Лідери Уельсу, Північної Ірландії та Шотландії підпишуть угоду з вимогою референдумів про незалежність від Великої Британії — Telegraph
Лідери Уельсу, Північної Ірландії та Шотландії — країн, які входять до Сполученого Королівства Великої Британії — зберуться, щоб оголосити про вимогу референдумів за незалежність.
Про це пише Telegraph із посиланням на джерела.
Днями прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив у Палаті громад, що дозволить провести ще один референдум про незалежність Шотландії, якщо на користь цього буде «чіткий консенсус».
За його словами, підставою для голосування про вихід зі складу Сполученого Королівства для Шотландії має бути «точно така сама ситуація», як і для Північної Ірландії. Щодо останньої, укладена у 1998 році між прихильниками об’єднання Північної Ірландії з Республікою Ірландія та тими, хто хотів лишитися у складі Великої Британії (юніоністами)угода Страсної п’ятниці передбачає, що Північна Ірландія залишається у складі Великої Британії, поки більшість її населення цього хоче, а інакше там можуть оголосити референдум.
14 вересня лідери Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії зберуться на зустріч у п’ятизірковому готелі St David’s у місті Кардіфф, де підпишуть спільну декларацію з вимогою надати право проводити референдуми про незалежність.
Після поразки Лейбористської партії на виборах уперше на чолі Уельсу, Північної Ірландії та Шотландії є партії, які виступають за незалежність: Шотландська національна партія, валлійська «Плайд Кемри» та північноірландська «Шинн Фейн».
На переговорах у Кардіффі очільники Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу також підпишуть меморандум про взаєморозуміння, який передбачатиме співпрацю їхніх партій.
Угода охоплюватиме чотири сфери: економіку, енергетику, Європу та міжнародне співробітництво й самовизначення. Усі три партії погодяться, що їхні країни мають бути членами ЄС: Шотландія та Уельс — як нові члени, а Північна Ірландія — у складі Республіки Ірландія.
Також меморандум передбачатиме зміцнення відносин із європейськими «сусідами» в процесі підготовки до незалежності. Економічна частина угоди стверджуватиме, що економічна модель Великої Британії не працює на користь громадян Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.