Рустем Умєров на чолі МОУ: рік без корупційних скандалів, але й без видатних досягнень
6 вересня 2023 року 41-річний Рустем Умєров очолив Міністерство оборони України.
У спадок йому дістався шлейф корупційних скандалів: турецькі куртки, яйця по 17 гривень і чимало інших подібних історій. Їх російська пропаганда ще й перебільшувала, роблячи акцент на «наскрізь корумпованій українській оборонці». І напередодні торішнього саміту НАТО ця теза підіймалася російськими медіа: мовляв, ми «не заслужили бути в НАТО через цю суцільну корупцію». Тож президент опинився в ситуації, коли потрібно щось кардинально змінювати в секторі безпеки та оборони. Доручили цю місію керівнику Фонду державного майна України Рустему Умєрову.
Які завдання ставили перед новим міністром? Умєров озвучив їх під час свого виступу у Верховній Раді. Налагодження забезпечення для ЗСУ — якісного та надійного. У контексті озброєння це насамперед налагодження постачання та підвищення спроможності українських виробників продукувати необхідні системи.
Ще — побудова ефективних механізмів усіх закупівель; цифрова трансформація й оптимізація управлінських процесів. Серед завдань, які стояли перед новопризначеним міністром оборони, — і реформа медичної системи ЗСУ. Щоб ця система відповідала потребам армії, яка воює.
Я проаналізую ключові завдання, які, на мою думку, вдалося чи не вдалося виконати новообраному міністру оборони.
Наприклад, підвищення оборонної спроможності українського виробника. Тобто все, що може вироблятися в Україні, має вироблятися в Україні. Тут ситуація не проста: з хорошого — понад 80 відсотків тилових закупівель і 70 відсотків закупівель озброєння тепер забезпечують українські компанії. А українські виробники вже освоїли повний цикл ремонту західної бронетехніки й отримали відповідні ліцензії (БМП Bradley вже можуть повністю відновлювати в Україні). З поганого — українським компаніям гостро бракує фінансів та матеріалів: деякі виробники виготовляють снаряди із сировини, зібраної на фронті. Грошей немає і на балістичну програму, оголошену президентом.
Інше завдання в контексті озброєння — отримання F-16 та підготовка інфраструктури. Так, літаки ми почали отримувати. А втім, чи ми їх модернізували, чи повністю готова інфраструктура, чи триває робота із залучення пілотів (зокрема, відставних із США) — ці питання наразі залишаються без відповіді.
Забезпечення. Волонтери, які працюють в Україні із початку великої війни, досі забезпечують армію багатьма речами. Однак можна стверджувати однозначно: форма у військових є, усі необхідні засоби — також. Не закрите питання форми для жінок та анатомічних жилетів. Його порушували ще у 2021-2022 роках, але зрушило з місця воно тільки зараз. Система харчування налагоджена, але локально скандали спалахують — як, наприклад, свіжий, із постачанням неякісного м’яса для ЗСУ. Утім, це точкові проблеми окремих частин через недбалість начпродів або оборудки на місцях. Проблемним є стратегічне планування, але воно дуже залежить від фінансових можливостей держави.
З-поміж позитивного в роботі Умєрова та його міністерства варто відзначити рух до формування єдиного медичного простору між Міністерством оборони та МОЗ. До прикладу: поранені лікуються не тільки в шпиталях, а й у цивільних лікарнях. Плюс у шпиталях Нацгвардії, Нацполіції. І обмін інформацією, документами між усіма причетними до лікування та реабілітації — це обмін між відомствами, між міністерствами. І те, що його змогли налагодити, — це теж досягнення. Однак єдиний медичний простір передбачає, наприклад, єдину електронну систему охорони здоров’я для цивільних і військових закладів, а цього немає. Тому його формування — усе ж завдання майбутнього.
Диджиталізація за Умєрова теж рухається в напрямку зменшення бюрократії та полегшення багатьох процесів, пов’язаних із ЗСУ. Бачимо появу застосунків «Армія+», «Резерв+». Процес складний, але він триває — пам’ятаємо, як критикували «Дію» і як її розробляли.
Упродовж «року Умєрова» — і це теж плюс — не спалахували гучні скандали, у яких напряму було б замішане керівництво МОУ. Здебільшого йшлося про зловживання низових людей або виробників — на кшталт постачальниці харчів для ЗСУ Тетяни Глиняної або «Львівського арсеналу», який зірвав постачання мін на 1,4 мільярда гривень. Запустилися державні агенції, які здійснюють закупівлі для потреб армії (ДОТ — Державний оператор тилу та АОЗ — Агенція оборонних закупівель), запрацювала Громадська антикорупційна рада при МОУ.
Але тут є низка проблем — ДОТ та АОЗ ще не мають наглядових рад, які б могли здійснювати громадський контроль за роботою цих організацій. Наші партнери з НАТО неодноразово порушували питання важливості створення наглядової ради АОЗ. Зокрема, зафіксували це в рекомендаціях Стратегічного огляду системи оборонних закупівель України, представлених на Вашингтонському саміті в липні. А переобрання Громадської антикорупційної ради при Міноборони, чиї повноваження завершилися у квітні, уже затягнулося аж на пів року.
Система військової юстиції (військової поліції, військової прокуратури, військових судів), створення якої Умєров анонсував як своє завдання рік тому, — не створена. Сам міністр, принаймні в публічному полі, не ініціював її обговорення. Натомість — пропонується створення виключно військової поліції без досудового слідства. А це, на мою думку, не розв'яже проблему, а тільки її поглибить.
Ну і, мабуть, одне із найскладніших і найважливіших завдань міністра, яке повною мірою реалізувати так і не вдалося, — посилення роботи із міжнародною коаліцією, щоб оперативніше завезти в Україну важке озброєння. Спільними зусиллями, зокрема й уряду, вдалося розблокувати допомогу від Сполучених Штатів Америки, але це був досить складний процес.
Утім, розблокованої допомоги нам недостатньо, щоб вийти хоча б на паритет зі спроможностями збройних сил російського агресора. Передусім потрібні снаряди та будь-які засоби, якими Україна може ефективно вести оборонну боротьбу. Так, якщо порівнювати з початком року, є значний прогрес: тоді співвідношення за кількістю снарядів було 1 до 7 не на нашу користь. Зараз йдеться про 1 до 3.
Загалом робота з отримання та реалізації закордонної фінансової допомоги в МОУ налагоджена недостатньо ефективно. До прикладу, міністерство мало надіслати нашим партнерам із США запит з обґрунтуванням, що саме нам потрібно з озброєння. З цим досить значна затримка, і щодня збільшується ризик того, що ми не встигнемо подати цю заявку у відведений термін.
Підписана низка оборонних угод із ЄС, але вони не стали реальним проривом чи механізмом, який посилив би міжнародну допомогу.
Є в Рустема Умєрова проблеми не лише в зовнішніх, а й у внутрішніх комунікаціях. Він мав «карт-бланш» повністю оновити команду і взяв нових людей, зокрема в заступники. Утім, співпраця всередині команди налагоджена погано — наразі все «замикається» на міністрі. Часто він сам намагається розв'язати справи, про які навіть не знають його заступники. Тож Умєрову варто більше делегувати, налагодити системність у роботі міністерства, організувати ефективну комунікацію між підлеглими з різних ланок, надавати всебічну підтримку команді.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.