу. Отже, ці зовнішні коливання не будуть на нас впливати напряму. Якби Україна була вільною економікою, без обмежень, безумовно, це би вплинуло. Проте ми будемо бачити вторинні ефекти на українській економіці і на фінансах. Що це значить? Якщо буде корекція світових цін, то, безумовно, вона зачепить не тільки фондові індекси, але й сировину — продукти, в яких Україна виступає експортером. Може знизитися вартість збіжжя, сталі. Це буде частиною цього негативного впливу», — пояснює фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

Але курсові коливання все ж можливі. «Перетоки в долар з гривні відбуваються постійно. Чи можуть в разі негативного сценарію громадяни через обмінники купляти більше валюти? Можуть. Тоді трошки виросте в ціні долар чи євро. Можуть впасти акції українських компаній, чиї акції торгуються за кордоном — «Астарта», МХП, «Київстар», — але це стосується дуже-дуже малої кількості українських громадян. Для пересічного українця це має такий вигляд, що буде болюче не напряму, але через зменшення допомоги може стати трохи гірше. Є загроза інфляції, загроза низького економічного зростання, вона зараз посилюється. Америка не хоче пускати Китай на свій рівень. Китай хоче скинути Америку з одноосібного керування світом. І все це може вилитися у фінансову кризу. А якщо фінансова криза — то це ще пів біди. Якщо фінансова криза приводить до економічної кризи, то це вже падіння не тільки індексів. Це вже і падіння ВВП країн, а це вже зовсім боляче», — ділиться своїми міркуваннями Тарас Козак з групи «Універ».

Падіння ВВП може супроводжуватися банкрутством підприємств, звільненнями працівників, зменшенням реальних доходів громадян.

Та велика війна настільки вимотала українську економіку, що навіть важко уявити, як же може бути ще гірше — з економічного погляду. «Ми вже на дні. У нас сировинна економіка, де агропродукція — це фактично дві третини нашого експорту. Ми імпортозалежні. Нам вже, в принципі, важко ще нижче зануритися», — вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.

Втім, українці, як і інші люди, на перші ознаки фінансової кризи можуть реагувати емоційно, вкладаючи всі свої заощадження в іноземну валюту й нерухомість, намагаючись врятувати їх. Експерти ж кажуть, що може бути й надійніший, хоча і складніший шлях — купити частку якогось бізнесу чи відкрити власну справу.