«Останній газетяр» Франції отримає від Макрона одну з найпрестижніших нагород

Про це пишуть Reuters, New York Times, BBC.

Алі Акбар є вихідцем з Пакистану. Він народився в родині, що мала 10 дітей та жила в злиднях. Чоловік покинув домівку в пошуках кращого життя та після поневірянь світом опинився у Франції.

Спершу чоловік жив під мостами та в підвалах, працював у ресторані, займався збором огірків. А у 1974 році знайшов своє покликання, коли натрапив на аргентинського студента, який торгував газетами. Він запитав, як він може робити те саме, і вже невдовзі продавав газети на вулицях Парижа.

Алі розповів, що любив гуляти, насолоджувався спілкуванням з людьми й паралельно міг заробляти на життя, хоч і не багато. У Сен-Жермені, де можна зустріти інтелектуалів, акторів та політиків, він перестрів немало впливових людей. В інтерв’ю газеті Le Monde (яку він досі розносить вулицями) Алі розповідав, що мав змогу випити з колишнім прем’єром Франції Мішелем Рокаром, а нинішній президент Франції Макрон купував у нього газети, ще коли був студентом.

У розмові з журналістами Алі зізнавався, що сам не має часу читати газети, але продає їх завдяки жартам, якими «приправляє» головні заголовки. «Я дивлюся на першу шпальту. Моя візитна картка — це мої жарти. Я дивлюся на заголовок — часто він не дуже хороший, навіть трохи дурний — і роблю з нього карикатуру, ось що робить мене успішним», — розповідав Алі.

Журналіст NYT зафіксував один із таких прикладів, що «викликав похмурий сміх» на вулиці: «Ça y est! Війна закінчена, путін просить вибачення!». Вигук «Ça y est!» — візитна картка Алі, яку можна перекласти як: «Ну от і все». Газетяр розповів, що вперше натрапив на неї, коли втратив цноту.

Нині Алі відомий і у Франції, і за її межами. Чоловік навіть опублікував мемуари під назвою «Неймовірна історія газетяра, що підкорив світ…» та «Я змушую світ сміятися, але світ змушує мене плакати». Проте він скаржиться, що нині його робота стала набагато складнішою в епоху цифрових публікацій. За часів до появи інтернету він продавав 80 примірників газети протягом першої години після обідньої публікації.

«Я продаю близько 20 примірників Le Monde за вісім годин. Зараз усе цифрове. Люди просто не купують газети», — сказав він. Попри це, Алі Акбар має намір продавати газети, поки дозволяє його здоров’я.

Від шлюбу за домовленістю з пакистанською жінкою Акбар має п’ятеро синів, один з яких має аутизм, а інший страждає від різних фізичних недуг. Чоловік зазначив, що через те, що його життя було нелегким, він «вважає своїм обов’язком сміятися з людьми».

Слава Алі Акбара настільки велика, що президент Емманюель Макрон нещодавно нагородив його Орденом Почесного легіону — найвищим орденом Франції за заслуги на цивільній або військовій посаді. Церемонія вручення відбудеться восени в Єлисейському палаці.

Чоловік сподівається, що це допоможе йому отримати французький паспорт. У нього є дозвіл на проживання, але його заява на отримання французького громадянства загрузла через бюрократію.