У Німеччині підскочив інтерес до приватних бункерів після інциденту з дронами в Польщі — Bild
Кількість запитів на приватні бункери в Німеччині зросла на 50% з початку 2025 року.
Про це пише Bild із посиланням на Маріо П'єйде — технічного директора компанії Bunker Schutzraum Systeme DeutschlandBSSD Defence, яка будує бункери.
Ця фірма будує укриття по всій Німеччині. Як стверджує П'єйде, телефонна лінія компанії особливо гуділа після атаки дронів на Польщу.
Занепокоєння зросло особливо серед компаній та орендодавців: за словами П'єйде, 30% усіх запитів надходить із цих секторів.
«Компанії телефонують нам, бо хочуть бункери для своїх співробітників на території своїх компаній», — сказав він. Орендодавці також цікавляться укриттями для своїх орендарів.
Мюнхенський центр, що займається укриттями, також у відповіді на запит Bild підтвердив «бункерний бум»: «Особливо після останніх подій у Польщі ми спостерігаємо підвищений попит на консультаційні зустрічі».
За словами П'єйде, нині близько 10% новобудов у Німеччині зводять із бункерами. Вартість приватного бункера може варіюватися від 30 000 до 50 000 євро.
Що передувало?
У ніч проти 10 вересня, коли росія вкотре атакувала Україну дронами й ракетами, кілька БпЛА зайшли в повітряний простір Польщі. Там щодо них уперше застосували зброю з літаків. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі було порушено щонайменше 19 разів.
У відповідь НАТО активувало статтю 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що держави-члени будуть спільно консультуватися, коли, на їхню думку, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.
Також НАТО запустило ініціативу «Східний вартовий» для посилення оборони східного флангу Європи, що, серед іншого, передбачає розгортання сухопутних військ у восьми країнах.
13 вересня винищувачі F-16 у Румунії виявили безпілотник у національному повітряному просторі й відстежили його рух до приблизно 20 кілометрів на південний захід від комуни Кілія-Веке, доки він зник із радарів.
А 19 вересня Прикордонна служба Польщі заявила, що два російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи Petrobaltic у Балтійському морі.
Цього самого дня відразу три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії та залишалися там іще 12 хвилин. Після цього уряд Естонії запросив у НАТО застосувати статтю 4 Північноатлантичного договору.