«Доставка казки»: як «Нова пошта» створює зимову магію в дорозі

У День Святого Миколая в Ірпені на Київщині майже не було світла. Але на центральній площі міста світилася величезна прикрашена фура, біля якої зібралося багато людей. Окрім звуку генераторів було чутно лункий дитячий сміх. Холод просочувався крізь куртки й рукавиці, але щойно діти підіймалися сходинками у великий трак «Нової пошти», простір навколо змінювався — всередині було тепло, затишно та яскраво. Тут починалася казка.

Кольорове світло, екрани, тисячі яскравих кульок на гірляндах і коробки з подарунками. Лунає музика, з’являються ельфи, а з екрана по відеодзвінку до дітей звертається чарівник: він не встигає спакувати подарунки і просить їх допомогти. Діти пакують коробки і «заряджають» їх магічною кулею.

«Це було просто круто! Я спочатку боявся, що буде гучно і страшно, але не було. Мені сподобалися ельфи, особливо та мила дівчинка», — розповідає батькам шестирічний хлопчик, виходячи з трака і тримаючи в руках коробку подарунків. 

Поруч його мама кутається в шарф і усміхається: «Мені холодно, а йому подобається. Зараз діти особливо чекають на свято й так відволікаються». Саме заради цих митей — коли дитина просто є дитиною — чарівні фури «Нової пошти» вже третій рік поспіль їздять українськими містами з проєктом «Доставка казки». І щоразу ця казка починається задовго до монтажу першої локації — зі складання планів, маршрутів, отримання дозволів і продумування технічних рішень. За нею стоїть команда людей, які дбають, аби ця магія відбулася вчасно.

Казка, що їздить країною

Перший сезон проєкту 2023 року був експериментом — перевіркою, чи можливо створювати такі масштабні святкові події в дорозі та в умовах повномасштабної війни. Другий — 2024-го — підтвердив, що ця ініціатива потрібна й очікувана. А вже на третій рік «Доставка казки» перетворилася на традицію. Про неї знають, її дуже чекають батьки й діти.

Цьогоріч чарівні фури «Нової пошти» завітають до 14 українських міст — із 28 листопада по 11 січня. Як і в попередні роки, «Доставка казки» зосереджена передусім на менших населених пунктах — там, де святкові шоу — це рідкість, а також на регіонах, де проживає багато сімей-переселенців.

Співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк пояснює, що для команди принципово важливо працювати саме з такими громадами, щоб свято було доступним кожній дитині, незалежно від місця проживання. Адже навіть кілька годин радості можуть дати дітям відчуття безпеки та тепла, якого зараз так не вистачає.

Тож цьогоріч казкова фура вперше приїде до Обухова, Боярки, Сміли, Світловодська, Звягеля та Шепетівки. Єдине місто, в яке проєкт приїздить щороку, — це Полтава — батьківщина «Нової пошти».

Кожні 20 хвилин всередині траку для дітей проводять інтерактивну мінівиставу «Казкове відділення». Герої шоу залучають малечу до підготовки подарунків, створюють атмосферу тепла та справжньої новорічної магії. Вхід на локацію — вільний. На виставу можна зареєструватися заздалегідь або потрапити, дочекавшись у живій черзі. 

Поряд із траком — казкове містечко. Тут затишні локації з інтерактивами від партнерів — аквагримом, рибалкою, святковим ярмарком, також працює кав’ярня. А ще відвідувачі, які у своїх соцмережах опублікують звідси фото з хештегом #НП_доставка_казки, отримують подаруночки. Щогодини на майданчику — великий танцювальний флешмоб з ельфами. 

Із чого все почалося

Уперше чарівна фура «Нової пошти» завітала до українських містечок наприкінці 2023 року, коли діти в Україні вже майже два роки жили в реаліях війни, без звичного передноворічного настрою. 

«Ми побачили очі, які світилися так, ніби в них знову з’явилося маленьке внутрішнє сонце. Тоді зрозуміли: ця подорож має стати традицією», — розповідає Інна Поперешнюк, співзасновниця «Нової пошти». 

Організаторка громадських заходів «Нової пошти» Олена Шумило каже, що вибір формату був не випадковим, адже для багатьох дітей їхні відділення — це місце, куди приїжджають подарунки від Святого Миколая чи Санти. Саме тому працівники компанії в уяві малечі часто виглядають помічниками чарівників. 

У сучасному світі дітям складно уявити, що Святий Миколай чи Санта їдуть на санях, у які запряжені олені, натомість усі вони бачили вантажівки «Нової пошти». Тому для візуалізації святкової доставки використали саме їх — траки, що трансформуються в чарівні відділення, де працюють ті самі ельфи, які допомагають малечі по всій країні вчасно отримати омріяні подарунки.

Під капотом: хто і як працює над «Доставкою казки»

Для глядачів «Доставка казки» виглядає як святкова, натхненна подія, де все працює легко і злагоджено. Насправді ж усе це — великий інженерно-логістичний проєкт. Казку створюють реальні люди: маркетологи, водії, актори, технічні спеціалісти та креативні агенції. 

«Команда — це серце проєкту. Кожен її член вкладає свої емоції, час і енергію, щоб створити справжню магію. Під час підготовки ми всі перетворюємось на справжніх логістів чи акторів, аби дитяча усмішка стала реальною. Команда готова розв’язувати будь-які виклики, адже бачимо, що це справді важливо», — каже Інна Поперешнюк.

Загалом над проєктом працюють понад 200 людей, а підготовка триває майже пів року. Спочатку формують графіки й маршрути туру. Їх будують так, щоб вони були логістично послідовними: від Київської області (як стартової точки) на захід або південь. Важливу роль відіграє й розмір міст: 70 % населених пунктів, обраних цього сезону, мають менш ніж 100 тисяч населення. Саме там, вважають у команді, потреба у святі відчувається найгостріше.

Однак навіть обране місто не завжди може прийняти проєкт. Локація має відповідати багатьом критеріям: наявність достатньої площі для трака завдовжки 22 метри (у розкладеному вигляді — 45 м²), можливість розмістити різдвяне містечко й обов’язково — укриття в радіусі п’яти хвилин ходьби. Щоб погодити проведення події, команда взаємодіє з місцевою владою.

Для розгортання локації потрібно близько чотирьох годин, і це за ідеальної погоди, яка взимку буває рідко. Часто доводиться відкидати сніг чи колоти лід, щоб встигнути до старту.

За два сезони команда проєкту подолала 6 тисяч кілометрів, влаштувала сотні годин репетицій, перевезла 10 тонн декорацій, подарувала дітям 5 тонн солодощів, провела понад 100 перемовин із партнерами і врахувала тисячі деталей, щоб усе працювало як єдиний механізм.

«Я завжди презентую цей проєкт як проєкт мого серця. Для глядача все виглядає казково, але за цим стоять місяці підготовки, складна логістика й робота в дуже непростих умовах», — каже директорка департаменту маркетингових комунікацій «Нової пошти» Ольга Попроцька-Матусяк.

Вона додає, що кожна поїздка — це виклик, але коли бачиш щасливі очі дітей, уся втома миттєво зникає. 

Коли щось іде не за сценарієм

Повітряні тривоги, (поза)планові відключення світла, дощ, сніг і сильний вітер — за три роки команда пережила десятки критичних ситуацій. Коли «Нова пошта» вперше реалізовувала проєкт у 2023–2024 роках, тривоги були по 4–5 годин. Тому вистави доводилося зупиняти (часто у супроводі дитячих сліз), роблячи перерву на кілька годин.

2025-го додалися жорсткі обмеження електропостачання. Так, наприклад, у першому місті цьогорічного туру — Обухові — саме ситуація з електроенергією стала найбільшим викликом для проєкту. Місто не змогло надати потрібні потужності, цілий день казкове містечко працювало на автономних джерелах живлення. 

У Боярку «Доставка казки» приїхала після складної ночі з ракетним обстрілом. Попри це, на свято прийшли десятки містян, люди приїжджали навіть із найближчих сіл. За 15 хвилин до старту біля арки вже була черга з родин, які чекали, коли зможуть потрапити до ельфів.

Несприятлива погода — теж серед викликів. Наприклад, у Полтаві позаминулого сезону лив льодяний дощ прямо в перший день проєкту, тож локація буквально стала ковзанкою. А торік у Львові вітер був такої сили, що зносив намети.

«Ми завжди маємо план “А” і план “Б”. А іноді й план “В”. До кожної ситуації готуємо алгоритми дій, які не дозволяють казці зупинитися», — пояснює Олена Шумило.

Попри всі труднощі, сьогодні достатньо невеликого анонсу, щоб інформація про «Доставку казки» миттєво розлетілася містом. Проєктна менеджерка Катерина Левик розповідає, що організатори отримують тисячі позитивних відгуків від батьків і дітей. 

«Єдине, на що іноді скаржаться люди, — це черги, але це неминуче, адже проєкт соціальний і безкоштовний. Ми намагаємося балансувати між онлайн-реєстрацією та живою чергою, щоб дати шанс побачити чарівну виставу всім», — додає Катерина.

Як це — бути ельфом

У «Доставці казки» немає другорядних ролей. Але саме ельфи — ті, кого діти бачать першими, коли заходять у чарівну фуру. Тож саме їх і пам’ятають найдовше. Більшість ельфів — не актори за фахом. Це працівники «Нової пошти», волонтери, координатори, які на час туру змінюють звичну роботу на інтенсивний зимовий марафон. 

Їхній день починається задовго до першої вистави й закінчується тоді, коли остання дитина виходить із трака з подарунком. Шість ельфів одним складом грають 21 виставу на день. У коротких перервах між сеансами — швидкі правки сценарію, заміна реквізиту, перевірка, чи все готово до наступної групи. 

«Ти не можеш бути в поганому настрої, навіть якщо змерз. Бо перед тобою дитина. Вона вірить, що ти справжній. Емоції дітей підбадьорюють робити щось більше і краще», — ділиться один з ельфів. 

Актори кажуть, що можуть усе, але навіть коли стикаються з труднощами, це не мають бачити діти й батьки. Відключення світла — також не має стати перешкодою святу: за лаштунками — технічна команда, генератори, а на сцені — тільки усмішки.

«Наші проблеми — це наші секрети. Діти мають бачити лише диво», — кажуть ельфи.

Для кого ця казка

Під час туру «Доставки казки» на локації у маленьких містах приходять родини військових, внутрішньо переміщені сім’ї, бабусі й дідусі з онуками. Для багатьох дітей — це перше велике святкове дійство за кілька років. Вони звикли до повітряних тривог і темряви, але так само сильно чекають дива.

«У Тернополі до нас завітали військові з дітьми — подарували шоколад і подякували за важливу роботу. А у Вінниці хлопець освідчився дівчині просто на локації, і ельфи допомогли зробити цей момент особливим», — розповідає Ольга.

За її словами, проєкт давно перестав бути лише ініціативою для дітей — він працює для родин і громад. Це підтверджують і несподівані реакції: минулого року команда навіть отримала лист-подяку з Букінгемського палацу за підтримку дітей під час війни. Лист має гриф конфіденційності, тому подробиці не розголошують, але сам факт такого відгуку став важливим знаком для всієї «Доставки казки».

Відчуття дива діти забирають із собою додому. Уже після вистав батьки часто пишуть команді: про чарівні відділення, які їхня малеча влаштовує у власних кімнатах, про їхнє бажання знову зустріти ельфів або навіть мрію працювати на «Новій пошті».

У команді згадують, що один хлопчик цілий рік чекав, коли ельфи знову приїдуть у його місто. А інший переконував маму, що «заборонену» нею цукерку з подарунка можна з’їсти, бо вона «заряджена магією».

«Ми навіть жартуємо, що вирощуємо нове покоління новопоштовців. Для дітей — це відчуття залученості, радості й безпеки. І саме ці маленькі моменти показують, наскільки сильний емоційний ефект може мати бізнес, коли він дбає про людей», — каже Інна Поперешнюк.

Соціальна місія — теж важливий аспект проєкту. Команда співпрацює з волонтерськими та благодійними організаціями — партнерами «Гуманітарної Нової пошти». Саме завдяки ним на вистави запрошують дітей із соціально вразливих груп: з інтернатів, із родин загиблих військових, дітей з інвалідністю. Для них виділяють окремі слоти реєстрації, аби вони могли безперешкодно відвідати святкове дійство.

Чому проєкт важливий під час війни

У команді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни люди живуть у постійному стресі. Саме тому питання ментального здоров’я — і дітей, і дорослих — критично важливе. «Доставка казки» працює не з ілюзією втечі від реальності, а з відчуттям опори й нормальності.

«У такий складний час ми не просто говоримо про дітей та їхній емоційний стан, а реально робимо щось значуще», — каже Катерина.

Інна Поперешнюк переконана, що бізнес може стати надійним партнером у створенні моментів радості та підтримки, адже надалі роль таких проєктів лише зростатиме: дітям і дорослим знадобиться час, щоб відновитися, пережити досвід війни і повернути відчуття безпеки.

Батьки діляться, що «Доставка казки» — не стільки про подарунки, скільки про можливість для їхньої дитини просто побути дитиною, адже живучи під час війни, багатьом із них довелося швидко подорослішати.

«Син у Миколая просив миру і військовий костюм. Такі реалії життя», — розповідає Людмила — мама шестирічного Михайла.

«Такі речі дуже підтримують. Не тільки дітей, а й нас, дорослих. Бо коли дитина радіє — легше й тобі. Зараз будь-яка радість — на вагу золота. І добре, що це зроблено без пафосу, просто по-людськи», — додає тато хлопчика Олександр.

Для команди такі миті часто стають емоційно найскладнішими:

«Я дуже сентиментальна людина. Коли стояла в траку й дивилася на дітей, які повністю занурені в магію, іноді не могла стримати сліз. Відверталася, щоб ніхто не бачив. Це відчуття, що ти справді можеш подарувати дитині щастя, — безцінне», — ділиться Катерина.

Іноді цінність цієї роботи звучить у найпростіших словах дітей: «Круто, що вони приїхали до нас. Я думав, що через війну такого не буде». Кожна така фраза, кожна усмішка й кожне «дякую» від батьків — це підтвердження для команди, що «Доставка казки» потрібна і саме зараз вона має особливий сенс.

«Казка» їде далі

Увечері чарівна фура зачиняє двері й рушає далі — у наступне місто. Діти розходяться з усмішками на обличчях і подарунками в руках. А казка їде дорогою, яку добре знає «Нова пошта».

Попереду — нова громада, нові діти, які завтра так само стоятимуть у черзі, тримаючи дорослих за руку. Для них це буде кілька хвилин дива. Для команди — іще один день роботи, який почнеться з самого ранку і закінчиться пізно ввечері.

«Ми доставляємо казку так само точно, як доставляємо посилки. І робимо це з тією ж відповідальністю і любов’ю, з якою щодня працюємо для людей», — каже Ольга.

Бо іноді найважливіша доставка — це віра в диво.

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами