Чи справді Україна може швидко створити власну ядерну бомбу — пояснюють експерти (ДОПОВНЕНО)

Times стверджувало, що в доповідній записці для Міністерства оборони йшлося про створення базового пристрою з плутонію за технологією, подібною до бомби «Товстун», скинутої американцями на Нагасакі в 1945 році.

Виробляти збройовий плутоній начебто пропонували з відпрацьованого ядерного палива, яке зберігається на українських АЕС.

Однак технології для перероблювання ядерного палива мають лише держави, у яких є ядерна зброя. Окрім того, це складна технологія, а саме виробництво — дуже брудне, пояснила експертка у галузі атомної енергетики Ольга Кошарна.

Так, для виробництва ядерної зброї підходить плутоній-239. У відпрацьованому ядерному паливі частка всіх ізотопів плутонію становить лише 0,9%. А 30% від цієї частки становить Ізотоп плутонію, який утворюється, коли плутоній-239 захоплює нейтронплутоній-240, який дуже забруднює довкілля.

«Уявіть, скільки треба переробити ядерного палива. Технологія — це рідинна екстракція. Тобто це треба розчинити все і потім екстрадувати в оці ізотопи. Ви уявляєте, скільки рідких високорадіоактивних відходів? Скільки часу треба і який обсяг переробити з цього відпрацьованого палива?» — зазначила Кошарна.

Інші ядерні держави отримували збройовий плутоній-239 через будівництво спеціальних реакторів. Науковиця зазначає, що вилучати його з відпрацьованого ядерного палива практично неможливо.

Для ізотопного збагачення урану також потрібна велика кількість центрифуг. У ядерному паливі для АЕС міститься 4,5-5% урану-235. Україна ще має родовище природного урану, з якого виготовляють концентрат. Але урану-235 у ньому міститься 0,7%.

Окрім відсутності технологій варто пам’ятати, що всі чутливі ядерно-паливні цикли відбуваються під контролем Міжнародне агентство з атомної енергіїМАГАТЕ.

«Є інспектори, які перевіряють кількість, облік та контроль ядерних матеріалів, зокрема на атомних електростанціях. Ці інвентарні списки ведуть там до десятих грама», — пояснила науковиця.

Тож у сучасних умовах створити ядерну зброю практично неможливо — в України немає відповідних технологій, які не можна просто закупити, коштів і часу. Окрім того, порушення підписаного Україною договору про нерозповсюдження ядерної зброї буде ударом по іміджу країни, вважає Кошарна.

«Навіть якщо уявити, що ми знайшли економічні ресурси й технології якось украли чи щось таке, ви думаєте, що міжнародна спільнота буде спостерігати спокійно, і росія теж? Ні. Це загрожує втратою підтримки Заходу, який зараз фінансує наш бюджет, допомагає зброєю», — зазначила науковиця.

Доповнено о 19:50. Старша дослідниця проєкту з управління атомом центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді Мар’яна Буджерин також запевняє, що в Україні немає таких реакторів і потужностей, які б на промисловому рівні виготовили ядерну зброю.

За її словами, «невелику кількість» плутонію можна виокремити у гарячих лабораторіях у Києві. Але цього вистачить виключно для досліджень. Навіть, якщо працювати 24/7, через кілька місяців можливо вдасться виокремити невелику кількість плутонію, якого б вистачило на один примітивний пристрій. Однак цього недостатньо.

Дослідниця наголошує: Time стверджує, що йдеться про пристрій, подібний до бомби «Товстун». Бомбу завантажували на літак і скидали над містом. У сьогоднішніх реаліях, потрібно її доставляти вже не літаком, а ракетою. Для цього треба створити спеціальну боєголовку — невеликий пристрій — який був би розміщений на бойовій частині ракети. Крім того, потрібні розробки електроніки, щоб вибух відбувся у потрібний час. На це необхідно виділити багато часу на розробки та випробування.

«Тобто здобути з відпрацьованого палива плутоній за кілька місяців можливо і вдасться. Але що далі? Як її доставляти? Все це займе дуже багато часу та коштів», — каже Мар’яна Буджерин.

Україна є членом МАГАТЕ і рішення України про виробництво ядерної зброї означатиме вихід країни з раніше підписаного договору про нерозповсюдження ядерної зброї.   

«Україна може вийти з договору, якщо її інтереси національної безпеки переважають. Відповідно Україну ніхто не зможе звинуватити в тому, що вона не має на це підстав, але це буде удар для організації. Навіть, якщо санкції не запроваджуватимуть, то допомога і фінансова, і військова, мабуть, буде припинена», — зазначила дослідниця.

Нагадаємо, у Міністерстві закордонних справ наголосили на дотриманні Україною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, тісній співпраці з МАГАТЕ та прозорому моніторингу, що виключає використання ядерних матеріалів у військових цілях.

«Я бачила повідомлення Times, що цей витік стався через аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень, серед авторів якої я жодної людини не знаю. Я знаю всіх людей, які працюють у ядерній сфері, в ядерній фізиці тощо. Цих людей я не знаю», — сказала Кошарна.