Незаконне затримання й катування. ЄСПЛ відкрив провадження у справі про арешт інкасаторів «Ощадбанку»

Про це повідомили в «Ощадбанку».

Так, ЄСПЛ зареєстрував і розпочав розгляд шести справ проти Угорщини за заявами українських інкасаторів, які наполягають, що їх катували й затримали незаконно. Реєстрація аналогічної справи очікується й щодо сьомого інкасатора.

«Той факт, що ЄСПЛ прийняв скаргу та відкрив провадження, свідчить про наявність обґрунтованої правової позиції, юридичну перспективу справи та намір Суду розглянути її по суті», — повідомили в банку.

Заяви стосуються фактів грубого порушення прав громадян України з боку органів Угорщини, зокрема:

• статті 3 Конвенції (Заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження);
• статті 5 Конвенції (Право на свободу та особисту недоторканність / незаконне затримання).

Затримання інкасаторів «Ощадбанку» в Угорщині

5 березня «Ощадбанк» повідомив, що два автомобілі його інкасаторської служби із сімома працівниками «були безпідставно затримані» в Угорщині. У машинах везли 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро й 9 кілограмів золота.

Податкова й митна служби Угорщини заявили, що підставою для затримання сімох українців стала підозра у відмиванні грошей — операцію там назвали «Українським золотим конвоєм». 

Водночас «Ощадбанк» запевнив, що вантаж було оформлено згідно з міжнародними правилами перевезень і чинними європейськими митними процедурами. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «Угорщина фактично взяла заручників і викрала гроші». 

Лише ввечері 6 березня Угорщина звільнила всіх сімох працівників «Ощадбанку», а 12 березня банку повернули два затримані інкасаторські авто — спершу без грошей і цінностей. Повернули їх уже після зміни влади в Угорщині.

Зрештою, 19 серпня в Угорщині закрили кримінальну справу про «український золотий конвой» через відсутність складу злочину.

Угорські журналісти публікували розслідування, у якому заявляли, що затримання інкасаторів «Ощадбанку» було особистим рішенням Орбана, який хотів помститися Україні за перебої з постачанням нафти через трубопровід «Дружба». Однак тоді Генеральна прокуратура Угорщини відкидала це.