Верховна Рада ухвалила законопроєкт про професійну освіту. Що зміниться

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Проєкт закону підтримали 285 парламентарів.

Коли законопроєкт ухвалили в першому читанні, у Міністерстві освіти розповідали, що він передбачає:

• Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним.
• Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть реальним органом управління закладу освіти — як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план. До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив.
• Гранти на дуальну освіту. Запускають новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств — як це працює в ЄС. Щоб популяризувати поєднання роботи з навчанням, створюють «студентський трудовий договір».
• Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада.
• Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне бюрократичний процес атестації закладів профосвіти.
• Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур залишаться професійні коледжі та навчальні центри. Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку.

Що таке Ukraine Facility?

Ukraine Facility — програма багаторічної фінансової допомоги Україні від ЄС. Вона передбачає надання 50 мільярдів євро впродовж 2024-2027 років. З цієї суми 39 мільярдів євро спрямують у держбюджет для посилення макрофінансової стабільності. Решта — спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, покриття відсотків за кредитами тощо.

Уряд України своєю чергою ухвалив план виконання умов для отримання цієї допомоги. Йдеться про європейські підходи до реформи державного управління, до боротьби з корупцією, до економічних і секторальних реформ у різних галузях: від енергетики до аграрної сфери. Крім того, у документі прописані «наскрізні напрями», як-от «зелений» перехід, цифровізація та євроінтеграція.