У МВС розповіли, як проводили ДНК-експертизу у справі Назара Далецького, який вважався загиблим, але повернувся з полону

Про це розповів заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко в коментарі «Цензор. НЕТ». 

За словами Тимченка, військовослужбовець Назар Далецький зник безвісти під час виконання бойового завдання на сході України у травні 2022 року. Інформацію про перебування військового в полоні на той момент офіційно не підтвердили. 

Того ж місяця в матері Далецького відібрали біологічні матеріали для виведення її ДНК-профілю. 

«У подібних ситуаціях не виняток, на жаль, що тіла повертаються в результаті репатріацій або їх можуть доставити безпосередньо з лінії бойового зіткнення. ДНК-дослідження цих тіл теж проводиться, а потім їхні результати порівнюють з даними, які є в цьому реєстрі», — зазначив Леонід Тимченко. 

Восени розпочався Слобожанський контрнаступ ЗСУ, і після нього слідчим із різних правоохоронних органів довелося розслідувати масові вбивства цивільного населення російськими військовими на деокупованих територіях. Одним зі злочинів став розстріл колони цивільного автотранспорту 30 вересня 2022 року на автодорозі між селищем Куп’янськ-Вузловий та селом Курилівка, розповіли у Харківській обласній прокуратурі.  

Експерти відбирали рештки невстановлених тіл, а їхню експертизу призначали до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (НДЕКЦ). 

Як проходила експертиза?

У січні 2023 року, як зазначив заступник міністра, один із біологічних зразків із розстріляного авто показав високу ймовірність спорідненості з ДНК-профілем матері Назара Далецького. У МВС кажуть, що збіг становив 99,99987%.

«Це математична формула, яка вирахувала саме такий відсоток спорідненості. Це процес, який не відбувається на розсуд експерта», — сказав Тимченко. 

Експерт Харківського НДЕКЦ дійшов висновку, що Далецька може бути матір’ю особи, чиї кісткові рештки дослідили. Він також рекомендував призначити додаткову експертизу. Але Тимченко сказав, що цього не зробили. 

У НДЕКЦ кажуть, що раніше не стикалися з подібним збігом ДНК-профілів чужих один одному людей. Хоч і не виключають, що таке можливо. 

«Як розповідали нам старші фахівці, такий збіг буває раз на мільйон випадків», — пояснює завідувачка відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС Вікторія Іонова.

За її словами, для ідентифікації тіла нині використовують не менше двох ДНК-методів. Тобто важливо встановити декількох родичів або одного родича за двома методами. 

«На той момент такої можливості у нас не було. Ми працювали з тим, що нам надавав слідчий. Але ми розуміли, що слідчий ознайомлений з листом, який надав Електронний реєстр геномної інформації людини з рекомендацією, тому ми поклалися на його розсуд», — каже Вікторія Іонова.

Прокурор призначив ще одну експертизу в цій справі. Експерти НДЕКЦ встановили ДНК-профіль доньки Назара і направили у реєстр. Але цього разу збігу не було. Іонова каже, що висновки передали ініціатору проведення експертизи на його розсуд.

У МВС зазначають, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою згідно з чинним законодавством. 

Нагадаємо, мама Далецького «поховала сина» у Великому Дорошеві на Львівщині 25 вересня 2023 року. 

Втім, в липні 2025 року інший оборонець, якого звільнили з полону, повідомив, що Назар — живий і перебуває в полоні. У серпні цю інформацію підтвердив ще один військовий, у жовтні — третій.

У жовтні 2025 року прокуратура, за даними «Цензор.НЕТ»,  допитала двох військовослужбовців ЗСУ, які перебували в полоні разом з Далецьким протягом 2022-2024 років. За їхніми словами, будь-яких тілесних ушкоджень та поранень у Далецького не було. 

А 5 лютого військовослужбовець повернувся з російського полону. За кілька днів після цього тіло невідомого військового, якого вважали Назаром Далецьким, ексгумували.

Експерт, що проводив молекулярно-генетичну експертизу, сказав прокуратурі, що міг статися збій реагентів. У Харківському НДЕКЦ МВС заперечують таку ймовірність у коментарі виданню, оскільки під час проведення експертизи паралельно досліджується «контрольна ДНК». Вона дозволяє перевірити працездатність обладнання та реактивів.

«В принципі усі методичні рекомендації виконувались, усе, що потрібно було робити, ми робили. Але молекулярно-генетична експертиза не дає стовідсотковий збіг. Про що це каже? Що така експертиза, як і будь-яка інша, підлягає оцінюванню», — розповів у коментарі виданню директор Харківського НДЕКЦ МВС Ігор Давиденко.

Що далі?

Леонід Тимченко запевнив, що після інциденту з Назаром Далецьким, вивчаються висновки усіх експертних установ, по яких було зроблено дослідження лише одним методом або тільки по одному родичу. В МВС розмірковують над змінами в чинних нормативно-правових актах — щоб стало обов’язковим до виконання те, що раніше було лише рекомендацією проведення ще однієї експертизи близького родича і врахування її результатів. 

Заступник міністра каже, що юридично ніхто з експертів не припустився помилки у випадку з Назарієм Далецьким. Так само, слідчі, коли вони мали на руках дослідження і висновок щодо збігу в 99,99987%, мали право взяти його до уваги й ухвалити рішення. А на рекомендацію експертів з юридичного погляду вони мали право не звернути увагу, бо вона не є обов’язковою для виконання.

Також ухвалили рішення, що надалі в експертних установах системи МВС дослідження проводитимуться щонайменше за двома методами або із дослідженням ДНК-профілів двох родичів.