Починайте профорієнтацію молоді змалечку
Хочеш налякати сучасного підлітка — запитай його, ким він хоче стати. А й справді, як зрозуміти, що тобі подобається, якщо 95% шкільного досвіду — це сидіння за партою? Відповідь очевидна (і трохи приголомшлива): починати займатися підприємництвом прямо в закладі освіти.
Соціальне підприємництво — це відповідь на виклик часу. Стара бізнес-модель «купи дешевше — продай дорожче» вже давно не діє. Підприємці намагаються вигадати нові підходи до сервісу, інклюзивності, гнучкості та балансу. Це бізнес-модель, де соціальний вплив так само важливий, як і прибуток.
Кожна дитина має право не просто ходити до школи, а здобувати освіту, яка відкриває справжні можливості. Йдеться про розвиток талантів, вибір майбутньої професії та право на працю й самореалізацію в суспільстві.
У 2020 році було створено та впроваджено курс і посібник «Соціальне підприємництво» для 8–11 класів, щоб будь-яка школа в Україні могла додати його як факультатив. Наразі програма переформатована: для 8–9 класу це обов’язковий курс, а для старшої школи — вибірковий, продовження дисципліни для тих, хто хоче рухатися далі.
Нині географія українських студбізів охоплює всі регіони, а в каталозі підприємств налічується приблизно сотні бізнесів у закладах освіти в усіх куточках України.
Соціальне підприємництво в закладах освіти (або, як його коротко називають, студбіз) — це схвалена МОН України програма, що поєднує бізнесове навчання з реальними суспільними змінами. Якщо пояснювати коротко та зрозуміло, то студбіз — це факультатив, який можна офіційно додати в навчальну програму старшої школи й у межах цих уроків не теоретично вивчати бізнес, а створювати його. Що це може бути? Учні обирають самі. Найпопулярнішими напрямами є пошиття шоперів, виготовлення сувенірної продукції, друк на 3D-принтері. Для тих, хто готовий до більш ризикових ідей, в Україні діють також соціальні підприємства зі своїми пасіками, які виготовляють продукти бджолярства. Або інший приклад — розведення черв’яків. Як бачите, підприємницька фантазія не має меж.
Щоб офіційно започаткувати підприємство у своєму закладі освіти, варто заручитися підтримкою керівництва та зрозуміти, хто з дорослих (учитель, соціальний педагог, психолог) стане куратором, який направлятиме юних підприємців. Цьогоріч і заклади професійної та фахової передвищої освіти отримали можливість започаткувати в себе студбіз. Після того як відповідальний дорослий знайдений і група зацікавлених учнів або студентів зібрана, не обов’язково одразу запроваджувати курс. Як і в реальному бізнесі, ідею варто протестувати. Зробити це можна шляхом проведення інтерактивного уроку. Далі рухаємося згідно з алгоритмом.
На початку 2026 року відбудеться офіційна презентація оновленого посібника, адаптованого для всіх українських закладів освіти.
Молоді підприємці та підприємниці стикаються з такими самими викликами, що й дорослі. І якщо деякі, як-от планування часу та бюджету, є вельми очікуваними, то виклики воєнного часу є непрогнозованими. Одне з перших соціальних підприємств у закладі освіти — «Вакуваті» — було створене ще у 2018 році в Краматорську. Звісно, наразі воно не працює. А в теплицю Eco Green Biz у Запоріжжі поцілила ракета. На щастя, ніхто не постраждав. І хоча дивитися на те, як діти виносили вцілілі паростки, щоб спробувати вдома врятувати залишки своєї справи, дуже важко, неможливо не відзначити, що відчуття відповідальності за свій бізнес уже з ними й стане в пригоді ще не раз у житті.
Найкраще в моделі соціального підприємництва в закладі освіти — це можливість спробувати себе в різних ролях. Чи можу я гарно організовувати процеси? Чи вистачає мені посидючості для монотонних справ? Чи подобається мені цей хаос підприємництва? Це також реалізація права на самовираження: через проєкти, ідеї та власну діяльність молодь вчиться показувати, хто вони є насправді. 75% української молоді хотіли б відкрити свою справу (згідно з дослідженням Gradus Research), і шанси зробити це успішно значно зростають, якщо зробити це ще до закінчення середньої або професійної освіти.
Освітнє середовище має давати можливість реалізувати себе, навчитися працювати, брати відповідальність і готуватися до життя в сучасному світі. Це не просто право на освіту, а право на досвід, на спроби та помилки, на вибір свого шляху.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.