В Україні вперше відкрили лабораторію полярної біології. Там аналізують зразки з «Вернадського»
В Україні запрацювала перша лабораторія полярної біології. Там аналізуватимуть біологічні зразки, привезені з Антарктики.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Науковці пояснюють: це важливий крок, адже науки про життя вже тривалий час є одним із дослідницьких пріоритетів Центру.
Частину біологічних досліджень виконують безпосередньо на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Ще частину — просто на борту науково-дослідницького судна-криголама «Ноосфера». А інші — в добре обладнаних лабораторіях на «великій землі».
Раніше зразки з Антарктики привозили до Києва та розподіляли по різних установах Національна академія наук УкраїниНАНУ та університетах, а також передавали для аналізу за кордон.
Проте обсяг робіт біологів Національного антарктичного наукового центру став «настільки значним», що назріло питання про створення власної сучасної лабораторії, повністю «заточеної» під потреби полярної біології.
«Звісно ж, під час війни ніхто не став би витрачати кошти на будівництво: лабораторні приміщення люб’язно надав Київський авіаційний інститут (КАІ). НАНЦ же завіз обладнання та буквально “з коліс“ запустив роботу», — зазначив директор Центру Євген Дикий.
Очолює діяльність лабораторії Марія Павловська, чиєю спеціалізацією, зокрема, є морська мікробіологія та аналіз ДНК з довкілля (eDNA). Цей метод дає змогу в одній пробі визначити буквально все біорізноманіття: від бактерій та вірусів до риб чи китів.
Нині за допомогою сучасних приладів лабораторія вже забезпечує повний цикл молекулярно-генетичних досліджень. Серед пріоритетів — біопроспектинг, тобто пошук у рослинах та мікроорганізмах Антарктики речовин, потенційно корисних для медицини, харчової промисловості тощо, як-от нових антибіотиків чи антиоксидантів.
Основним партнером НАНЦ у Київському авіаційному інституті стала кафедра біотехнологій. За згаданим напрямом науковці досліджують складні взаємодії між організмами в полярних екосистемах — від обміну продуктами біосинтезу між бактеріями та мікроводоростями в Південному океані до тонких «налаштувань» симбіотичних стосунків антарктичних комах та рослин із бактеріями всередині них.
«Таке переплетення фундаментальних та прикладних досліджень потребує багато працівників, тому до роботи активно залучають студентів. Вони отримують можливість виконувати в лабораторії курсові та дипломні. Це як “місцеві“ студенти-біотехнологи з КАІ, так і представники КНУ ім. Шевченка, а в перспективі — інших вишів», — зазначили в Центрі.