Мирні переговори після 9-місячної паузи. З чим українська делегація повертається з ОАЕ?
Після 9-місячної паузи делегації України, США та росії знову зустрілися на переговорах про мир. Цього разу в столиці ОАЕ, Абу-Дабі. Долучилися до них і представники Європи та НАТО, хоча вони в основних зустрічах участі не брали — делегації зі США та України з ними зустрічалися окремо. Настрій у всіх був «робочий», розповіли джерела hromadske. Та чи наблизили ці два дні зустрічей Україну до миру — ми запитали в експертів.
Обмін полоненими
«Головний результат — вдалося досягти домовленості про великий обмін полоненими. Зараз працюємо над узгодженням деталей та практичною реалізацією», — сказав за підсумками зустрічей Голова служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який і очолив українську делегацію. Ідеться про обмін 1000 на 1000, чи навіть 1500 на 1500.
Остаточні цифри пообіцяв називати Джаред Кушнер — один зі спецпредставників президента США, які брали участь у переговорах в ОАЕ, а надалі проведуть двосторонні зустрічі з президентами України та росії.
«Одним із позитивних моментів є те, що ми домовилися про найбільше гуманітарне звільнення ув’язнених, і завтра ми остаточно узгодимо їх кількість», — сказав Кушнер.
Член російської делегації, представник Головного управління Генштабу рф Олександр Зорін повідомив, що обмін полоненими між Україною та росією може відбутися протягом найближчих двох-трьох тижнів (приблизно до початку грудня).
Експерти, з якими поспілкувалося hromadske, називають це єдиним успіхом цих переговорів.
«Це гідна гуманітарна мета. Тож добре, що ці переговори відбулися. Але щодо великого питання досягнення реального прогресу до мирного врегулювання прогресу не було. Нам невідомо про жоден конкретний крок до миру з обох сторін», — сказав колишній посол США в Україні Джон Гербст.
З ним погоджується й політичний оглядач Денис Казанський, який був одним із представників України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України у 2020 році.
«Єдиний позитив, щоб не сказати, що зовсім все погано, — домовилися, здається, про обмін полоненими. Тільки заради цього варто було проводити цю зустріч. Вона не була абсолютно беззмістовною. Але щодо якихось реальних домовленостей, зрозуміло, що ні», — каже Денис Казанський.
Територіальне питання
Під час переговорів, як написало видання Telegraph із посиланням на джерело, США запропонували змінити адміністративні кордони Луганської й Донецької областей. Американський план передбачав можливість формально визнати за москвою контроль над Донбасом без передачі росії міст, які залишаються під контролем Києва. Але українська сторона таку ідею відкинула.
Кушнер визнав, що територіальне питання буде найважчим, і додав, що без його розв’язання неможливо говорити про післявоєнний устрій. Голова російської делегації Володимир Мединський на питання журналістів про території відповів, що «росія свого не віддасть».
З позитивних моментів: американці визнали, що росія надає неправдиві дані щодо окупованих українських земель. Під час переговорів росіяни казали, що вже контролюють половину підконтрольного Україні Донбасу. Про це Зеленський сказав на пресконференції.
«Це були військові офіцери, російська розвідка, і вони серйозно про це говорили. Наша команда сказала їм: “Ми не розуміємо, як ви взагалі можете говорити такі речі. У нас є відеозаписи, знімки та інші докази того, що ці території під нашим контролем”», — сказав президент.
Хоча Казанський не вважає це великим позитивом: «Як ти можеш не погоджуватися з реальністю, якщо до Святогірська 30 кілометрів, а путін каже, що він його контролює? Як з цим можна не погодитися? Але як це нас наближає до припинення вогню та до миру? Ніяк, абсолютно. Ну, погодилися американці. Вкотре всі визнали, що путін бреше, і нічого».
З Європою… але за дверима
Європейці в Абу-Дабі теж були присутні. Але з російською делегацією вони не перетиналися. Спершу українська команда й американські посланці зустрілися з представниками Сполученого Королівства, Франції, Німеччини, Італії, а також НАТО та Єврокомісії, а потім вже була тристороння зустріч Україна — США — росія. російська делегація від зустрічей з європейцями відмовилася.
Мединський пояснив це так: «москва не розуміє, в якому статусі європейці тут перебувають, і не отримувала від них жодних конкретних пропозицій».
Як каже Джон Гербст, «позиція москви така: Європа не бере участі в переговорах, але [росія] не хоче дратувати Трампа, тому вони готові йти на компроміс у процесі. Ми знаємо, що путін не хоче, щоб війна закінчувалася. Він думає, що ще може перемогти. Він дуже радий, що за останні п’ять тижнів Трамп дав йому значні поступки: це та угода щодо дизелю, скасування санкцій за законом Ліндсі Грема, припинення роботи на певний час Starlink для України. І путін хоче, щоб це тривало. Саме тому він погодився на ці переговори в Абу-Дабі».
Кушнер наполягав, що Європа мусить бути за столом переговорів, і пообіцяв обговорити це питання під час поїздки в Москву.
Утім станом на зараз від «об'єднаної» Європи немає одного конкретного представника. Італійська прем'єрка Джорджа Мелоні наполягала на тому, що варто визначити одну людину, це питання лідери обговорюватимуть на саміті в Дубліні 13 листопада.
Медіа час від часу пишуть про Антоніу Кошту, голову Європейської ради. Низка лідерів називала його «органічним представником» інтересів ЄС. Зеленський же не став ділитися думками, кого бачить в цій ролі:
«Я справді зараз не готовий поділитися цими думками, які я маю. Так, ми знаємо одне одного, у Європі є багато сильних лідерів у широкому погляді на Європу, я маю на увазі це в ЄС і поза ЄС. Моя позиція: спочатку, звичайно, нам потрібні американці, а потім ми хотіли б залучити Європу. Тому що війна — в Європі, ось чому місце Європи надзвичайно важливе».
Володимир Єльченко, колишній посол України в США, наполягає, що «справжні переговори можуть початися лише після припинення вогню, а не навпаки. На сьогодні це має вигляд лише затягування часу росіянами за допомогою недолугої політики нинішньої адміністрації Трампа».
Для того щоб змусити росіян до припинення війни та початку реальних переговорів, на його думку, потрібен додатковий тиск Заходу. А це:
- тотальна торговельна блокада росії;
- міжнародна ізоляція (візи, транспортне сполучення);
- надання Україні зброї, здатної підірвати можливості росії знищувати Україну;
- закриття країнами НАТО неба над Україною (безпольотна зона);
- ініціювання в ООН дискусії про безпідставність членства росії в ООН як продовжувача СРСР, включаючи постійне членство в Раді Безпеки, і невизнання повноважень російської делегації.
російська делегація — як лакмусовий папірець
«Якщо ви чуєте, що делегацію очолює Мединський, далі можете просто не витрачати час і не слідкувати за новинами», — каже Дмитро Казанський.
Володимир Мединський — помічник президента рф, колишній міністр культури рф, якого називають ідеологом російського фашизму (рашизму). У своїх книгах та публічних виступах Мединський послідовно просуває тезу, що Україна — це «штучне утворення», а українці не є окремим народом. Прагнення українців до незалежності він називає «зрадою» та «націоналізмом». Але це фігура, яка фактично ні на що не впливає.
«Коли я побачив, що Мединський очолить російську делегацію, я публічно заявив, що це ознака того, що росіяни не планують досягати жодного прогресу. І я вважаю, що цей аналіз був правильним», — каже колишній посол США в Україні Джон Гербст.
Однак, дипломат був здивований новиною, що у складі делегації рф також будуть представники ФСБ і ГРУ. Він додав, що історія вже знає випадки, коли голова російської делегації не є ключовою фігурою. «Ушаков був там, а він має набагато більший вплив, ніж Мединський. Однак у переговорах не було нічого публічно відомо, що свідчило б про будь-який крок росії до реального компромісу для встановлення миру».
Примітно, що серед російських представників був і Дмитро Мінаєв, керівник департаменту контррозвідувальних операцій (ДКРО). Його пов’язують зі спробою вбивства керівника Офісу президента Кирила Буданова — учасника переговорів від України.
Причини включення Мінаєва до делегації достеменно не відомі. Але якщо це був крок залякування, то навряд чи він вдався:
«Знаючи Буданова, я не думаю, що це вдалося. Але я знаю одне: якщо Україна включить до делегації когось, наприклад, відомого тим, хто стоїть за операцією “Павутина”, або когось, хто знищував російських воєнних злочинців у росії, росіяни назвали б це провокацією», — каже Гербст.
Денис Казанський же додає: «Я думаю, що він (Буданов — ред.) давно вже знає про плани росії на його адресу, і навряд чи це його може якось залякати».
Під час дводенної зустрічі Кирило Буданов перетнувся віч-на-віч з Мінаєвим. Про це пише французьке видання Le Monde.
Серед питань, які мали обговорюватися в Абу-Дабі, була й можливість зустрічі на рівні президентів. Про це за підсумками першого дня переговорів сказав Зеленський. Однак після другого дня жодних публічних оголошень про це не було.
12 листопада спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушать до Москви, де зустрінуться з володимиром путіним. А вже після цього зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.