російські літаки й дрони над країнами НАТО. Як довго рф провокуватиме Захід та чи закриє Альянс небо над Україною

Порушення росією повітряного простору інших країн — щось нове?

російська федерація порушувала повітряний простір НАТО та інших країн і до початку повномасштабної війни в України.

Так, у 2016 році Фінляндія, яка на той час іще не була членом Альянсу, двічі за добу підіймала свої винищувачі через «підозрілі порушення» повітряного простору російськими Су-27. 

У росії тоді заявили, що літаки перебували нібито над нейтральними водами Фінської затоки й не порушували повітряного простору Фінляндії. Про схожий випадок у країні повідомляли й 2020 року. Але росія і тоді сказала, що нічиї кордони не порушувала.

Того самого 2020-го в НАТО заявили, що військовий літак рф порушив простір Альянсу, намагаючись перехопити бомбардувальник ВПС США B-52, який летів поблизу данського острова Борнгольм.

НАТО назвало цей інцидент «істотним порушенням міжнародного права», а росія вкотре заявила, що не порушувала повітряного простору.

За даними Центру протидії дезінформації, лише 2024 року рф порушила повітряний простір дев’яти країн Європи. Реакція на порушення обмежувалася нотою протесту росії. Хоча в Японії, коли військові патрульні літаки рф 2024 року порушили її повітряний простір, Сили оборони вперше застосували сигнальні ракети для попередження. 

Останні російські провокації щодо Заходу

У 2022 році в польському селі Пшеводув упала ракета, через що загинули дві людини. 

Спершу польське МЗС повідомило, що це ракета російського виробництва, але після консультацій із міжнародними партнерами в Польщі заявили, що не мають доказів того, що ракету запустила рф.

Зрештою у 2024 році польські медіа писали, що розслідування призупинили через «відсутність співпраці з боку України». Однак на Заході тоді наголошували: навіть якщо це українська ракета від системи ППО, відповідальною за це все одно є росія, оскільки саме вона продовжує війну.

У НАТО тоді обговорювали активацію статті 4 Альянсу, яка каже, що будь-яка країна НАТО може вимагати консультацій із союзниками, якщо вважає, що її безпеці чи території загрожує небезпека. Та тоді Польща заявила, що цього «не знадобиться». 

А через три роки, 10 вересня 2025-го, до Польщі залетіли 19 російських дронів. Таку значну кількість поляки зафіксували вперше, крім того, наголосили, що це перший випадок, коли дрони залетіли не з України, а з Білорусі. Тому цього не можна виправдати «випадковістю або роботою РЕБ».

Ось тоді Польща й повернулась до статті 4 НАТО, і закликала Альянс активувати її, що він і зробив. До того ж союзники, реагуючи на серйозність ситуації, оголосили про операцію «Східний вартовий», а в ЄС обговорюють створення «стіни дронів» уздовж східного кордону. 

Операцію «Східний вартовий» ініціювали для посилення оборони східного флангу Європи. Для її старту Польща дозволила військам НАТО перебувати на території своєї країни. А ось переговори про створення «стіни дронів» почнуться лише 26 вересня.

Та росії це не зупиняє. Через тиждень після старту «Східного вартового» винищувачі рф на 12 хвилин залетіли в повітряний простір Естонії. Після цього країна теж просила НАТО застосувати статтю 4. 

В Естонії зазначали, що росія вже чотири рази порушила повітряний простір країни цьогоріч, «що само собою є неприйнятним», але вторгнення трьох винищувачів назвали «безпрецедентно зухвалим».

Тим часом росія, яка роками не змінює відповіді, знову сказала, що її літаки нічиїх кордонів не порушували.

Чому Естонія не діяла за прикладом Туреччини у 2015 році?

Після того як інформація про російські винищувачі з’явилась у публічному просторі, користувачі соцмереж почали дискутувати щодо того, чому Естонія не збила літаки рф, як це зробила Туреччина 2015 року. 

Приклад Туреччини згадала й міністерка національної оборони Литви. Президент Чехії висловив схожу позицію та заявив, що порушення повітряного простору є приводом для збиття літака. 

Нагадаємо, у листопаді 2015 року турецькі винищувачі F-16 збили російський бомбардувальник Су-24 поблизу сирійсько-турецького кордону.

У Туреччині заявляли, що російський літак проігнорував десять попереджень і тому військові були змушені атакувати Су-24 для захисту своїх кордонів. Після цього інциденту відносини між двома країнами тимчасово погіршились.

Це був перший випадок збиття російського військового літака збройними силами держави-члена НАТО після 1950-х. Як ми вже згадували, інші країни обмежувались супроводом літаків і нотою протесту.

«Порівнювати Естонію та Туреччину в плані військової потуги — це все одно, що порівнювати курячу відбивну й живу курку. Це абсолютно різні речі. Туреччина має не просто одну з найбільших армій у НАТО, але й армію, яка має постійний бойовий досвід», — розповів директор Інституту світової політики Євген Магда в коментарі hromadske.

Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський також підкреслив, що Туреччина у 2015-му перебувала в «більш бойовому стані», і відповідно могла собі дозволити діяти рішуче. Водночас Естонія, ймовірно, остерігається, що такі дії могли б негативно вплинути на її безпеку.

Желіховський вважає, якщо російські винищувачі знову порушать повітряний простір країн НАТО, то технічно Альянс міг би їх збити, але питання полягає в тому, чи вистачить політичної рішучості на це:

«Проблема в тому, що бракує політичної волі. І бракує з різних причин. Дехто не хоче загалом мати якихось проблем на своїй території, які може створити росія. Інші бояться, що це може породити прямий конфлікт тощо».

Чому не запросили 5 статтю НАТО?

У статті 4 йдеться про те, що будь-яка країна НАТО може вимагати консультацій із союзниками, якщо вважає, що її безпеці чи території загрожує небезпека.

Стаття 5 ж закріплює принцип колективної оборони: напад на одного союзника вважається нападом на всіх, і кожна країна зобов’язується допомогти — від політичної підтримки до застосування військової сили.

Тож, якщо Польща наполягає, що російські дрони залетіли до її країни умисно, а не випадково, то чи могла вона запросити в НАТО активувати саме 5 статтю? Станіслав Желіховський вважає, що теоретично могла б, але є нюанси.

«Ми так само повинні розуміти, що перед тим, як обговорювати такі важливі питання, відбуваються ще й обміни думками. Скажімо так… у кулуарному порядку або на двосторонній основі між державами-членами, між, наприклад, керівництвом Альянсу та окремими урядами. І якщо немає якоїсь згоди на те, щоб дійсно предметно можна було застосувати статтю 5, то вони й навряд чи будуть її застосовувати».

Євген Магда також зауважив, що «за нинішньої адміністрації (НАТО — ред.) надто високий був ризик запросити цю статтю й отримати відмову». 

На думку Желіховського, російські дрони над Польщею є актом агресії, а отже, мало б спрацювати положення щодо колективної оборони. «Але в НАТО, схоже, мають інші думки, — додає експерт. — Їм краще вдати, що вони вірять у те, що це випадок. Особливо якщо ми говоримо про США — там досі не мають чіткої позиції. Не всі країни Європи готові визнати, що росія це зробила умисно, хоча є і багато голосів, що це був умисел з боку москви. А втім, ніхто не хоче мати прямого конфлікту з ядерною державою». 

Окрім заклику ініціювати 4 статтю НАТО, Польща також закликала союзників «подумати» про перехоплення російських дронів над Україною. Але чи піде Альянс на такий крок?

Чи можуть союзники закрити небо над Україною?

Ідею про перехоплення дронів і ракет рф над Україною союзникам запропонував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. У росії не забарилися з відповіддю і заявили, що це, мовляв, означало б війну з Альянсом. 

Та чи дійсно НАТО може погодитися на таку пропозицію Сікорського? Експерти вважають, що це малоймовірно. Зокрема, Євген Магда зазначив, що така заява польського міністра «цілком вписується в його скептичний до росії підхід». 

«Заява хороша, для України вигідна, але, на жаль, втілення її в життя маловірогідне. Тому що, по-перше, у НАТО немає такого політичного рішення це робити. І, відповідно, розраховувати на щось подібне станом на сьогодні — це, на жаль, маловірогідно. Я б сказав, майже неможливо», — вважає експерт.

Станіслав Желіховський також сумнівається в тому, що Альянсу вистачить політичної волі, аби ухвалити таке рішення. Він каже, що, попри те, що вже більше країн підтримують збиття цілей над Україною, наразі «такі ідеї все ще залишаються ідеями». 

«Якщо тут потрібно буде ухвалювати рішення консенсусом у НАТО, якщо ми говоримо про НАТО, то навряд чи ми отримаємо єдність думок. Ось це проблема. Та й не факт, що і [президент США Дональд] Трамп підтримує таку ініціативу», — додав експерт.

Але якби таке рішення все ж ухвалили, це було б перевагою як для європейських країн-сусідів Україні, так і для самої України, зазначив Желіховський. Для НАТО це було б позитивно з погляду захисту свого неба, а для України — з погляду розвантаження ППО.

Такі рішення ухвалюються країнами-членами колегіально. Однак експерти допускають варіант, що одна країна теж може на двосторонній основі ухвалити рішення захищати українське небо, якщо вбачатиме в цьому необхідність.

Водночас Станіслав Желіховський зазначив, що невідомо, чи в такому разі НАТО активувало б 5 статтю Вашингтонського договору. 

Він зауважив, що європейські країни також могли б себе захистити, якби повною мірою посилили спроможності української ППО. Адже тоді російські цілі рідше долітали б і до самих союзників.

«Україна давно про це говорить, з перших днів повномасштабного вторгнення: посильте наше небо, борімося разом із цією загрозою. Але наші партери не повною мірою дослухалися до наших заяв, до нашої позиції, і тепер вони дедалі більше й більше стають жертвами тих дій, які здійснює російська федерація», — зазначив експерт.

Чи продовжить росія провокації на Заході та якою може бути реакція?

На думку Євгена Магди, польоти російських літаків і дронів над країнами НАТО мають кілька цілей. По-перше, це своєрідна «практика» для пілотів: вони можуть у реальних умовах звіряти карти з місцевістю й перевіряти, як працює протиповітряна оборона.

Крім військового виміру, ці польоти мають і політичний підтекст. москва демонструє силу, щоб тиснути на європейські країни й змусити їх поступитися в питанні підтримки України. 

«Питання не в тому, щоб завдати ракетно-бомбового удару по Європі. Питання в тому, щоб зробити психологічний тиск таким, щоб примусити європейські країни йти на поступки — змиритися з тим, що робить росія, припинити підтримку України тощо», — каже Євген.

Станіслав Желіховський також вважає, що такі маневри росія здійснює, щоб перевірити реакції Заходу: як політичні, так і технічні.

«Потрібно розуміти, що все-таки Альянс у багатьох аспектах уже застарів. Якщо ми говоримо саме про технічний (момент — ред.), Польща показала наявний приклад, демонструючи, що вона готова за дуже велику ціну збивати ті дрони, які навіть не мали цього бойового заряду в себе на борту», — каже експерт.

Водночас він зауважив, що з погляду технічної реакції є позитивне зрушення, оскільки Польща принаймні почала збивати російські дрони, а ось щодо політичної реакції Заходу — на думку експерта, вона надто слабка.

Станіслав Желіховський вважає, що росія порушуватиме повітряний простір НАТО, допоки триватиме повномасштабна агресія проти України, якщо не буде належної відповіді. Хоча він припускає: навіть після підписання угоди про припинення вогню, ніхто не знає, як діятиме рф.

А Євген Магда припускає, що такі агресивні дії росії проти НАТО можуть бути підготовкою до ширших дій. Він також вважає, що росіяни продовжуватимуть провокації, допоки не отримають відповіді:

«Вони діють рівно до того часу, доки вони не будуть отримувати відсічі. А коли вони будуть отримувати відсіч — на сьогодні це питання риторичне».