«Українська руханка для мам» від бренду «Малютка»: як створювали післяпологову практику, що поєднує тілесність і культуру
Післяпологовий період — один із найвразливіших у житті жінки: тіло змінюється, темп життя різко прискорюється, а потреба в підтримці, передусім емоційній, зростає. В Україні цей досвід поглибила війна, адже з’явилося безліч викликів — виїзд фахівців, брак належних інструментів відновлення та збільшення навантаження на матерів, які часто залишаються без додаткової допомоги.
Саме тому команда фахівчинь разом із брендом дитячого харчування «Малютка» створили «Українську руханку для мам» — коротку, безпечну програму, в основі якої — народна танцювальна традиція. Розповідаємо, як народжувався проєкт і чому він став важливий для сотень жінок.
Опитування тривало з 6 травня по 21 травня на власних майданчиках бренду Малютка (Інстаграм та Фейсбук). У ньому взяло участь 307 представниць авдиторії бренду Малютка з дітьми до 2 років (0-3 місяці - 53 людини, 4-6 місяців - 51 людина, 7-12 місяців - 88 людей, 1-2 роки - 115 людей). Опитування, проведене командою «Малютка», показало: попри активність під час вагітності, кожна п’ята українська жінка не повертається до сталих фізичних навантажень після пологів, навіть якщо відчуває в них потребу. Головні причини — страх нашкодити собі, брак часу й сил, а ще нерозуміння, із чого почати.
Експертка проєкту, гінекологиня Мар’яна Антонюк, наголошує, що післяпологова активність — це не про «швидко повернути форму». У цей період тіло потребує м’якого відновлення, уважного ставлення, а також рухів, що допомагають відчути опору в собі. Легка фізична активність покращує кровообіг, послаблює біль у спині, знижує тривожність. Усе це допомагає жінці не тільки краще почуватися, а й повернути контакт зі своїм тілом. За словами фахівчині, вправи зменшують ризик післяпологової депресії, що особливо важливо для українських мам, які живуть у стані хронічного стресу й нестабільності.
Український культурний код як опора
Відколи почалася повномасштабна війна, багато хто почав шукати підтримку й натхнення в українській культурі. Це те, що допомагає триматися й відчувати спільність із різними поколіннями. Те ж стосується й материнства: у період фізичного й емоційного перевантаження чи виснаження жінки дедалі частіше шукають опору в тому, що відгукується їм на рівні пам’яті й ідентичності — у мові, образах, музиці тощо.
Саме тому бренд «Малютка» — єдиний український виробник дитячого харчування — ініціював створення проєкту, поставивши перед собою амбітне завдання. Ішлося не про запуск ще однієї онлайн-програми вправ, а про пошук мови турботи, яка підтримає жінку без тиску, пояснить цінність поступового відновлення й водночас базуватиметься на знайомих рухах народного танцю.
Експертка проєкту Вікторія Карпенко, артистка Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, пояснює, що український танець завжди був частиною повсякдення:
«У селах не існувало окремих фітнес-вправ. Люди танцювали, співали, рухалися душею. У кожному регіоні — своя манера, свої акценти. Якщо прибрати емоцію, залишаються знайомі кроки, нахили й рухи тулуба, які легко впізнати навіть у сучасних тренуваннях».
Працюючи над руханкою, Вікторія досліджувала стилістику рухів різних регіонів — від Центральної України до Гуцульщини, Поділля й Буковини. Частину з них адаптували спеціально для післяпологового періоду: так з’явилися м’які варіації «мотузочки», плавні нахили, ліричні повороти голови, кругові оберти рук та окремі каблучні кроки. Це дало змогу інтегрувати культурні елементи так, щоб вони були не просто красивими, а справді підтримували фізичний та емоційний стан жінок.
Хто стоїть за створенням руханки
Бренд «Малютка» залучив до проєкту трьох фахівчинь, які мають професійну експертизу та власний досвід материнства. Саме комбінація фітнесу, фізіотерапії та української хореографії дала змогу створити програму, де безпечний післяпологовий рух поєднано з культурним сенсом.
Окрім Вікторії Карпенко, над проєктом працювали Руслана Соловей — фітнес-тренерка й інструкторка програми, і Мар’яна Антонюк — гінекологиня з 12-річним досвідом роботи в Перинатальному центрі Києва.
Завданням Руслани Соловей було зробити тренування поступовими, короткими й доступними навіть для втомлених мам, які мають лише кілька вільних хвилин. Вона так адаптувала рухи, відібрані Вікторією Карпенко, аби вони і залишалися автентичними, і відповідали потребам та можливостям жінок, які відновлюються після пологів. Ті, хто добре знається на хореографії, упізнають звичні елементи, а ті, хто не знайомі з танцями, відчують щось знайоме й рідне.
Мар’яна Антонюк консультувала команду щодо методології і перевіряла кожну вправу на безпечність для тазового дна, спини й черевної стінки.
Як працює руханка на практиці
Програма складається із семи 15-хвилинних відео — від дуже м’якого першого тренування до помірно активного останнього. Для занять потрібні лише килимок і 15 хвилин вільного часу.
Гінекологиня Мар’яна Антонюк наголошує, що повертатися до фізичної активності можна тоді, коли завершиться ранній післяпологовий період (6–8 тижнів після пологів) і якщо немає заборон лікаря та скарг у мами. Головне — прислухатися до свого тіла, вибирати комфортний темп та уникати надмірного навантаження.
Чому це важливо для українських мам
Післяпологове відновлення в Україні й досі малодоступне, адже спеціалістів бракує, а жінки часто залишаються наодинці зі змінами у власному тілі. «Українська руханка для мам» змінює уявлення про цей життєвий досвід: замість фокусування на поверненні у фізичну форму ставить у центр жінку, її безпеку й потреби, а також показує, що відновлення починається з маленького кроку — кількох хвилин руху, зроблених у власному ритмі.
Руханка доводить, що підтримка може бути доступною, м’якою і водночас професійно обґрунтованою. А ще — що український культурний контекст здатен працювати не лише в мистецтві чи освіті, а й у щоденних практиках турботи про себе.
Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами