У Німеччині заявили про посилення умов виплати соцдопомоги, яку отримують і біженці з України

Про це пише DW.

Мерц підтвердив, що громадяни, які потребують підтримки, продовжать її отримувати. Проте уряд Німеччини має намір запровадити більш суворі правила для претендентів.

«Люди, які можуть працювати, мають працювати», — наголосив Мерц.

Крім того, можливе й посилення вимог до витрат на житло: наприклад, запровадження верхньої межі орендної плати або перевірки житлової площі.

За словами канцлера Німеччини, існує значний потенціал для економії, коли з 2026 року в межах реформи замість допомоги громадянам виплачуватимуть базовий дохід.

Мерц вважає, що в такий спосіб можна заощадити «більше, ніж один чи два мільярди». Він також зазначив, що «зміна системи» має відбуватися «крок за кроком».

За словами Мерца, метою базового доходу має бути «забезпечення того, щоб ті, хто справді потребує допомоги держави, продовжували отримувати її й надалі». Німецький канцлер наголосив, що система виплат є неправильною для тих, хто може працювати, але не працює, або працює неповний робочий день.

«Я був би навіть готовий підвищити виплати, наприклад, у разі раптового безробіття, щоб ті, кого це торкнулося, могли швидко знайти нову роботу», — сказав він.

Скільки українців працюють у Німеччині

Як писало DW, за даними Федерального статистичного агентства, станом на листопад 2024 року були працевлаштовані 296 тисяч українців, тобто чверть з 1,25 мільйона українців, які на той час проживали в країні.

Ще близько 211 тисяч українців у Німеччині станом на листопад 2024 року були безробітними, тоді як 98 тисяч відвідували інтеграційні курси. Ще 29 тисяч українців відвідували мовні курси, пов'язані з працевлаштуванням, а 21 тисяча — були учасниками програм зайнятості, йдеться у звіті.

За даними агентства праці, українці працюють переважно у виробничому секторі, торгівлі, секторі охорони здоров'я та соціальних послуг, будівництва, гостинності, а також у сфері, що передбачає тимчасову зайнятість, як-от садівництво.