Боїтеся бідної старості? Як назбирати на пенсію, якщо вам за 30

Гідної пенсії від держави чекати не варто, тож треба або працювати так довго, доки вистачатиме сил, або вже зараз активно заощаджувати гроші. Інакше є ризик стати в похилому віці фінансовим баластом для близьких. Такі розмови дедалі частіші серед українців у віці 35-45 років.

Вже через 20 років, за даними Forbes Ukraine, в Україні на трьох людей у віці 60+ припадатиме одна особа у віці 20+. Це створить вкрай проблемну ситуацію для солідарної пенсійної системи, яка нині працює в Україні на чолі з Пенсійним фондом.

Така система передбачає, що громадяни працездатного віку роблять внески в Пенсійний фонд, з якого й роблять виплати пенсіонерам. Та коли молоді стане менше, а літніх людей — більше, система може не витримати. Відтак, державні пенсійні виплати можуть стати мінімальними.

hromadske розбиралося, як правильно заощаджувати на пенсію, якщо вам уже зараз 35-45 років і вас починають турбувати думки про безбідну старість.

Що треба знати перед тим, як заощаджувати

Середня тривалість життя в Україні до великої війни складала 67 років у чоловіків та 77 років у жінок. Війна суттєво зіпсувала цю статистику: наразі чоловіки в середньому живуть 57 років, жінки — 71 рік. Та для підрахунку пенсії зазвичай вважається, що слід накопичити собі бюджет на 20 років життя — скажімо, після 60.

Нині українці заощаджують дуже мало. За даними Growford Institute, накопичені банківські вклади населення становлять менше як 20% від річних споживчих витрат домогосподарств. Звісно, основна причина полягає в тому, що люди просто не мають достатньо коштів для заощаджень, однак впливає і те, що в багатьох немає особистої фінансової стратегії.

Нижче троє фінансових експертів діляться своїми думками про те, як саме слід підрахувати обсяг власних заощаджень на пенсію та в чому ці гроші тримати, щоб їх не «з’їла» інфляція. Але варто нагадати, яку дохідність приносять основні інвестиційні інструменти, доступні українцям.

Інфляція в Україні наразі складає 15,1%, але НБУ очікує, що до кінця року вона буде меншою ніж 10%. Щоб інфляція не знецінила ваші кошти, їх слід тримати в інструментах, дохідність яких вища за неї. Це — основне правило заощаджень.

Друге правило — потрібно мати базову фінансову грамотність, щоб розпоряджатися своїми інвестиціями, навіть якщо ви звертаєтеся до фахівця. 

Третє правило — з інвестиційного доходу слід сплатити податки (18% ПДФО та 5% військового збору) та подати звітність до ДПС, винятком є державні облігації України.

Основні інструменти для заощаджень та інвестицій

Банківські гривневі депозити пропонують середні ставки на рівні 12-14%, але можна знайти й ставки до 17% річних. Доларові депозити мають ставки 0,85-1,3%. Єврові депозити — 0,38-0,68%.

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), за даними Мінфіну, мають середню ставку 16% у гривні. Водночас доларові облігації українського уряду приносять дохідність у районі 4%, в облігації в євро — близько 3%. Придбати облігації можна через банк (офлайн та онлайн) або інвестиційну компанію.

Нерухомість приносить різну дохідність, залежно від її типу. Так, реклама інвестицій у дохідну нерухомість обіцяє 14% річних у валюті. Це може бути, наприклад, придбання окремого номеру в готелі в Карпатах, який здається в оренду й приносить вам дохід. Якщо ж ідеться про придбання квартири, щоб здавати її в оренду самотужки, то тут дохідність — до 7% річних.

Накопичувальне страхування життя — це, фактично, аналог банківського депозиту, що пропонують страхові компанії, але з тією різницею, що в ньому передбачені додаткові виплати в разі дуже негативного сценарію, як-от важка хвороба чи смерть людини. Цей інструмент приносить мінімум 4% річної дохідності, як того вимагає законодавство, але може бути й додатковий інвестиційний прибуток на рівні 10-22% річних. Це залежить від того, наскільки ефективно страхова компанія розпоряджається вашими коштами.

Недержавні пенсійні фонди пропонують річну дохідність на рівні 14-20% річних. Серед таких фондів можна назвати: Всеукраїнський пенсійний фонд, Фріфлайт, ВСІ, Династія, Взаємодопомога, Емерит-Україна, ОТП Пенсія, Соціальний стандарт, Покрова. Однак ці фонди нині не надто популярні серед українців.

Наприклад, у Польщі 60% громадян працездатного віку беруть учать у додаткових добровільних програмах пенсійного забезпечення через приватні пенсійні фонди. Тоді як в Україні учасниками недержавних пенсійних фондів є 887 тисяч осіб (менше як 8% від працездатного населення), а активними вкладниками — лише 90 тисяч осіб.

Ще одним інструментом можуть бути інвестиційні фонди, які ще називають інститутами спільного інвестування (ІСІ). Вони певною мірою схожі на НПФ, але є більш сфокусованими на окремих напрямках або видах інвестиційних інструментів, у які вкладають кошти учасників. Це можуть бути, наприклад, облігаційні фонди, фонди акцій, фонди нерухомості та інші. 

Є й варіант міжнародних фондових ринків, куди можна отримати доступ через інвестиційну або брокерську компанію. Якщо ви не маєте глибокої експертизи про діяльність окремих компаній чи бюджетні показники різних країн, вам підійдуть так звані ETF (Exchange Traded Funds) — збалансовані портфелі акцій та облігацій, які водночас і дохідність пропонують, і містять у собі запобіжники проти знецінення.

Американські ETF зазвичай пропонують дохідність 4-10%. Європейські ETF дають можливість заробити 0,5-30%. Найбільшу дохідність пропонують ETF, що вкладаються в криптовалюти — часом вище 50%, але це ризиковий інструмент. Якщо ви його не розумієте, то краще від нього утриматися. 

«Варто почати з бажаного рівня життя на пенсії»

Альона Євдокимова, фінансова планерка сервісу iPlan.ua:

Ідеальний відсоток заощаджень — це завжди індивідуальна історія, яка залежить від багатьох чинників: стилю життя, фінансових зобов’язань, стабільності доходу, віку, з якого починається накопичення. 

Універсального рецепта не існує. Але якщо говорити про орієнтир, то для людей віком 35-45 років, які мають більш-менш стабільні доходи, рекомендовано на заощадження спрямовувати 15-20% від щомісячного доходу, залежно від стартових умов і можливостей. 

Якщо ж накопичення починаються пізніше, бажано підвищити планку до 25-30%. 

Щоб визначити, скільки потрібно накопичити, варто почати з бажаного рівня життя на пенсії. Наприклад, якщо ви хочете мати еквівалент 25 000 гривень на місяць у сьогоднішніх цінах, це 300 000 гривень на рік. Далі враховуємо тривалість пенсійного періоду (наприклад, 20 років), рівень інфляції та очікувану дохідність ваших інвестицій. Саме це дозволить розрахувати потрібний розмір капіталу. Розрахунок можна провести за допомогою спеціального пенсійного калькулятора.

Звичайно, не йдеться про те, щоб жити майбутнім і відмовлятися від повноцінного життя зараз. Я за баланс. Якісне сьогоднішнє життя + відповідальне ставлення до себе в майбутньому. Заощадження мають бути частиною бюджету, так само як витрати на відпочинок чи дітей. 

Пенсійні накопичення — це марафон, а не спринт. Найефективнішим інструментом для такого довгострокового накопичення є світовий фондовий ринок, адже саме він історично забезпечує зростання капіталу, яке суттєво випереджає інфляцію. Інвестування в індексні фонди, що охоплюють акції глобальних компаній, дозволяє сформувати диверсифікований портфель із широким географічним і галузевим покриттям.

Оптимальний набір інструментів і їхнє співвідношення в портфелі залежить від індивідуальної готовності до ризику. Якщо вам 30-35 років і ви маєте тривалий горизонт інвестування, у портфелі може домінувати частка акцій. Натомість із віком, або якщо ви схильні обирати більш консервативні стратегії, варто збільшувати частку захисних активів — таких як облігації, облігаційні фонди чи інші інструменти зі стабільною дохідністю.

Також до пенсійного портфеля можна додати нерухомість — як інструмент збереження капіталу або джерело орендного доходу, якщо є стартовий капітал. Водночас потрібно памʼятати про ризики, пов’язані з нерухомістю в Україні, ліквідністю цього інструменту та обмеженими можливостями для диверсифікації в межах одного-двох об'єктів.

Українцям точно варто розглядати міжнародні фінансові інструменти як частину довгострокової стратегії. Це не лише валютна диверсифікація, а й доступ до ширших можливостей та зниження ризиків, пов’язаних із локальною економікою. Відкрити рахунок у міжнародного брокера, як-от Interactive Brokers, або на одній із європейських платформ — цілком реально. Це відкриває доступ до глобального фондового ринку й дозволяє управляти пенсійним капіталом більш якісно.

Коли ми говоримо про пенсію, питання не лише в заощадженнях, а й у тому, як зростає ваш дохід. Інколи найкраща пенсійна інвестиція — це навчання, перекваліфікація або перехід у більш прибуткову сферу. Якщо у вас є можливість збільшити дохід у два рази внаслідок зміни фаху — це дасть більше ефекту, ніж жорстка економія.

Я не підтримую ідею тотальної відмови від відпочинку чи радощів життя. Скоріше варто вмикати не режим економії, а режим усвідомленості. Навіщо ви витрачаєте, які ваші пріоритети, який ваш фінансовий горизонт.

Найкраща пенсійна стратегія починається з фінансової грамотності: розуміння своїх цілей, можливостей і інструментів, які допоможуть їх досягти. Далі регулярні заощадження та інвестування з урахуванням довгострокового горизонту. Важливо також мати гнучкість і готовність адаптуватися до змін — як у власному житті, так і в економічній ситуації загалом. 

Фінансова впевненість у літньому віці — це результат рішень, які ми ухвалюємо вже зараз. І чим раніше почати, тим менш болісно це буде для поточного стилю життя.

«Важлива диверсифікація та регулярність»

Григорій Овчаренко, директор з управління локальними активами інвестгрупи ICU:

Краще починати з невеликого розміру заощаджень, 1-2% від доходу, та поступово збільшувати їх щонайменше до 10%. 

Для розрахунку майбутньої пенсії в разі заощаджень через недержавні пенсійні фонди використовуються спеціальні калькулятори, на кшталт цього. Якщо не враховувати дохідність та інфляцію й відкладати 10% від доходу протягом 30 років, то після виходу на пенсію ви зможете отримувати 20% від зарплати протягом 15 років. Солідарна система, тобто чинна в Україні наразі пенсійна система, має надати ще 20%. Тож у цілому це забезпечить 40% від середньої заробітної плати, що є мінімально достатнім рівнем пенсії. За бажання можна відкладати й більше.

Універсальними порадами для будь-яких фінансових інструментів є диверсифікація (не вкладати всі кошти одразу в один інструмент) та регулярне або періодичне інвестування. Краще щомісяця вкладати певні невеликі суми в обраний перелік інструментів, ніж зробити один великий одномоментний внесок і більше не інвестувати.

Українці досі переважно обирають банківські депозити та нерухомість як інструменти для інвестицій та заощаджень. Але їхня реальна дохідність на довгостроковому інтервалі залишається низькою з урахуванням інфляції та податків. 

Популярності набувають облігації внутрішньої державної позики, які випускаються у гривні або іноземній валюті (долари, євро), мають різний строк погашення (від кількох місяців до кількох років), повністю гарантуються державою та не оподатковуються для фізичних осіб. Дохідність гривневих ОВДП залежно від дати погашення наразі складає від 14% до 18%, а доларових 3-4%.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) пропонують ще простіший спосіб накопичення коштів на пенсію, ніж купівля ОВДП. Людині треба лише обрати фонд, відкрити там свій індивідуальний пенсійний рахунок і робити внески на ті суми й з такою періодичністю, які вона сама обере. А далі фонд сам інвестуватиме ці кошти, щоб захистити їх від інфляції та примножити. Дохідність найкращих НПФ у 2024 році перевищувала 18-20%, а середня дохідність трьох найкращих НПФ за останні 10 років складала 14-17% річних, що випереджає інфляцію.

«Якщо повністю позбавити себе радощів, мотивація швидко згорить»

Софія Фединяк, фінансова консультантка:

Якщо людині зараз 35-45 років, у неї є 15-25 років для формування капіталу до пенсійного віку — цього часу цілком достатньо, щоб збудувати приватну пенсію. Це не гірший старт, ніж у 20-25 років — головне почати зараз, а не покладатися на державу. На цьому етапі важливо орієнтуватися на низькоризикові інвестиційні інструменти й поступово нарощувати капітал.

Якщо вже є розуміння, скільки грошей знадобиться для пенсії, далі варто застосовувати правило «спершу заплати собі»: щомісяця відкладати щонайменше 10-20% доходу на інвестиції, а вже після цього витрачати на поточні потреби. Такий підхід допоможе знайти здоровий баланс між якісним життям зараз і фінансовою безпекою в майбутньому.

У віці 35-45 років абсолютно доцільно змінювати фах або роботу, якщо поточна діяльність не приносить ані достатнього доходу, ані задоволення. Адже інвестувати стане простіше, якщо зростає дохід.

Що ж до жорсткої економії чи відмови від щорічного відпочинку — така стратегія малоефективна на довгій дистанції. Якщо повністю позбавити себе радощів, мотивація швидко згорить. Важливо планувати бюджет збалансовано: наприклад, 10-20% — на інвестиції, 50% — на базові потреби, і близько 30% — на речі, які приносять задоволення тут і зараз. Це допоможе зберігати дисципліну на роки.

Молоді варто також ознайомитися з підходом FIRE (Financial Independence, Retire Early) — фінансова незалежність і ранній вихід на пенсію. Ця стратегія популярна серед тих, хто ставить амбітну ціль вийти на пенсію вже у 35-45 років. Вона базується на високому рівні заощаджень, раціональних інвестиціях та усвідомленому способі життя.

Базовими інструментами для особистих пенсійних заощаджень в Україні є недержавні пенсійні фонди (НПФ) та накопичувальне страхування життя (НСЖ). Це перевірені часом і зрозумілі українцям формати — вони дають відносну передбачуваність і користуються більшим рівнем довіри, ніж фондовий ринок. 

Натомість депозити та нерухомість не варто вважати ефективними інструментами пенсійного накопичення: орендна дохідність нині становить лише 4-7% річних у гривні й не перекриває інфляцію — як і банківські депозити. Фондовий ринок може стати частиною пенсійного портфеля на другому етапі, коли вже є сформований базовий захисний капітал через НПФ та накопичувальне страхування життя.