Литва пріоритезує розвиток ППО, відклавши інші військові закупівлі

Про це пише LRT з посиланням на заяви литовських високопосадовців.

Так, начальник Генштабу Литви Раймундас Вайкшнорас повідомив, що країна шукатиме способи розвитку потенціалу ППО, «можливо, коштом інших видів потенціалу».

Міністр оборони Робертас Каунас також зазначив, що деякі закупівлі «можуть перенести» на певний термін, однак посадовці не уточнили, про які саме закупівлі йдеться.

Каунас наголосив, що попри ці зміни Литва все ж досягне своїх ключових оборонних цілей: створення національної військової дивізії до 2030 року й підготовки до розміщення німецької бригади до 2027 року.

Попередньо відомо, що в розробленні системи протиповітряної оборони братимуть участь Збройні сили Литви, Державна прикордонна служба та Служба громадської безпеки.

Головний радник президента з питань нацбезпеки Литви Дейвідас Матульоніс заявив, що проєкт коштуватиме «кілька сотень мільйонів євро» і фінансуватиметься в межах уже виділених коштів на оборону, а не коштом додаткових витрат.

Очікується, що запланована система буде протидіяти безпілотниками, а також повітряним кулям контрабандистів, які останнім часом становлять загрозу безпеці вздовж кордону Литви.

Нагадаємо, у жовтні Вільнюський аеропорт призупиняв роботу чотири рази через повітряні кулі з контрабандою. Тоді постраждали приблизно 95 рейсів та майже 14 тисяч пасажирів. 8 листопада аеропорт знову зачинили через повітряні кулі, що летіли в його напрямку.

Через це Литва закривала кордон із Білоруссю й наголошувала, що відкриє його, лише коли повітряні кулі з контрабандою перестануть потрапляти в повітряний простір країни.