Чи буде де ремонтувати паровози? Депо «Сновськ» під загрозою знищення

Протягом 4 та 5 червня 2026 року російські ударні безпілотники атакували місто Сновськ на Чернігівщині. Серед інших об’єктів уразили локомотивне депо «Сновськ» — одне з найстаріших в Україні та єдине, що може проводити комплексний ремонт і обслуговування паровозів.

Постраждала територія підприємства та основні будівлі, у яких ремонтували локомотиви. Останнім часом Сновська громада зазнає дедалі більшого терору з боку росії, оскільки розташована дуже близько до кордону. Сирени повітряної тривоги лунають кожного дня, а над містом та селами вдень і вночі літають російські ударні безпілотники.

Яка історія депо «Сновськ»?

Депо було збудоване 1873 року на ділянці Лібаво-Роменської залізниці, яка з’єднала станції Бахмач та Мінськ. Завдяки будівництву залізниці невелике поселення перетворилося на ціле містечко залізничників — станцію Сновська. Довкола транспортної артерії почали розбудовувати міську інфраструктуру: відкрили першу електростанцію, школу для дітей залізничників, залізничне вище училище та школу машиністів. 

Наприкінці ХІХ століття в депо та на станції Сновська працювало близько третини населення містечка. З 1928 року почав діяти культурний осередок — клуб залізничників, який зберігся до сьогодні як пам’ятка дерев’яної архітектури. Протягом першої половини XX століття перебудували та створили нові виробничі цехи. 

За всю історію існування депо не припиняло працювати, попри різні труднощі. Крізь станцію пройшло чимало вантажних та пасажирських перевезень. Депо «Сновськ» є окрасою та серцем міста. До 2014 року можна було вільно потрапити на територію, прогулятись доріжками та помилуватися виробами місцевих працівників, зайти всередину одного з приміщень, де під скляним дахом розмістився зимовий сад, відвідати музей депо. Зазвичай учні загальноосвітніх шкіл декілька разів на рік мали походи на екскурсії до стін локомотивного депо. Сюди ж приходили по гарні кадри для фотосесій.

Чим унікальне депо «Сновськ»?

Депо «Сновськ» — одне з найстаріших в Україні та єдине, що може проводити комплексне обслуговування парових локомотивів завдяки наявності всієї необхідної інфраструктури. Воно побудоване у вигляді віяла. Таке враження складається, якщо поглянути на нього з висоти. А все через особливості його конструкції. Приміщення для ремонтних робіт зроблені у вигляді стійл, від яких радіально відходять колії, що нагадують промені. У центрі розміщено спеціальний поворотний механізм, завдяки якому локомотиви та вагони потрапляють до потрібного боксу, де проводяться ремонтні роботи. Така конструкція дає змогу значно економити місце, оскільки не потрібно великої кількості колій та перевідних стрілок.

Протягом XX століття відбулася розбудова всієї необхідної інфраструктури депо. Працівники проводили обслуговування паровозів, а з 1960-х років — тепловозів. Професія залізничника не рідко передавалась у спадок серед жителів міста Сновськ, а разом із тим і навички з ремонту паровозів. Завдяки наявності всіх необхідних умов у стінах локомотивного депо «Сновськ» проводилось обслуговування паровозів (тих небагатьох з них, що збереглися до наших часів).

Може здатись, що для інших великих міст із розвиненою залізничною інфраструктурою це депо не має особливого значення. Однак саме зусиллями працівників депо «Сновськ» було повернуто із небуття паровоз серії Л-4600, який кияни могли бачити в грудні на святкові дні, коли організовувалися поїздки ретропоїздом довкола столиці у 2019 році. А згодом його замінив інший паровоз — Ер-799-18, який також був відновлений у цьому депо. Так, Київ отримав ще один туристичний «магніт». Також у Києві є й інші паровози, що мають приписку до депо «Сновськ» та були відновлені його працівниками.

Перед початком повномасштабного вторгнення росії до України до депо «Сновськ» на ремонт прибув вузькоколійний паровоз Гр-336, що відкривав поїздки Київською дитячою залізницею. Уже у 2022 році його відремонтували та перевезли назад до Києва, де його можна побачити під час святкових поїздок.

Після деокупації Чернігівщини у квітні 2022 року депо продовжило свою роботу. У 2023 році залізничники реанімували вузькоколійний паровоз серії 159 №4-95, який був виготовлений 1938 року, довго працював на Прикарпатті, а з 2005 року був на постаменті в Чернівцях. Тепер цей паровоз є найстарішим справним локомотивом на паровій тязі в Україні, побачити який можна на Гайворонській вузькоколійці.

У 2024 році ще один локомотив із Гайворонської вузькоколійної залізниці був на ремонті в Сновську. Це паровоз Гр-280, випущений у 1950 році. Після відновлення він знову повернувся до Гайворона та возить туристів на ретротурах.

На території депо «Сновськ» розташовані паровози різних серій, що не працюють. Деякі з них були подаровані іншим містам. Паровоз серії Ер-790-24 був подарований місту Фастів та зараз є частиною Музею-вагона Акту злуки УНР і ЗУНР. Про його належність до депо «Сновськ» можна довідатись із напису на кабіні машиніста. Інший паровоз серії Ер-791-40 було подаровано місту Путивль. А паровоз серії Ер-799-13, що раніше перебував у Сновську, тепер є частиною Меморіального комплексу пам’яті героїв Крут.

Пам’ятний знак станція КрутиСергій Венцеславський / Wikimedia

З огляду на таку особливість депо «Сновськ», ретросектор «Укрзалізниці» закріпив за ним статус опорного підприємства з ремонту та обслуговування паровозів, а також планував створити на його базі музей ретротехніки. Але до втілення цього плану справа так і не дійшла. Натомість зараз територія депо перебуває під ураженням російських ударних безпілотників, руйнуються будівлі, у стінах яких відновлюють парові локомотиви.

У лютому 2026 року російський безпілотник пошкодив два паровози, що були на території депо. А вже 4 та 5 червня 2026 року росіяни вдарили безпілотниками по депо, завдавши руйнувань історичній пам’ятці української залізниці. Унікальні приміщення та цінне обладнання перебувають під загрозою знищення, а разом з ними й та невелика кількість паровозів, що залишилася на території депо «Сновськ». У такий спосіб росія продовжує нищити нашу історико-культурну спадщину.


Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.