90 мільярдів євро пообіцяли, та заморожені російські активи не віддали. Коли ЄС надасть гроші й на що витратить їх Україна?

Газета Financial Times назвала неспроможність ЄС домовитися про долю російських активів політичною поразкою двох німців — канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Саме їм належала така ініціатива. Саме на сторінках Financial Times її свого часу запропонував Мерц.

Де Євросоюз візьме 90 мільярдів євро для України

Україна отримає 90 мільярдів євро від Євросоюзу у формі безвідсоткової позики, розрахуватися за якою треба буде лише в тому разі, якщо росія компенсує Україні завдану війною шкоду.

Здавалося б, повна фінансова перемога для України. Та не все так просто. 

«Як завжди, диявол криється в деталях. Треба ще побачити, які будуть умови для цього кредиту, чи взагалі будуть якісь умови. Часто в таких речах бувають якісь особливості. Можливо, й тут вони є», — говорить Тарас Козак, президент інвестиційної групи «Універ».

Для надання Україні грошей, Євросоюз випустить облігації на 90 мільярдів євро, які запропонує європейському фінансовому ринку — банкам, інвестиційним фондам, пенсійним фондам і всім охочим. Без відсотків позику Євросоюзу ніхто не дасть. Відтак, блок має пообіцяти певну дохідність від надання йому грошей в кредит.

Згодом ЄС муситиме розрахуватися за позичені 90 мільярдів євро з відсотками коштами власного бюджету, в який вносять внески країни-члени. Відтак, цей доволі великий фінансовий тягар лягає на плечі європейських платників податків. Щоправда, Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися від цього тягаря й не фінансуватимуть позику для України.

Чи буде попит на такі облігації ЄС? Для прикладу, Німеччина нині позичає гроші на десять років на фінансовому ринку на умовах 2,85% річних. Ймовірно, Євросоюз запропонує схожі умови для своїх облігацій. Та в інвесторів є інші варіанти — позичити кошти Дональду Трампу, чий Мінфін пропонує 4,13% на рік по десятирічних облігаціях, і заробити більше. Британія, своєю чергою, пропонує 4,48%.

«Ліквідність європейського грошового ринку є більш ніж достатньою для залучення коштів під зрозумілий фінансовий інструмент», — вважає Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. Іншими словами, з високою ймовірністю Євросоюз все ж залучить 90 мільярдів євро на фінансовому ринку.

Ще один нюанс. Чимало європейських інвестиційних фондів мають обмеження щодо своїх вкладень у будь-які активи. Наприклад, є фонди, які вкладаються лише в проєкти чи цінні папери, котрі мають позитивний вплив на навколишнє середовище. Це так звані «екологічні» фонди. Є фонди, які принципово не інвестують у все, що шкодить здоров’ю людини — алкоголь, тютюн. Можуть бути й занепокоєння фондів, що 90 мільярдів євро підуть на фінансування війни. 

Пацифізм серед інвесторів ще ніхто не скасовував. Для прикладу, акції мобільного оператора Kyivstar на американській біржі Nasdaq зазвичай зростають, варто лише Дональду Трампу в черговий раз пообіцяти швидкий мир. А коли у відповідь президент Володимир Зеленський говорить, що слід посилити тиск на росію — ціна акцій Kyivstar зазвичай знижується. Так глобальні гроші реагують на тривалість війни в Україні.

Підтримати

«Інвестфонди в даному разі фінансують Європу. Це просто позика європейська, це не позика на війну. Це європейська позика для підтримки України. Хоча різні фонди інвестують на різних умовах, звісно. Є суперзелені фонди, які готові купляти тільки під щось таке екологічне. Але для більшості фондів, думаю, такі облігації прийнятні. Тут вже питання строків, умов, цього ми поки не знаємо», — каже фінансист Тарас Козак.

Ідеальним для України фінансовим рішенням було б, якби Євросоюз знайшов юридичний спосіб використати заморожені російські активи для допомоги Україні, а спершу надав би 90 мільярдів євро з власного бюджету для поточних потреб на найближчі два роки. Так, грошей би вистачило і для українського бюджету, включаючи оборонні видатки, і на ймовірну повоєнну відбудову.

Але Європейська Рада у своїй заяві говорить про те, що в разі знайдення можливості отримати заморожені російські кошти, їхня частина піде до самого Євросоюзу, щоб повернути йому 90 мільярдів євро. Відтак, якщо в Європі заморожено російських активів на 210 мільярдів євро і є плани їх з часом використати, то Україна претендуватиме вже не на повну суму.

По-перше, Євросоюз розглядає можливість використати частину цих грошей для власних оборонних потреб — країни Балтії та Польща серйозно бояться російської агресії. По-друге, Україна повинна буде повернути кредит на 50 мільярдів доларів «Великій сімці», яка позичила ці кошти, а закумульовані вони були доходами від заморожених російських активів. По-третє, тепер від фінансових вимог України до російських коштів віднімуться надані Євросоюзом 90 мільярдів євро.

Якщо попередньо розглядалася фінансова допомога Україні на 140 мільярдів євро, то відтепер на майбутнє — наприклад, на відбудову енергетики та економіки в цілому — залишаються лише 50 мільярдів євро. А щоб їх отримати, треба буде добряче попрацювати європейським і, можливо, українським дипломатам та юристам.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що надані європейцями 90 мільярдів євро підуть на фінансування потреб державного бюджету та оборони. Зазвичай міжнародні гроші надавалися лише для цивільної частини бюджету, в той час, як оборона фінансувалася власними податковими надходженнями України. Для німецького канцлера Мерца дуже принциповим є, щоб Україна могла за надані кошти закупати зброю, зокрема, європейську.

«Позика має зміцнити оборонні індустрії Європи та України», — йдеться в заяві Європейської Ради.

За оцінками МВФ, у 2026-2027 роках Україна має незакриту потребу у фінансуванні в 63 мільярди доларів. Для 2026-2029 років ця цифра становить 136,5 мільярда доларів. Відтак, на два роки європейської фінансової допомоги Україні має вистачити. 

«Наразі питання зовнішнього фінансування можна вважати розв'язаним, і залишиться лише технічна робота з реалізації — здійснювати запозичення та спрямовувати кошти на потреби країни. Оскільки вже погодженої міжнародної допомоги має вистачити на перший квартал 2026 року, часу цілком достатньо для фіналізації механізму та узгодження графіку надання коштів», — коментує Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU.

Щоправда, Європейська Рада в заяві про надання Україні грошей говорить про верховенство права та боротьбу з корупцією в Україні. З високою ймовірністю це означає, що в разі суттєвих погіршень у цих сферах надання коштів може бути уповільнене чи призупинене, як це буває, наприклад, з траншами МВФ.

Гроші та мирні перемовини

Тиждень за тижнем тривають мирні перемовини, що їх ініціювала адміністрація США. Попри регулярні заяви про прогрес, найбільш болісні питання досі не розв'язані.

«Так, Донбас — питання, яке не розв'язане, у нас різні погляди. Атомна станція (ЗАЕС), яка окупована російською федерацією, не працює, зруйнована. Але повинна працювати, давати електрику — наша станція, наші права. Питання не розв'язане», — заявив нещодавно Зеленський.

Тепер, отримавши можливість ще щонайменше два роки фінансувати оборонні потреби та інші бюджетні витрати, Зеленський має все менше причин йти на компроміси, які пропонують американці та на яких наполягають росіяни. 

«Якби все впиралося тільки в гроші, то можна було б так вважати. В нас же є інші проблеми, окрім грошей. Це люди. Не так все легко з мобілізацією, військових не вистачає. Але з іншого боку, тепер ми не притиснуті до стінки, коли повинні погоджуватись на що завгодно. Тобто ми зараз можемо розраховувати на все-таки більш прийнятні умови миру, ніж якби цих грошей не було. А з грошима, відповідно, ситуація стає легшою — але не скажу, що легкою і що ми можемо ще воювати два роки», — зазначає Тарас Козак з інвестгрупи Універ.

«Ще треба відзначити, що це ж гроші, які видаються Європейським Союзом, а вони все-таки політично залежні. Ніхто не сказав, що це рішення залізобетонне. Ми ж пам'ятаємо, наприклад, заяви Байдена від імені Сполучених Штатів, що Америка буде з Україною стільки, скільки потрібно. Байдена поміняли на Трампа, цього “скільки потрібно” вже немає. Чи може таке трапитися в Європі? Теж може», — додає Козак.

А ще є можливість президентських виборів в Україні, яку не відкидає і сам Зеленський, хоча досі незрозуміло, що для цього потрібно та як і коли це може відбутися. Однак, після отримання європейських грошей на значну суму, є ймовірність, що якась їхня частина буде витрачена на чергову «зимову тисячу», «національний кешбек» чи «УЗ-3000» для збільшення лояльності громадян до чинної влади.

Та й навряд чи Зеленський хоче залишати отриману ним міжнародну фінансову допомогу своєму потенційному наступнику. Зеленський вважає дипломатію та свої персональні зв’язки з європейськими лідерами власною заслугою, відтак хай потенційний наступник теж демонструє ці якості та шукає гроші на ймовірну відбудову, наприклад.

Мабуть, з усіх українських громадян, які дізналися новину про надання Україні 90 мільярдів євро, найбільше спантеличені ФОПи. На них чекає введення ПДВ, що має додати до бюджету 40 мільярдів гривень на рік. Якщо Україна закрила бюджетні питання — то чи треба чіпати ФОПів заради такої порівняно невеликої суми?

Тепер все залежатиме від того, коли та в яких сумах європейські 90 мільярдів євро будуть надходити для потреб України. Досвід великої війни показує, що грошей завжди не вистачає.