Що буде з малокомплектними школами без фінансування уряду — пояснення МОН

Про це повідомила заступниця міністра МОН Надія Кузьмичова в інтервʼю hromadske.

За її словами, на початок минулого навчального року було 525 малокомплектних шкіл, якщо не рахувати початкові школи, адже на них не розповсюджується нова норма, навіть якщо там навчаються менш ніж 45 учнів.

З-поміж цих 525 шкіл 468 більше фізично не функціонують як окремі юридичні особи. Але не всі закрились — частина з них стали філіями інших навчальних закладів. Приміром, деякі школи продовжать викладати уроки тільки учням початкових класів, а старшокласники їхатимуть шкільними автобусами в інший, опорний заклад.

«Частина закладів припинила своє існування через процедуру ліквідації. Такі рішення теж ухвалюють засновники, і вони обов’язково забезпечують можливість довезення дітей до іншого закладу тієї самої чи сусідньої громади», — пояснила Кузьмичова.

Вона наголошує: це рішення не було раптовим. Його ухвалили ще навесні 2024-го, тобто більш як півтора року тому, аби громади встигли підготуватися. Громада як засновник могла, якщо вважала доцільним, ухвалити рішення й утримувати малокомплектну школу власним коштом. І таких прикладів уже 57.

Про що взагалі йдеться?

З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть коштом освітньої субвенції школи (крім закладів початкової освіти) із кількістю учнів менш як 45, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60.

Зазначимо, що це не перше таке рішення. Так, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

За даними МОН, на освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів.