Лідер Ірану дав «зелене світло» на припинення вогню, передаючи записки — Axios

Про це пише Axios із посиланням на джерела.

Лише нещодавно британська газета Times із посиланням на дані розвідок повідомляла, що Моджтаба Хаменеї, що вижив після удару по резиденції, непритомним перебуває у лікарні іранського міста Кум.

Але співрозмовники Axios стверджують, що він «брав активну участь» у переговорному процесі 6-7 квітня. Через загрозу нападів з боку Ізраїлю, Хаменеї спілкувався переважно через кур'єрів, які передавали записки. Два співрозмовники видання назвали «проривом» благословення від Хаменеї для укладення угоди.

Як зазначається, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі також відіграв центральну роль — як у веденні переговорів, так і в тому, щоб підштовхнути командирів Корпусу вартових ісламської революції до укладення угоди.

Як відбувалися переговори?

За даними Axios, від ранку 6 квітня «дуже розлючений» спецпредставник президента США Стів Віткофф проводив телефонні розмови з посередниками, заявивши, що 10-пунктний план Ірану для припинення вогню є «катастрофою».

Це розпочало «хаотичний» день внесення поправок: пакистанські посередники узгоджували нові проєкти між Віткоффом та міністром закордонних справ Ірану Арагчі, а міністри закордонних справ Єгипту та Туреччини намагалися допомогти подолати розбіжності.

До вечора понеділка посередники отримали схвалення США на оновлену пропозицію щодо двотижневого припинення вогню. Після цього Хаменеї мав ухвалити рішення. За даними видання, Китай радив Ірану шукати вихід з конфлікту.

До ранку вівторка, 7 квітня, було зрозуміло, що є прогрес у переговорах, але це не завадило Трампу зробити заяву, що «ціла цивілізація загине вночі», якщо Іран не піде на поступки. Тоді деякі американські медіа повідомили, що Іран у відповідь припиняє переговори. Але джерела Axios кажуть, що навпаки був «певний імпульс».

Віцепрезидент США Венс у цей час працював на телефоні з Угорщини, маючи справу переважно з пакистанцями. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу протягом дня часто контактував з Трампом та його командою, хоча ізраїльтяни дедалі більше непокоїлися тим, що втратили контроль над процесом.

Близько полудня 7 квітня склалося загальне розуміння того, що сторони сходяться на двотижневому припиненні вогню. Тоді прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, як посередник, опублікував у соцмережах звернення із проханням до США продовжити «крайній термін» для укладення угоди на два тижні та до Ірану — відкрити Ормузьку протоку на цей період «як жест доброї волі».

Після цього Трамп одразу почав отримувати дзвінки й повідомлення від союзників і довірених людей, які закликали його відхилити це рішення, але він все ж погодив його. Американські війська отримали наказ опустити зброю через 15 хвилин після допису Трампа.

Незадовго до публікації своєї відповіді Трамп поговорив з Нетаньягу, щоб отримати від нього зобов’язання дотримуватися режиму припинення вогню. За даними Axios, Нетаньягу отримав гарантії того, що США під час подальших переговорів про мир наполягатимуть, щоб Іран відмовився від свого ядерного матеріалу, припинив збагачення урану та відмовився від погроз використання балістичних ракет.

Публічно офіс прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу опублікував заяву, у якій привітав припинення вогню між США та Іраном, водночас наголошуючи, що воно не поширюється на Ліван, попри заяви пакистанців.