Ексгумації жертв Волинської трагедії в Польщі мають більш політичне забарвлення, ніж історичне — політолог
Політолог Ігор Чаленко вважає, що, попри проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Польщі та Україні, риторика польської влади щодо Волинської трагедії не змінюється, а в польському Сеймі це питання є більш політичним, ніж історичним.
Про це hromadske розповів політолог, голова Центру аналізу та стратегій та член Національної ліги центристів Ігор Чаленко.
Президент Польщі Кароль Навроцький уже не раз заявляв, що виступає проти євроінтеграції України, допоки Київ не розв’яже питання Волинської трагедії.
Ігор Чаленко вважає, що проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Польщі та Україні мало б стати підставою для зміни позиції президентської вертикалі в Польщі, оскільки українська сторона вже зробила багато для просування ексгумаційного процесу. Але наразі риторика польської влади не змінюється. Також політолог вказує на те, що серед членів польського Сейму питання Волинської трагедії є політичним інструментом для утримання електорату.
«Уся проблема в тому, що, попри ці події, риторика з боку польської влади, зокрема нового президента Кароля Навроцького, у питанні Волинської трагедії не змінюється. Так само як і не змінюється тема пропагандистської діяльності в польському Сеймі. Що показує вторинність знаходження історичної правди та вшанування жертв з обох боків, а первинним стає політична діяльність і намагання набрати собі політичних балів і утримати вплив у своїй електоральній ніші», — вважає Ігор Чаленко.
Політолог нагадав, що погіршення відносин країн щодо волинського питання відбулося, коли у 2020 році на братській могилі УПА на горі Монастир На меморіальній плиті був напис «Полягли за вільну Україну» і вказано імена, прізвища та роки народження всіх 62 загиблих.з плити забрали напис з іменами та прізвищами загиблих українців, а встановили На плиті викарбувано напис польською та українською мовами: «Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у монастирських лісах в ніч з 2 на 3 березня 1945 року».табличку без імен. На його думку, це стало передумовами для тимчасового призупинення переговорів щодо ексгумації.
Він зазначає, що деескалація в питанні Волинської трагедії вже відбувається саме завдяки тому, що вдалося почати ексгумації. На його думку, зараз країнам необхідно сконцентруватися на сучасних викликах та збереженні незалежності обох країн.
«Необхідно перейти до політики, яка полягає у принципі “пробачаю і прошу вибачення”, і все ж таки працювати над нинішніми проблемами, від яких реально залежить не просто майбутнє наших держав, але й збереження незалежності України та збереження незалежності Польщі», — додає Ігор Чаленко.
Більше про українсько-польські експедиції
Українська і польська сторони обмінялися списками населених пунктів, де проводитимуть ексгумаційні роботи з пошуку жертв Другої світової війни.
Поляки хочуть провести дослідження у 13 місцях на території України, а українці — у чотирьох. Уже завершені пошуково-ексгумаційні роботи в селі Садове (раніше Пужники) на Тернопільщині періоду 1945 року.
На початку вересня у Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. У 1939 році там від німецької армії полягли десятки військовослужбовців Війська Польського.
Українська експедиція 30 вересня почала пошуково-ексгумаційні роботи посеред лісу в Карпатах у селі Юречкова Підкарпатського воєводства.