«Чергові індійці з валізами». Чому українці бояться трудових мігрантів, хто підживлює паніку та що кажуть цифри

Мігранти працюватимуть у ТЦК?

У TikTok завірусилися відео, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, на яких Володимир Зеленський, Віталій Кличко та інші посадовці вітають Загальний термін для людей, які змінюють місце проживання, переїжджаючи з однієї країни чи регіону в інший.мігрантів з Індії. За чотири дні, з 7 травня, вони набрали понад 10 мільйонів переглядів.

Тим часом інші згенеровані ролики показують, як вигаданий народний депутат підтримує залучення індійських мігрантів до роботи у Територіальні центри комплектування та соціальної підтримкиТЦК та СП, стверджуючи, що вони буцімто не братимуть участі в корупції, оскільки не знають української мови.

У Facebook чи не щодня зʼявляються чергові дописи про те, в які населені пункти «вже дісталися трудові мігранти». Згадували, зокрема, Рівне, Могилів-Подільський, Новосілки на Київщині. Хоча в описі міста різні, а кадри часто ті самі.

Всі ці фейкові дописи та ролики підсилюють наративи про те, що влада нібито вже готує масове завезення трудових мігрантів до України, які начебто загрожують безпеці та культурній ідентичності українців і забирають у місцевих робочі місця. Творці цих наративів вплутують і мобілізацію — мовляв, усіх українців мобілізують і відправлять на війну, а замість них завезуть мігрантів. Створюється враження, ніби рішення про залучення іноземної робочої сили вже ухвалено. 

«Ось ці ролики, де люди знімають: “А ось тут чергові два-три індійці з валізами”, “А ось вони вже в магазинах”, чи де нібито індієць каже: “Приїжджайте в Україну, тут молоді хлопчики та дівчата”. Я розумію, що це дійсно робиться спеціально. А в головах людей з'являється картина, що сотні тисяч, десятки тисяч, мільйони вже штурмують кордони України з метою заїхати», — каже hromadske Василь Воскобойник, голова ГО «Офіс міграційної політики».

В інформаційному просторі через це зʼявляється паніка, зауважує hromadske соціолог Володимир Паніотто.

Соцмережі створюють ефект «гучної меншості», коли радикальні або емоційні позиції здаються масовими. Звідси історії про «смертельні хвороби», «масову злочинність» чи «загрозу культурі», хоча реальні дані цього не підтверджують. Цей ефект підсилюється також і інформаційними операціями рф у соцмережах, Telegram-каналах.Володимир Паніотто, президент Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

І головна проблема тут — відсутність належної комунікації між державою і суспільством, вважає Василь Воскобойник. Мовляв, коли люди не отримують реальної правдивої інформації, з'являються чутки, а суспільство реагує образою й недовірою.

«Свої без роботи, голодують»

Попри потужну хвилю дезінформації та емоційних повідомлень у соцмережах, соціологічні дослідження не показували, що українці негативно ставляться до мігрантів. Радше демонстрували полярність у думках.

За дослідженням Інституту соціології НАН України, яке Опитування проводили з 4 по 17 грудня 2025 року серед 1007 дорослих українців методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Статистична похибка вибірки при довірчій імовірності не перевищує 3,2%.презентували у грудні 2025 року, 61% українців вважали, що Люди, які в’їжджають до іншої країни для проживання чи роботи.іммігранти сприяють розвитку країни, 62% — що вони посилюють культурне різноманіття, а 58% бачили загальну користь для України. Однак із тезою про те, що іммігранти відбирають робочі місця, погодилися 30% українців, і ще майже 40% зазначили, що іммігранти збільшують кількість правопорушень.

У березні 2026 року група «Рейтинг» опублікувала Опитування проводили з 11 по 14 листопада 2025 року серез 1000 дорослих українців методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка не перевищує 3,1%).дослідження, за яким 37% українців вважають, що мігранти приносять Україні користь, 27% говорили про шкоду. Також значна частина громадян мала нейтральну позицію. Менш критично налаштовані молодші респонденти віком 18-35.

Водночас, за даними групи «Рейтинг», Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям Виїзд людей зі своєї країни до іншої для постійного або тривалого проживання, роботи чи навчання.еміграції.

Україна у 2022-2024 роках залишалася більш відкритою до імміграції, ніж багато сусідніх країн. В Європі зараз посилилися антиіммігрантські настрої, і праворадикальні партії мають більше підтримки, ніж раніше. До того ж ставлення до трудових мігрантів суперечливе. На одній з конференцій я чув виступ експерта з Великої Британії, який сказав: «Багато людей проти трудових мігрантів, але не хочуть доглядати своїх старих батьків і наймають іммігрантів». Володимир Паніотто, президент Київського міжнародного інституту соціології, професор кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

hromadske опитало думки авдиторії у Facebook і Threads щодо ставлення до трудових мігрантів й отримало понад 8,5 тисячі коментарів. Більшість — вкрай негативні. 

З цих коментарів можна виділити головні страхи українців щодо трудових мігрантів. 

Перший — конкуренція за робочі місця: «Хай наймають їх воювати, а працювати в нас є кому», «Свої без роботи, голодують», «Наші люди по заробітках роками, бо роботи не було, а от для чужоземців все і на тарілочці».

«Треба розуміти, що Україна переживає Нестача чогось у потрібній кількості.дефіцит, а не Надлишок чогось, перевищення доходів, ресурсів або кількості над потребою.профіцит робочої сили, — каже hromadske соціальна психологиня Ольга Духніч. — У нас нема кому будувати будинки, дороги, і це не тільки тому, що в нас багато людей мобілізовано на фронт. Це, зокрема, через те, що в нас у цілому небагато людей працездатного віку зараз в країні. І їхня кількість буде зменшуватися з часом, тому що наша демографія така, що ми народжуємо все менше й менше дітей».

Також коментатори згадували про культурні відмінності («Навіщо вони в Україні? Інша мова, культура, генетика, інші інфекції»), питання безпеки («Чому ми маємо боятись за безпеку своїх дітей ще й щодо цього?»), навантаження на соціальну систему («Вони працювати не будуть, народять дітей… і будуть отримувати державну допомогу»).

На думку Ольги Духніч, це типові, притаманні будь-якому суспільству страхи, особливо суспільству, яке не мало досвіду масової імміграції. Часто страхи ще й підкріплюються стереотипним сприйняттям чужинців, які здаються загрозливими.

І в цей загрозливий кластер входить все: вони іншого кольору [шкіри], від них не так пахне, вони не такі чисті, вони точно мають кримінальні наміри, розповсюджують хвороби. Це все таке дуже стандартне й доволі архаїчне ставлення до інших.Ольга Духніч, кандидатка психологічних наук, соціальна психологиня

Зараз ставлення українців (загалом, а не коментаторів у соцмережах) до можливого збільшення кількості трудових мігрантів переважно позитивне, але невідомо, яким воно буде, коли мігранти приїдуть, зауважує Володимир Паніотто. І ці зміни можуть бути як негативні, так і позитивні.

«На щастя, наше суспільство не є антимігрантським, але часто ми бачимо змішані й нестабільні настрої, які залежать від контексту, масштабів міграції та того, як цю тему подають політики, медіа та соцмережі», — додає соціолог.

Насправді ж мігрантів меншає

Попри окремі заяви про дефіцит робочої сили та необхідність залучення працівників з-за кордону, жодних програм масового переселення чи організованого завезення наразі немає.

Так, з відповіді Державної міграційної служби України на запит hromadske, у 2025 році Україна видала 4975 Загальна цифра, яка включає видані нові посвідки та оновлення старих.посвідок іноземцям і людям без громадянства на тимчасове проживання в Україні у звʼязку з працевлаштуванням. А за перші 4 місяці 2026 року — 1733 посвідки. У попередні роки цифри були подібні: 3,8 тисячі у 2024-му, 2,7 тисячі у 2023-му, 3,1 тисячі у 2022-му. А ось до початку повномасштабного вторгнення за 2021 рік було видано 12,8 тисячі посвідок на проживання, що в рази більше.

Кількість іноземців, які заїжджають в Україну з метою працевлаштування, скоротилася, зокрема, через те, що після подання документів на отримання робочої візи людину ще перевіряє МЗС і СБУ, зауважує експерт Василь Воскобойник. І ці візи видають не всім. До того ж за період 3-4 місяців очікування в людини можуть змінитися плани.

«Мені телефонують роботодавці, які говорять, що немає робочих рук… А оцей весь "хайп", який іде, якраз веде до того, що суспільство поляризується і виступає проти. І зрозуміло, що наші держслужбовці будуть робити все, аби уникнути цієї ситуації. І далі будуть скорочувати кількість виданих робочих віз… У такий спосіб погасять суспільне невдоволення, але це достатньо серйозно вдарить по нашій економіці», — каже Василь Воскобойник, голова громадської організації «Офіс міграційної політики» та експерт з питань демографії та трудової міграції.

Україна сьогодні не є найпривабливішою для мігрантів через війну, складність юридичних процедур з оформленням віз, порівняно низькі зарплати та відсутність соціального пакета.

Тому, коли буде формуватися стратегія з залучення трудових мігрантів, держава буде конкурувати за них з європейськими країнами, зауважує Василь Воскобойник. Ця конкуренція, каже експерт, також буде стосуватися й повернення українців, які зараз проживають і працюють за кордоном.

«Так чи інакше, яке б не було ставлення українців до трудових мігрантів, але нам доведеться їх залучати, оскільки навіть якщо війна закінчиться сьогодні, то в Україні, в кращому разі, залишиться 25 млн людей… Велика кількість мігрантів — це типова ситуація для європейських країн, і Україна як майбутній член ЄС не залишиться унікальною в цьому», — вважає Володимир Паніотто.

Він стверджує, що попри суперечливість цієї думки, найбільш адаптованою групою трудових мігрантів для України могли б бути росіяни. — швидше за інших мігрантів зможуть вивчити українську мову й адаптуватися до місцевого середовища, а також можуть бути вмотивовані дистанціюватися від російської державної політики. Їх, звісно, має ретельно перевіряти СБУ.

«За даними “Левада-центру”, у квітні 2026 попри небезпеку такої відповіді 16% не схвалюють діяльність путіна і ще більший відсоток проти війни. Не менше 10-15% росіян мають антипутінську позицію, а це 12–17 млн людей. Значна частина з них з радістю переїхала б до України як демократичної країни, що рухається до Європи…

На жаль, цей шлях теоретично найкращий, але зовсім нереалістичний, бо і зараз і ще багато років українці не будуть диференціювати про- і антипутінських росіян, всі росіяни рф розглядаються як вороги», — резюмує соціолог. 

Тому держава має чітко визначити правила залучення трудових мігрантів — наприклад, встановити квоти на кількість працівників або окремі професії, як це роблять у країнах Європи. Також важливо продумати механізми адаптації. Вони можуть включати мовні курси чи допомогу з документами. Окремо, на думку експерта, держава має працювати над тим, щоб зменшувати у суспільстві упередження щодо мігрантів і пояснювати, чому їх потрібно залучати до відбудови України.

hromadske звернулося із запитом до Мінекономіки для оцінки масштабів дефіциту кадрів і прогнозованих сценаріїв залучення трудових мігрантів. Відповідь очікуємо.