Від папірців до «цифри». Як технології покращують життя у містах України

Ще 2013 року у Львові відбувся перший cashless музичний фестиваль — завдяки компанії Mastercard розрахунки на території головної сцени відбувалися без використання готівки. Відтоді компанія не припиняє впроваджувати в Україні smart city рішення у різних сферах суспільного життя, аби кожен українець міг швидко, безпечно й комфортно сплачувати за необхідні сервіси та послуги. Компанія, зокрема, спільно з партнерами долучилася до запуску системи безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті Києва та інших міст, впроваджувала безконтактну оплату в різноманітних місцях дозвілля, підтримала проведення десятків cashless фестивалів та разом з «Укрзалізницею» презентувала застосунок, що дозволяє придбати квитки за пару кліків. 

hromadske у партнерстві з Mastercard розповідає, як цифровізація послуг і безготівкові оплати покращують повсякденне життя українців та які переваги вони отримують із переходом у «цифру».

Еволюція оплат у київському метро: від талонів до безконтактних оплат

Київський метрополітен працює з листопада 1960 року і відтоді система оплати проїзду неодноразово змінювалася. Спочатку пасажири користувалися талонами, які купували в касах, згодом у метро встановили автоматичні контрольні пункти (АКП) для приймання монет, а також впровадили перші проїзні (з картону), які діяли до 1990-х.

Вже після набуття Україною незалежності в метро ввели в обіг жетони: спочатку металеві, потім — пластикові. Також з'явилися проїзні квитки з магнітною стрічкою, або, як їх називали пасажири, «магнітки». 

У 2005-му київський метрополітен увів у використання безконтактну картку, яка замінила всі проїзні квитки, а вже через два роки витіснила «магнітки». У 2012 році з’явився новий засіб оплати проїзду — пільгова «Картка киянина». 

У 2015-му завдяки Mastercard у метро з’явилася можливість оплатити проїзд безпосередньо на турнікеті за допомогою безконтактної банківської картки. Київ став п'ятим містом у світі з такою опцією. 

У 2018 році на Всесвітній конференції розробників Google проєкт оплати проїзду в київському метрополітені визнали одним із найбільш прогресивних. 

«Ми впроваджуємо smart city проєкти всюди, де особливо важливі зручність та безпека. Це безготівкові оплати у громадському транспорті, місцях дозвілля — наприклад, у музеях, парках, спортивних комплексах, — пояснює менеджер із розвитку бізнесу Mastercard в Україні Ігор Панченко. — Проєкт із впровадженням безконтактних оплат у столичному метрополітені розпочав smart city історію в Україні. З того часу ми запустили понад 40 проєктів в абсолютно різних технологічних форматах. Від cashless на найбільших музичних фестивалях до оплати проїзду через QR-код чи Bluetooth-датчик».

У 2018-му в Києві започаткували єдиний транспортний електронний квиток — його носієм стала транспортна картка. Водночас закінчилася епоха жетонів: у 2020-му їх остаточно вивели з обігу та ввели замість них одноразові квитки з QR-кодами. А у 2021-му для оплати проїзду в київській підземці ввели транспортну картку «Київ Цифровий», яку можна поповнити через відповідний застосунок.

«Із впровадженням оплати проїзду банківською карткою в київському метрополітені оптимізували робочі процеси, — зазначає Людмила Ігнатьєва, керівниця центру роботи з пасажирами КП «Київський метрополітен». — Навантаження на каси набагато зменшилося, бо ми дали змогу пасажирам платити за проїзд самостійно — як у застосунку «Київ Цифровий», так і в програмно-технічних комплексах (ПТК) самообслуговування на кожній станції, скориставшись банківською карткою або ж просто платіжною карткою на турнікеті». 

Зараз оплатити проїзд у столичному метро можна кількома способами: 

• безконтактною банківською карткою або гаджетом з NFC;
• транспортною карткою; 
• придбаним паперовим QR-квитком; 
• QR-кодом, згенерованим у застосунку «Київ Цифровий»; 
• пільговою «Карткою киянина». 

Сьогодні київський метрополітен щоденно перевозить до 770 тисяч пасажирів у робочі дні та до 470 тисяч — у вихідні.

Найбільш поширеними засобами оплати проїзду є транспортна картка (38-40% пасажирів) та банківська картка (30-34%). При цьому у вихідні, каже Людмила Ігнатьєва, банківська картка навіть випереджає транспортну. Загалом, із моменту запуску рішення у київському метро у 2015 році, пасажири оплатили понад 386 млн поїздок безконтактними платіжними картками та NFC-гаджетами.

«Ми йдемо в ногу з майбутнім, переходимо на електронні засоби оплати. Пасажири починають розуміти, що це дуже ефективно, краще і швидше», — резюмує Людмила Ігнатьєва. 

«Безготівка» від Мукачева до Полтави

Після успішного кейсу з київським метрополітеном компанія Mastercard запустила у столиці ще низку smart city проєктів — від безготівкової оплати проїзду у київському фунікулері, до швидкісного трамвая та міської електрички. Вже під час повномасштабної війни, у жовтні 2022-го, КМДА за підтримки Mastercard та партнерів інтегрувала систему безготівкового розрахунку в наземному транспорті столиці. Відтоді сплачувати за проїзд пасажири можуть за допомогою банківської картки чи гаджета з NFC безпосередньо у транспорті. 

Водночас Mastercard не обмежується столицею та впроваджує smart city проєкти в інших містах України. Серед них — Одеса, Дніпро, Мукачево, Полтава, Івано-Франківськ, Запоріжжя і багато інших. 

«Ми розвиваємо технології оплати в багатьох містах, і невеликих зокрема. Наприклад, у Мукачеві ми запровадили безготівкову оплату проїзду в автобусах, — пояснює Ігор Панченко. — Я вважаю, що від таких smart city проєктів, які дарують зручність, безпеку та прозорість, виграють і місто, і користувачі». 

Полтава цифровізувалася вже напередодні початку повномасштабної війни. У лютому 2022-го за підтримки Mastercard запустили безготівкову оплату проїзду в комунальному транспорті Полтави. Пасажири міських тролейбусів та автобусів отримали змогу розраховуватися за проїзд на мобільному валідаторі за допомогою безконтактної банківської картки чи гаджета з NFC. 

Зараз розрахуватися безготівково можна в усьому комунальному транспорті міста (15 комунальних автобусів та близько 46 тролейбусів) та 146 приватних автобусах (80% від загальної кількості). Протягом наступних місяців планують обладнати відповідними пристроями й решту приватних автобусів. 

Упродовж чотирьох місяців 2024 року комунальними тролейбусами Полтави в середньому щоденно користувалися 53 тисячі пасажирів, автобусами — 7 тисяч. Майже кожен п’ятий із них оплачував проїзд безготівково.

Диджиталізація «Укрзалізниці»

Процес цифровізації послуг «Укрзалізниці» триває вже 10 років — саме тоді через сайт компанії почали продавати онлайн перші квитки. Загалом оцифрування послуг, підкреслюють у підприємстві, є пріоритетним завданням, бо це збільшує їхню доступність. 

«Справжній прорив у цифровізації послуг “Укрзалізниці” відбувся у 2021-2022 роках, — каже заступник директора Пасажирської компанії АТ «Укрзалізниця» Олександр Шевченко. — Тоді почали з'являтися чат-боти, застосунок, а також стали доступні онлайн ті послуги, які традиційно надавалися лише офлайн». 

Перший застосунок «Укрзалізниця» запустила кілька років тому, але у 2021-му його «згорнули», бо він не відповідав вимогам безпеки та технологій того часу. Поточний застосунок компанія розробила самотужки зусиллями своєї IT-команди за підтримки компанії Mastercard. 

«Mastercard — серйозний гравець на ринку з погляду диджитал-розвитку, партнер України в цифровізації, зокрема й на державному рівні, — пояснює Шевченко. — Наші цілі в цифровізації населення України та в бажанні надавати зручний сервіс зійшлися». 

Спочатку в «Укрзалізниці» дискутували щодо функцій, які мають бути в новому застосунку. Зрештою вирішили, що потрібно зробити «базу» — зручний інструмент, щоб українці мали змогу планувати подорожі. Застосунок розробляли пів року і запустили в серпні 2022-го. 

«Наша IT-команда серйозно заглибилася в цей процес, бо ми хотіли зробити не глевкий млинець, а так, щоб це одразу було зручно, — розповідає Олександр Шевченко. — Застосунок ми запустили вже з великою кількістю того функціоналу, який давав йому конкурентну перевагу: чіткі схеми всіх поїздів, сповіщення про рейс та колію прибуття або відправлення, онлайн-табло». 

Згодом застосунок отримав ще низку унікальних функцій, зокрема власну програму лояльності, оформлення квитків до жіночих та дитячих вагонів тощо. Також інтегровані сучасні платіжні рішення для здійснення швидких і безпечних безготівкових оплат. 

«Ми хотіли, щоби в застосунку “Укрзалізниці” були доступні всі найсучасніші платіжні методи — Apple Pay, Google Pay, щоби картку можна було зберегти безпечно, а не кожного разу вводити дані, щоби платіж можна було зробити одним кліком», — каже Ігор Панченко.

У 2023 році «Укрзалізниця» інтегрувала «Дію» у свій застосунок для верифікації акаунтів.

Окрім безпеки персональних даних, це також робить процес купівлі квитків на міжнародні рейси максимально прозорим та мінімізує потенційне шахрайство.

Із запуском застосунку «Укрзалізниці» вдалося краще вивчити свою авдиторію та налагодити безпосередню комунікацію з пасажирами. 

«Найперше, поява застосунку допомогла структурувати продажі й зрозуміти профіль нашого клієнта, який ми можемо використовувати при плануванні перевезень, — пояснює Шевченко. — По-друге, застосунок структурував фідбек від наших пасажирів. Ми маємо Net Promoter Score, індекс підтримки споживача.NPS, і чітко розуміємо, які бригади працюють краще. І це дає можливість правильно працювати з мотивацією персоналу».

Навесні 2024 року «Укрзалізниця» та Mastercard запустили у бета-режимі оновлений сайт для купівлі залізничних квитків, який побудований за допомогою сучасних дизайнерських та ІТ-рішень.

Перехід послуг в онлайн дозволив «Укрзалізниці» вивільняти та розвивати власні площі. Наприклад, на центральному вокзалі в Києві на місці колишніх кас з’явилася дитяча зона. 

На сьогодні вже 2,7 мільйона користувачів установили застосунок. Нині 43-44% від загального обсягу квитків купують саме через нього. Натомість усі онлайн-канали продажу зараз становлять 87-88%. 

«Зростання частки цифрових технологій відбулося насамперед завдяки запуску застосунку, — наголошує Олександр Шевченко. — 20 років тому людині необхідно було приїхати на вокзал, вистояти чергу в касу, взяти паперовий квиточок і з ним уже йти до поїзда. Тепер же людина заздалегідь знає, з якого перону і в який час їхатиме її потяг, може обирати з усього асортименту квитків безпосередньо у смартфоні. Ба більше, може обрати меню в дорогу, супутні послуги, замовити онлайн вагон-автомобілевоз, вокзального помічника для підняття багажу тощо».

«Укрзалізниця» разом із партнерами планує й надалі розвивати цифрові сервіси. Зокрема й для того, щоб мотивувати українців та українок, які поки що перебувають за кордоном, повертатися додому.

«Залізниця лишається ключовою транспортною артерією в країні. Обсяг перевезень є рекордним за останні роки, влітку 2024-го ми продавали понад 100 тисяч квитків на день. Вдячні партнерам, що вони так само наполегливо хочуть допрацьовувати й робити якісніший сервіс для пасажирів. Наше спільне завдання — створити такий рівень послуг в Україні, щоб українці, які поки що лишаються за кордоном, бачили в цьому один зі стимулів повернутися», — підсумовує Олександр Шевченко. 

 ***

Загальний рівень цифровізації в Україні зростає з року в рік. Говорячи, наприклад, про оплати, у компанії Mastercard наголошують, що, згідно з дослідженням MasterIndex, 62% українців упродовж минулого року вже оплачували покупки безконтактно цифровою карткою за допомогою смартфона чи іншого гаджета з NFC, що на 11% більше, ніж роком раніше. Динаміка вказує на те, що ця тенденція лише посилюватиметься.

«Ми й надалі будемо розвивати smart city проєкти, бо переконані, що вони приносять вигоди всім — і містам, і їхнім жителям, і державі загалом. Адже розвиток безготівкових оплат у міських проєктах — це ще один крок до прозорої цифрової економіки», — резюмує Ігор Панченко, менеджер із розвитку бізнесу Mastercard в Україні. 

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами. Над матеріалом працювали: журналіст Дмитро Кузубов, редакторка Вікторія Бега, дизайнерка Мирослава Мохнацька, креативна продюсерка Анна Соха.