Меркель дорікнула Польщі та країнам Балтії, бо ті нібито завадили переговорам з путіним перед великою війною

Про це вона заявила інтерв'ю угорському онлайн-виданню Partizan, передає німецький таблоїд Bild.

Ексканцлерка згадала про Мінські угоди, які вона допомагала укладати 2015 року, і назвала їх такими, що «принесли спокій» у ті роки й дали Україні можливість «зібратися з силами» та «стати іншою країною».

«У червні 2021 року я відчула, що [глава рф володимир] путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, і тому я хотіла нового формату, де ми могли б спілкуватися безпосередньо з путіним як Європейський Союз», — заявила Меркель. 

Однак не всі країни це підтримали, зокрема країни Балтії та Польща, які, мовляв, «боялися», що «в нас не буде спільної політики щодо росії». В інтервʼю вона зазначила, що новий формат так і не з’явився, потім вона пішла з посади, а після того — «почалася агресія путіна».

Водночас, як помітив Bild, у тій розмові Меркель не сказала, що насправді війна тривала з 2014 року, а до 2021-го росіяни вбили або поранили понад 5000 українських солдатів у межах дії Мінських угод. Також вона не вказала, що рф почала зосереджувати війська на кордоні з весни 2021 року, готуючись до повномасштабного вторгнення в Україну.

Крім того, колишня канцлерка знову стверджувала, що коронавірус сприяв початку великої війни росії. За її словами, тоді не було змоги зустрічатися з москвою, бо путін «боявся пандемії коронавірусу». 

«Якщо ви не можете зустрітися, якщо ви не можете обговорити свої розбіжності віч-на-віч, ви не знайдете нових компромісів», — вважає Меркель.

Тож, на її думку «відеоконференцій було недостатньо», а коронавірус став «головною причиною», чому росія так політично радикалізувалася і зрештою здійснила повномасштабне вторгнення.

Яка реакція?

Як вважає міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, припускати, що країни Балтії чи Польща винні в агресії росії — неправильно.

На його думку, справжня причина полягає у відмові путіна прийняти розпад СРСР та минулих спробах умиротворення Заходу. Він згадав і про рішення саміту НАТО 2008 року відмовити Україні та Грузії в Плані дій щодо членства, сприяння Меркель у посиленні залежності Німеччини від російських енергоносіїв після відкриття трубопроводу «Північний потік», а також відсутність «різкої реакції» континенту на війну в Грузії та окупацію Криму.

«Ці помилки, накопичені роками, підбадьорили росію та дали їй упевненості розпочати повномасштабну війну на початку 2022 року. Навіть зараз кожна невелика поступка росії лише дає путіну більше кисню для продовження тероризування України та розширення меж провокаціями проти союзників по НАТО. Ці уроки нагадують нам просту істину: росія реагує лише на силу», — наголосив голова естонської дипломатії. 

Колишній премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що інтервʼю Меркель «бездумне», а також назвав її однією з тих німецьких політиків, які завдали «найбільше шкоди Європі за останнє століття».

Він зробив великий допис, у якому заявив, що політика Меркель зробила Європу залежною від російської енергетики та роззброїла континент у військовому, енергетичному, технологічному і культурному плані.

«Меркель обрала компроміс із росією — і війна все одно почалася. Тепер вона звинувачує Польщу. Ми не можемо мовчати чи капітулювати перед обличчям такого спотворення правди», — заявив він. 

Тим часом литовський євродепутат Віргініюс Сінкевічюс назвав слова ексканцлерки «безглуздими» та «подарунком для росії», передає LRT.

«Через 3,5 року [повномасштабної] війни міркувати про дипломатію як інструмент підтримки відносин з росією — це те саме, що пропонувати встановити на “Титанік” GPS, щоб уникнути трагедії», — заявив політик.