Болгарія іде на вибори. Серед фаворитів — партія президента, що пішов у відставку

Центральна виборча комісія Болгарії повідомила, що голосування розпочинається о 7:00 і закінчується не пізніше 21:00. ЦВК оголосила, що на цих виборах зареєстровано більше спостерігачів, аби сприяти більшій публічності та прозорості виборчого процесу.

На значній частині виборчих дільниць — 9 354 — голосування відбуватиметься за допомогою автоматизованих систем. Ще на 2 641 — використовуючи паперові бюлетені.

Це вже восьмі парламентські вибори у Болгарії за п’ять років. Вони відбуваються на тлі «майже хронічної» політичної кризи у країні, яка тягнеться вже 5 років, пише Euronews.

Загалом 6 575 151 виборець зможе проголосувати за одну з 24 політичних формувань — 14 партій та 10 коаліцій. Соцопитування показують, що найбільшу прихильність виборів має політичне утворення «Прогресивна Болгарія» на чолі з колишнім президентом Руменом Радєвим — йому пророкують 32%.

Радев подав у відставку з посади президента у січні. Перед тим, на тлі найбільших в історії країни урядових протестів, подав у відставку й уряд Болгарії на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Протести відбувалися через обурення щодо бюджетних планів уряду на 2026 рік, розчарування економічною політикою уряду загалом та нездатністю викорінити корупцію.

Підтримка у 32% на виборах дасть «Прогресивній Болгарії» 90 із 240 місць у парламенті. Нині більшість там мають політичні коаліції Коаліція політсил ГЕРБ, «Съюз на демократичните сили (СДС)» та «Гергьовден»ГЕРБ — СДС та Коаліція «Продължаваме промяната» та «Демократична България»ПП — ДБ.

Як пише Euronews, лідер ГЕРБ і колишній прем'єр-міністр Бойко Борисов був у центрі громадського обурення під час останніх масових протестів. Його критикували за співпрацю із політиком та медіамагнатом Деляном Паєвським, який перебуває під санкціями США за так званим Дозволяє урядам вводити персональні санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини та корупцію. Названий на честь аудитора Сергія Магнітського, який стверджував, що розкрив корупційну схему виведення коштів з російського бюджету, але був арештований і помер у російському СІЗОзаконом Магнітського «у зв’язку зі значною роллю в корупції в Болгарії».

Тим часом опозиційний альянс ПП-ДБ намагався переосмислити себе після втрати довіри й частково підживлював протести.

Нагадаємо, за часів президентства Румен Радєв виступав проти військової допомоги Україні, стверджуючи, що така підтримка ризикує втягнути Болгарію у війну. Наприклад, ветував передання Україні близько 100 БТРів (це вето пізніше подолав саме парламент).

Один з близьких соратників Радєва, Славі Васілєв, назвав експрезидента «проєвропейським, але у межах Європи, яка надає пріоритет власному світогляду», чого, за його словами, нинішня європейська еліта не робить.

«На мою думку, він наблизиться до політики Орбана», — сказав Васілєв, відкинувши при цьому ідею про те, що Орбан чи Радєв провадили проросійську політику.