19 українських об’єктів поповнили Міжнародний список культурних цінностей ЮНЕСКО

Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Посилений захист від ЮНЕСКО — це найвищий міжнародно-правовий захист у сфері гуманітарного права. Порушення «імунітету» об’єктів із цим статусом вважається грубим порушенням Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність — як держав, так і осіб.

Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом вимогам: мати виняткове значення для людства, бути захищеними на національному рівні та не використовуватися для військових цілей.

Нині в цьому списку налічується 46 українських об’єктів. До нього додали такі об'єкти:

• Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська область;
• Успенський собор, м. Харків;
• Борисоглібський собор, м. Чернігів;
• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
• Будівля Кірхи (церква Святого Павла), м. Одеса;
• Садиба Л. Є. Кеніга: Палац (головний будинок), м. Тростянець, Сумська область;
• Мовчанський монастир, м. Путивль, Сумська область;
• Покровська церква, м. Харків;
• Приморські сходи, м. Одеса;
• Воскресенська церква, м. Суми;
• Кирилівська церква, м. Київ;
• Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
• Троїцький собор, м. Суми;
• Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень, Житомирська область;
• Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
• Одеський національний художній музей, м. Одеса;
• Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
• Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

У міністерстві заявили: в умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Україна також має один із найбільших переліків культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права.

«Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті», — сказала Ліна Дорошенко, національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Авторка: Карина Антіпова