Рада підтримала зміни до Бюджетного кодексу, необхідні для угоди про копалини
Верховна Рада підтримала за основу зміни до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між США та Україною.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Законопроєкт №13256 у першому читанні підтримали 286 парламентів зі скороченням строку подання правок.
Лише кілька годин тому парламентський бюджетний комітет рекомендував прийняти за основу ці зміни. За словами голови комітету Роксолани Підласої, це потрібно для втілення положення про наповнення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови.
Вона зазначила, що внесок України у цей фонд складатиметься з 50% коштів, отриманих після набуття чинності угодою, від:
- ренти на видобування корисних копалин із нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
«Ці гроші будуть зараховуватись у спеціальний фонд державного бюджету і за рішенням головного розпорядника (імовірно, Мінекономіки) перераховуватимуться до фонду відбудови», — пояснила Підласа.
На її думку, якби угоду підписали у 2019 році, то внесок України до фонду становив би 3 млрд гривень за 5 років.
Зазначимо, що напередодні, 12 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про корисні копалини між США та Україною.
Детальніше про угоду
Міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент 30 квітня підписали угоду між двома країнами про створення Інвестиційного фонду відбудови. У медіа вона стала відома як «угода про надра», чи «мінеральна угода», оскільки стосується видобутку корисних копалин на території України. На сайті Кабінету Міністрів опублікували її текст.
Як зауважував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в основі документа — п’ять ключових принципів:
- Фонд створюється на засадах 50/50, й обидві сторони мають рівне право голосу.
- Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами.
- Нові інвестиції, а не борги: жодних боргових зобов’язань угода не передбачає.
- Фонд інвестуватиме в проєкти та буде гарантувати комерційні закупівлі продукції на умовах «бери або плати».
- Угода не становитиме перепони для набуття Україною членства в ЄС.
Більше про вміст угоди й те, які наслідки від неї отримає Україна, — читайте в нашому матеріалі.
