Два скандали. Америка повільно реагує на операцію «Мідас», бо фокусується на внутрішніх політичних проблемах

«Величезний корупційний скандал перетворюється на найбільшу кризу в Україні від моменту, коли російські танки прямували до Києва у 2022 році». Це початок статті у британському Economist. Новини й аналітику про операцію «Мідас» уже не можуть ігнорувати європейські уряди. Вони сприймають скандал як топновину та особистий, гострий політичний удар. 

Тим часом в Америці це радше схоже на бомбу уповільненої дії. Білий дім більше зосереджений на скандалі внутрішньому. Тому самому, через який ім’я президента Дональда Трампа дедалі частіше згадують у звʼязку з листуванням секс-злочинця Джеффрі Епштейна.

Як світ стежив за операцією «Мідас» 

Перші публікації про розслідування з’являлися повільно — переважно як новинні матеріали зі схожими заголовками із ключовими словами «український корупційний скандал», «100 мільйонів доларів», «близьке оточення Зеленського». На цій стадії особливо критичні коментарі лунали з Німеччини, яка раніше оголосила про збільшення допомоги Україні на три мільярди євро у 2026 році. Згодом почали виходити більш аналітичні матеріали з глибшими запитаннями як до українського президента, так і щодо майбутньої підтримки України Заходом, а також щодо впливу на перебіг російсько-української війни. 

Яскравим прикладом європейської реакції стала обкладинка британського видання Financial Times — «Мішки з грошима та золотий туалет: корупційна криза, що охопила уряд Зеленського». 

Інше впливове міжнародне видання, яке уважно читають у США, — Economist. Це видання винесло статтю про скандал на головну сторінку сайту. Підбиваючи підсумки нинішнього етапу скандалу, Economist пише:

«Пан Зеленський не має під рукою простих рішень. Антикорупційні слідчі та його уряд ішли до конфлікту принаймні від липня, коли було зроблено спробу обмежити повноваження цих органів. Тепер, коли розслідування стало публічним, деякі з обвинувачених можуть укласти угоди з владою, розкривши ще більше компрометувальної інформації. П'ятеро вже заарештовані, і їх може стати ще більше. Наступний етап розслідування може тривати до року, що не дасть президенту швидкого полегшення. Джерела, наближені до антикорупційних органів, кажуть, що вони приглядаються до величезного оборонного сектору країни. Це привертає увагу еліти. Дехто хоче повного перезавантаження уряду. Інші бачать у цьому можливість для президента звільнитися від чиновників, яких вони називають “баластом”, що тягне його вниз. “Для Зеленського настав судний день, — каже один високопоставлений чиновник. — Вибір не великий. Або він ампутує ногу, або інфекція пошириться по всьому тілу — і він помре”».

New York Times пише, що масштабне корупційне розслідування, яке сягає найближчого оточення Зеленського, загрожує підтримці як всередині країни, так і за її межами, а також «псує імідж величного лідера воєнного часу».

«Повільне розгортання справи поступово посилює тиск на українського президента, не розкриваючи, як далеко зайде розслідування», пише керівник київського бюро NYT Ендрю Крамер.

Журналіст згадує також про переслідування представників антикорупційної спільноти: обшуки та арешт провідного слідчого Руслана Магамедрасулова, який працював над цією справою, та арешт колишнього директора «Укренерго» Володимира Кудрицького. Видання цитує заяву останнього про те, що Зеленському «не подобаються люди, які з ним сперечаються або мають свої методи».

Politico пише, що Україна намагається обмежити збитки від гучного корупційного скандалу, а союзники збентежені. Авторка Вероніка Мелкозерова наголошує, що скандал трапився в момент, коли Україна закликає партнерів ЄС погодити кредит на відновлення розміром 140 мільярдів євро з конфіскованих російських активів. Києву потрібна фінансова допомога, щоб пережити, ймовірно, найсуворішу зиму, а союзники хочуть отримати відповіді.

Інша стаття Politico «Союзники ЄС вимагають відповідей від України» зазначає, що скандал розділив європейських партнерів. Частина вважає викриття доказом незалежності українських антикорупційних органів, інші хочуть конкретних гарантій, що подібне не повториться.

Один із європейських чиновників назвав корупцію, виявлену в ході розслідування, «огидною» і такою, що «не допоможе» репутації України.

Американці наводять різкість

Водночас реакції американських посадовців та публічних діячів з’являються дуже повільно, навіть від послідовних критиків допомоги Україні.

Сенатор-республіканець від штату Юта Майкл Лі написав у X: «Короткий огляд новин із головного місця у світі, куди направляються мільярди доларів американських платників податків», — і додав посилання на статтю New York Post «Корупційне розслідування сколихнуло воєнний уряд Зеленського».

Колишній радник Трампа та Венса, чия донька зараз є прессекретаркою Пентагону, Стів Кортес, підготував для «Української правди» статтю під назвою «Це шоу не може тривати далі: Америка не може довіряти Зеленському». У ній він каже, що «ці злочини ображають добрих громадян Сполучених Штатів, які були головними благодійниками України під час воєнного часу».

Меган Моббс, президентка Weatherman Foundation і донька спецпредставника США щодо України Кіта Келлоґа, написала: «Це жахливо. Іншого слова немає. Люди при владі побачили можливість там, де мав бути обов'язок». Вона наголосила, що такі скандали шкодять всій Україні: «Трагедія полягає в тому, що, коли світ плутає уряд із нацією, звичайні люди платять ціну».

Попри це, Моббс підкреслила: «Україна — це не одна людина (ідеться про Зеленського — ред.). Це мільйони людей, які відмовилися здатися».

Майкл Макфол, колишній посол США в росії, а нині старший науковий співробітник у Стенфордському університеті, написав: «Хотілося б, щоб у Сполучених Штатах були такі самі потужні та ефективні антикорупційні інституції та організації, як в Україні».

Офіційного коментаря Білого дому досі немає, і на цьому вже почали акцентувати консервативні медіа. Так Fox News у суботу, ще 15 листопада, звинуватили адміністрацію США в мовчанні: «Білий дім поки що мовчить щодо розслідування корупції в Україні на суму 100 мільйонів доларів».

Дональд Трамп та його адміністрація, безсумнівно, поінформовані про розвиток подій, але публічно коментувати їх не поспішають.

На чому зосереджені американські медіа: скандал довкола контактів Епштейна та Трампа 

Попри масштабність, український скандал поки що не потрапив на перші шпальти американських газет — значною мірою через насичену скандальну повістку в самих Сполучених Штатах.

За збігом обставин новий розвиток історії, що може скомпрометувати Дональда Трампа, почався саме наступного дня після появи «плівок Міндіча». У середу, 12 листопада, демократи, члени комітету Палати представників з питань нагляду та урядової реформи, оприлюднили електронні листи секс-злочинця Джеффрі Епштейна, де згадується чинний американський президент. Листи стосувалися контактів Епштейна з Трампом, його поінформованості про сексуальні злочини, а також зв’язків із російськими чиновниками. Адміністрація заявляє, що ці матеріали «нічого не доводять», а сам Трамп назвав їх «містифікацією».

І це при тому, що листи ще не були самими «файлами Епштейна», публікації яких давно вимагали у США. 

Тепер, після свіжого вчорашнього рішення Палати представників Конгресу (427 за й 1 проти) про оприлюднення цих документів, Америка стежить, чи це голосування підтримає Сенат і чи підпише сам Трамп. 

Якщо в Палаті представників більшість і так становлять демократи та сумнівів щодо результатів голосування особливих не було, то в Сенаті домінують республіканці. І для публікації «файлів Епштейна» треба, щоб це рішення підтримали не менш як 13 республіканських сенаторів.

Тепер медіа намагаються підрахувати, як проголосують республіканці. Їхні відносини з Трампом щодо «файлів Епштейна» — нестабільні. У 2021 році майбутній віцепрезидент, а тоді ще публічний діяч Джей Ді Венс писав: «Який інтерес уряду в тому, щоб приховувати клієнтів Епштейна?». Але після приходу Трампа до влади його адміністрація відмовлялася від публікації документів. Призначена ним генпрокурорка Пем Бонді обіцяла оприлюднити список клієнтів, але цього не зробила.

Минулотижнева публікація електронних листів уже спричинила конфлікт між Трампом і його союзницею — крайньоправою республіканкою та послідовною критикинею допомоги Україні Марджорі Тейлор Грін.

«Зрадила всю Республіканську партію, коли приєдналася до ліваків», — написав Трамп у Truth Social. За словами Грін, Трамп атакував її після того, як вона попросила оприлюднити документи: «Мабуть, саме це його розлютило. “Файли Епштейна”». Пізніше вона додала, що зв'язалася з приватними охоронцями, «оскільки гарячий шквал погроз на мою адресу підживлюється та підбурюється найвпливовішою людиною у світі».

Але гойдалки на цьому не завершилися. Трамп, котрий раніше називав записи Епштейна «містифікацією», тепер змінив свою думку і 16 листопада заявив, що тепер закликає республіканців Палати представників таки голосувати за оприлюднення файлів — «бо нам нема чого приховувати».  

Іншими ключовими темами американських медіа були 43-денний шатдаун і його наслідки, вибори мерів та губернаторів, а також перспективи війни з Венесуелою. 

Попри насиченість внутрішнього новинного порядку денного, масовані російські обстріли в ніч проти 14 листопада стали головною новиною ранку п’ятниці в американських ЗМІ. Тож тривалу паузу у хвилі публікацій про українську корупцію можна частково вважати авансом лояльного до України суспільства Сполучених Штатів. Проте, хоч і не  «на перших шпальтах газет», про український корупційний скандал будуть писати. І якщо європейські країни відреагували на нього швидко, то слабка реакція Вашингтона може виявитися бомбою уповільненої дії. 

Місцеві оглядачі наголошують: усе залежить від подальших дій Володимира Зеленського, від якого очікують відставок, повної співпраці зі слідством та максимальної підтримки антикорупційних органів.

Авторка: Катерина Лісунова, журналістка в США, медійниця Razom for Ukraine


Про перші реакції американців на «Міндічгейт» дивіться у випуску спільного подкасту hromadske та Razom for Ukraine «Американський акцент», який виходить що два тижні.