На майдані Незалежності провели Загальнонаціональну хвилину мовчання

На майдані Незалежності відбулася центральна акція до Загальнонаціональної хвилини мовчання, на честь вшанування памʼяті про полеглих військових.

Про це повідомила кореспондентка hromadske.

29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників і захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність держави. Дата пов’язана з Іловайською трагедією 2014 року, коли російські війська впритул розстріляли колони українських бійців у так званому «зеленому коридорі» під час виходу з оточення, попри гарантовану безпеку.

Цього дня українці згадують усіх військових, які віддали свої життя, захищаючи країну.

Попри звуки вибухів через російську дронову атаку на тлі, небайдужі вийшли на акцію в центрі Києва, аби вшанувати полеглих. Долучилися родини загиблих, військові, ветерани, представник громадських організацій, волонтери та інші.

Оркестр Збройних сил виконав гімн України, після чого відбувалася хвилина мовчання. Учасники акції вийшли з плакатами: «Людина живе, доки про неї пам’ятають», «Хвилина тиші за тими, кого ми не маємо права забути».

ГО «Вшануй», яка ініціювала акцію, закликала розділити цю хвилину пам’яті там, де ви перебуваєте  — у своєму місті, на роботі, в університеті, у транспорті чи вдома.

Після акції організатори рушили на вінкування у книгарні «Сенс» на Хрещатику — плетіння вінків із живих квітів замість пластикових на честь полеглих захисників.

«Коли ми втрачаємо найдорожчих нам людей, то часто лишаємось самі. Тому, мені здається, це такий один невеличкий прояв спільності, яку ми могли зробити для всіх, хто втратив. І для війська зокрема, бо мені здається, їм теж важливо розуміти, що про них пам’ятають. [Хвилина мовчання] — це такий невеличкий, дуже простий у виконанні ритуал, який здатен скріпити суспільство, об'єднати його. Як би пафосно це не звучало, але мені це про той момент єдності, коли не важливо, де ти, що ти робиш, але в цю хвилину ти спиняєшся для того, щоб згадати наших людей. І це такий собі маркер того, що ми всі є в одній країні, ми досі боремось і досі воюємо», — сказала Катерина Доценко, співзасновниця ГО «Вшануй».

Христина, дружина полеглого військового, каже, що такі акції дозволяють «бути разом у моменті»: «Мого чоловіка немає 2,5 роки, я досі не можу повірити. Вважаю, що такі спільні зустрічі, хвилини пам’яті — це важливо, бо ми маємо пам’ятати всіх, хто жертвував своїм часом, здоров’ям».

Авторка: Вероніка Філозоф.